• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Умови II Універсалу

Умови І Універсалу

Умови II Універсалу

Умови І Універсалу

Дайте характеристику діяльності Української Центральної Ради у боротьбі за відродження української держави Визначте етнополітичний аспект цієї діяльності.

Універсали Української Центральної Ради— грамоти-прокламації, які видала Українська Центральна Рада для широкого загалу, як гетьмани козацької доби. Українська Центральна Рада(УЦР) видала 4 Універсали, які визначили етапи української держави — від автономної до самостійної.

1. Проголошення автономії України в складі Росії;

2. Джерелом влади в Україні є український народ;

3. Управління України має здійснювати всенародні українські збори (сейми або
парламент);

4. Українські збори приймають закони, і тільки ці закони діють на території України;

5. Висловлювалася надія, що неукраїнські народи, які проживають на території
України, разом з українцями будуть будувати автономний устрій.

1. Центральна Рада має поповнитися представниками від інших народів, які живуть в
Україні;

2. Поповнена Центральна Рада утворює Генеральний Секретаріат, склад якого
затверджує Тимчасовий Уряд;

3. Центральна Рада починає розробку закону про автономічний устрій України, який
має бути затверджений установчим збором. До затвердження цього закону, УЦР
зобов'язується не здійснювати автономії України;

4. Формування українського війська здійснюється під контролем Тимчасового Уряду.
Умови III Універсалу

1. Україна проголошується Українською Народною Республікою, не відділяючись від
Росії;

2. До установчих зборів в Україні вся влада належить УЦР та Генеральному
Секретаріату;

3. Скасовується право приватної власності на землю;

4. УЦР починає мирні переговори з Німеччиною та її союзниками;

5. Впроваджуються демократичні свободи: свобода мови, свобода друку та ін.;

6. Запроваджується 8 годинний робочий день;

7. Встановлюється державний контроль над виробництвом;

8. На грудень призначаються вибори до всеукраїнських установчих зборів.
Умови IV Універсалу

1. УНР проголошується незалежною, вільною суверенною державою українського
народу;

2. З усіма сусідніми країнами УНР прагне жити у мирі та злагоді;

3. Влада в Україні належить народу України, від імені якого, допоки не зберуться
українські Установчі збори, буде правити ЦР;

4. Піддано жорстокій критиці політику більшовиків, яка веде до громадянської війни;

5. УЦР зобов'язується вести боротьбу проти прибічників більшовиків в Україні;

6. УЦР зобов'язувалась негайно почати мирні переговори з Німеччиною;

7. УЦР планує провести земельну реформу в інтересах селян;

8. Держава має встановити контроль над торгівлею та банками

16. Визначте історичні особливості пошуку оптимальних моделей будівництва
незалежної української держави в 1917-1920 pp. Проаналізуйте еволюцію українського
державотворення, пріоритетні напрями освітньої, наукової і промислової політики
України після проголошення її незалежності.,

Особливості пошуку оптимальних моделей будівництва незалежної української держави в 1917-1920 pp. чітко відображені у чотирьох універсалах, виданих Українською Центральною Радою.

1. Проголошення автономії України в складі Росії;

2. Джерелом влади в Україні є український народ;

3. Управління України має здійснювати всенародні українські збори (сейми або
парламент);

4. Українські збори приймають закони, і тільки ці закони діють на території України;

5. Висловлювалася надія, що неукраїнські народи, які проживають на території України,
разом з українцями будуть будувати автономний устрій.

1. Центральна Рада має поповнитися представниками від інших народів, які живуть в
Україні;

2. Поповнена Центральна Рада утворює Генеральний Секретаріат, склад якого
затверджує Тимчасовий Уряд;

чинником політичного життя Європи. Це робило українське питання клубком серйозних суперечностей, а «українську карту» —серйозним козирем у великій дипломатичній грі.

Напередодні Другої світової війни чітко визначилися три групи країн, зацікавлених у вирішенні українського питання. Перша група — СРСР, Польща, Румунія, Чехословаччина — країни, до складу яких входили українські землі, їхня основна мета — втримати вже підвладні землі й приєднати нові. Друга група — Англія, Франція і частково СІЛА (тобто країни — творці Версальсько-Вашингтонської системи), які своїм втручанням у вирішення українського питання або, навпаки, дипломатичним нейтралітетом задовольняли свої геополітичні інтереси. Третя група — Німеччина, яка, борючись за «життєвий простір», претендувала на українські землі, і Угорщина, яка, будучи невдоволеною умовами Тріанонського мирного договору 1920 р.,домагалася повернення Закарпатської України. Драматизм ситуації полягав у тому, що багатомільйонний український народ самостійно не міг вирішити українського питання. Все залежало від балансу інтересів різних, насамперед великих держав і від співвідношення сил, які могли ці інтереси захистити.

Крім Німеччини, свою зацікавленість у подальшій долі Закарпатської України енергійно демонстрували Угорщина та Польща. Особливо активною була Угорщина, яка домагалася відокремлення чехословацької території, заселеної угорцями, і надання словакам і західним українцям права на самовизначення. Домагаючись свого, польська дипломатія постійно акцентувала увагу Німеччини на антирадянській спрямованості майбутнього утворення, підкреслюючи, що «довжина польсько-румунського кордону відносно невелика і що за допомогою спільного польсько-угорського кордону через Закарпатську Русь ми створили б міцніший бар'єр проти Росії». Маючи власні інтереси у цьому регіоні, а також боячись посилення держав, так би мовити, своєї вагової категорії, проти польських та угорських планів щодо Закарпаття виступили Румунія та Югославія.

Читайте також:

1. Аналогія як умовивід
2. Блок 4. Умови та охорона праці.
3. Блок перевірки умови
4. БУДОВА ТА УМОВИ ФОРМУВАННЯ ШАРУВАТИХ ТОВЩ
5. Види аудиторських висновків та умови їх надання
6. Види і типи організаційних структур та умови їх ефективного застосування
7. Види й типи організаційних структур та умови їх ефективного застосування
8. Винесення внутрішніх, розумових дій назовні називають ексте­ріоризацією.
9. Вирішення суперечок між суб'єктами страхування. Умови припинення дії договору.
10. Відносно невисокий економічний потенціал Франції, пасивність буржуазії, зумовили відставання країни у завоюванні колоній та зовнішній торгівлі.
11. Вплив ресурсних обмежень на умови розвитку міст
12. Всі умови — істотні, звичайні і випадкові — після укладання договору стають однаково обов’язковими і сторони повинні додержуватися їх.

Переглядів: 1083