• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Головний етичний орієнтир психолога

Виділення загальнолюдських цінностей на основі ідеї професійного й особистісного самовизначення та пошуку голо­вного смислу своєї праці й усього життя.

Є.О.Климоввиділив такі загальнолюдські цінності: постійне покращання, репродукування собі подібних (включаючи і турботу про здоров'я, материнство, дитинство, охорону природи); покраща­ння предметного світу, створення нових засобів виробництва, роз­ширення асортименту товарів і послуг, постійне підвищення їх яко­сті; поважне ставлення до індивідуальних особливостей кожного, удосконалення суспільства на основі ідеї соціальної справедливос­ті, розвиток правових систем і наближення їх до інтересів та потреб людей; взаємозбагачення, взаємообмін набутим досвідом і почуття­ми, які переживаються, розвиток засобів комунікації між людьми, удосконалення засобів заохочення людини до культури. На жаль, багато людей далекі від цих цілей і цінностей.

Можна приблизно так сформулювати головний етичний орі­єнтирне тільки для особистості, що самовизначається, але й для психолога, який прагне надати їй допомогу в цьому - це культиву­вання права кожного на побудову свого неповторного образу щастя, але права, яке не обмежує таких самих прав іншихлю­дей [2, с.324-325].

Зазначимо, що в багатьох етичних кодексах і статутах підкрес­люється «первинність інтересів клієнта». Більшість психологів вва­жає, що до цього необхідно додати й інтереси тих людей, з якими даний клієнт вступає в реальні взаємостосунки та за рахунок інте­ресів і гідності яких «наш клієнт» міг би розв'язати свої проблеми. В іншому випадку, психолог буде допомагати одним людям («на­шим клієнтам») і обмежувати такі ж права інших людей, які з різ­них причин не стали «нашими клієнтами». При цьому важливо, щоб не постраждала совість самого психолога, щоб потім йому не було соромно за те, що він не стільки допомагав людині самовизна­читися, скільки просто маніпулював нею.

При цьому одразу ж виділяються складні проблеми в реаліза­ції цього орієнтиру:

1) багато людей, що самовизначаються, займають пасивну, споживацьку позицію і просто чекають, коли психолог підкаже їм як треба чинити в тих чи інших випадках;

2) чимало психологів із задоволенням беруть на себе роль «мудрого порадника» і навіть не намагаються розв'язувати складну задачу: активізувати творчий потенціал самої особистості, яка са­мовизначається;

3) усе це поглиблюється «ринковими відносинами», в які час­то вступає психолог-консультант (продавець послуги) і клієнт (по­купець послуги), який діє за принципом «оскільки я Вам заплатив, то Ви просто зобов'язані розв'язати мою проблему».

Читайте також:

1. N Художньо-естетичний
2. Аналітичний та синтетичний облік ГП
3. Арифметичний цикл ДЛЯ
4. Атлетичний конгрес 1894 року та його значення.
5. Буквоскладальний синтетичний метод
6. ВЗАЄМОДІЯ ПРАКТИЧНОГО ПСИХОЛОГА З БАТЬКАМИ ШКОЛЯРІВ
7. Визначення розуміння “фація” і генетичний тип
8. Вимірний арифметичний простір
9. Вимоги до психолога-спеціаліста психологічної служби України
10. Відкритість-замкненість, монологічність-діалогічністьу роботі практичного психолога
11. Вплив дійсного характеру руху рідини в робочому колесі на теоретичний напір насоса
12. Генетичний алгоритм

Переглядів: 949