Ступінь окиснення — це умовний алгебраїчний заряд атома в сполуці, якщо вважати, що сполука складається з йонів.

Ступінь окиснення

Валентність — це властивість атома даного елемента приєднувати певну кількість атомів інших елементів.

Атом Гідрогену приєднує завжди один атом іншого елемента. Тому валентність атома Гідрогену прийняли за одиницю валентності. Якщо атом елемента приєднує один атом Гідрогену, то елемент є одновалентним. Якщо атом елемента приєднує два атоми Гідрогену, то елемент двовалентний і т.д. Валентність найчастіше позначають римською цифрою у формулі над атомом.

П р и к л а д. У сполуках: НСl — атом Хлору одновалентний, Н₂O — атом Оксигену двовалентний, NH₃ — атом Нітрогену тривалентний, СН₄ — атом Карбону чотиривалентний. У цих сполуках валентність елементів визначається за формулами їхніх водневих сполук. Це валентність за Гідрогеном.

Атом Оксигену має валентність два. Валентність атомів елементів за Оксигеном можна визначити з формул. У бінарних сполуках добуток валентності на кількість атомів одного елемента дорівнює добутку валентності на кількість атомів іншого елемента. У загальному вигляді для молекули, що має склад А_хВ_у, відповідно а ∙ х = b ∙ y, де А і В — хімічні знаки елементів; х і у — кількість атомів елементів; а — валентність атома А, b — валентність атома В.

П р и к л а д. У наступних сполуках валентність елементів розрахована з використанням розглянутого принципу, з урахуванням того, що атом Оксигену

двовалентний:

І II II II III II ІV ІІ V II VII II

Nа₂О, СаО, Аl₂О₃, СО₂, Р₂О₅, Мn₂О₇.

Хімічні елементи мають постійну або змінну валентність. Натрій, Калій, Кальцій, Алюміній виявляють постійну валентність. Але більше таких елементів, що виявляють змінну валентність.

Ступінь окиснення атома також характеризує стан атома в сполуці.

Ступінь окиснення атома — поняття формальне, воно відрізняється від поняття валентності. Він може мати позитивне, негативне і нульове значення, ціле або дробове. Ступінь окиснення виражають арабськими цифрами з алгебраїчним знаком, що проставляється над символом елемента. Позитивне значення ступеня окиснення мають атоми металевих елементів, що віддають електрони іншим атомам. Негативне значення ступеня окиснення мають атоми, що приймають електрони від інших атомів. Негативний ступінь окиснення (–1) має атом Флуору в усіх його сполуках. Атом Оксигену звичайно має ступінь окиснення (–2). Винятками є сполуки з Флуором (+2) і пероксиди (–1), сполуки з лужними металами (– ¹/₂ і – ¹/₃ у КО₂ і КО₃ відповідно). Атом Гідрогену частіше має ступінь окиснення (+1). Нульове значення ступеня окиснення мають атоми в молекулах простих речовин (Нº, Сlº, Сuº та ін.). Вищий позитивний ступінь окиснення відповідає номеру групи Періодичної системи, у якій перебуває елемент. Поняття про ступінь окиснення застосовується при складанні окисно-відновних реакцій.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Валентність	\|	Найголовніші окисники і відновники

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.

Ступінь окиснення — це умовний алгебра­їчний заряд атома в сполуці, якщо вважати, що сполука складається з йонів.

Ступінь окиснення — це умовний алгебраїчний заряд атома в сполуці, якщо вважати, що сполука складається з йонів.