МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Поставка сільськогосподарської техніки, одиниць
Проте внутрішній попит на технічні засоби виробництва значно перевищує пропозицію, а через НАК «Украгролізинг», за експертними оцінками, поставлено лише 6,4 % тракторів і 11,0 % зернозбиральних комбайнів від загальних обсягів реалізації вітчизняної та іноземної техніки, які мали місце у 2003 – 2004 рр. (У розвинутих країнах придбання основних засобів виробництва на умовах фінансового лізингу займає друге місце після банківського кредиту. За даними Європейської федерації асоціації лізингових компаній, у формі лізингових операцій в Англії здійснюється 28,2 % усіх інвестицій, Швеції – 26,3 %, Франції – 17,5 % і ФРН – 16,6 %). На початок 2004 р. аграрні підприємства були забезпечені сільськогосподарськими машинами в середньому на 45 – 65 %, а понад 90 % відпрацювали свій амортизаційний строк, тому їх готовність до комплексу польових робіт останніми роками не перевищує 60 – 70 %. Темпи щорічного списання зношеної техніки на порядок перевищують її закупівлі, а для заміни всього машинно-тракторного парку необхідно близько 50 млрд грн. Недостатній розвиток лізингових операцій зумовлено, зокрема, й тим, що видатками державного бюджету на їх забезпечення передбачалися асигнування із спеціального фонду, тобто кошти, які ще мали надійти від платежів за раніше надану техніку та погашення заборгованості за кредитами, залученими під державні гарантії для закупівлі сільськогосподарської техніки іноземного виробництва, повернення яких здійснюється вкрай незадовільно. Станом на 1 вересня 2004 р. прострочена заборгованість лізингоотримувачів становила 25 % суми, належної до сплати. Використання коштів спеціального фонду державного бюджету, що спрямовуються на 30 %-ву компенсацію вартості складної сільськогосподарської техніки, започатковано у 2002 р. За три роки на це надійшло майже 86,3 млн грн, що дало змогу сільгосппідприємствам закупити більше 2 тис. од. складної сільськогосподарської техніки на загальну суму 319,1 млн грн, з них 305 зернозбиральних комбайнів, 1 580 тракторів та 119 од. іншої сільгосптехніки. Указаний інструмент бюджетної підтримки потребує суттєвого доопрацювання: по-перше, ціни на техніку, що закуповується з частковим відшкодуванням вартості, як правило, на 15 − 20 % перевищують її аналоги на вільному ринку; по-друге, компенсація не стимулює розвитку маркетингу і технічного сервісу на підприємствах вітчизняного машинобудування; по-третє, перерахування сільськогосподарськими виробниками 70 % вартості техніки нерідко здійснюється без урахування фактичних надходжень решти коштів з державного бюджету, тобто до терміну 100 %-ї її оплати агроформування по суті безоплатно кредитують промислові підприємства. Щороку українські аграрії витрачають близько 185 млн грн на малогабаритну й універсальну сільгосптехніку іноземного виробництва, тоді як вітчизняні заводи з виробництва комплектування і техніки після розпаду СРСР простоюють. Задля виправлення ситуації 7 червня 2006 р. прийнято постанову КМУ № 798 «Про затвердження Державної програми виробництва вітчизняних малолітражних дизельних двигунів та силових і енергетичних установок для агропромислового комплексу на 2006 – 2010 роки». До виконання програми підключено основні підприємства сільгоспмашинобудування: ХТЗ, ПТЗ, Завод тракторних самохідних шасі, завод ім. Малишева, Харківське конструкторське бюро двигунобудування. Постанова спирається на розробки ХКБД при заводі ім. Малишева, які за попередньою державною програмою розробили конструкцію та гаму дво-, три-, чотирициліндрових двигунів, від 13 до 60 к. с. Програмою передбачено фінансування технічного переоснащення підприємств оборонного призначення, створення виробничих потужностей, що необхідно для початку серійного виробництва. Як зазначав заступник керівника держдепартаменту тракторного та сільгоспмашинобудування Мінпромполітики Микола Єсепчук, ХКБД та завод ім. Малишева готові виготовляти двигуни власним коштом, але для повного циклу потрібні бюджетні вливання в розмірі 54 млн. грн. Орієнтовний обсяг вкладень становитиме 667,7 млн грн. Строк окупності бюджетних коштів триватиме 4,4 року від початку серійного виробництва. До 2010 р. на підприємстві планується створення понад тисячі робочих місць. За три роки планується досягти показника 5 000 двигунів на рік. Цінова політика орієнтується на мінімальну на ринку ціну (китайські двигуни коштують 1 000 дол., вітчизняні коштуватимуть від 1 до 2 тис. дол.). Двигуни успішно випробувані на практиці і мають викликати довіру в селян [25]. Для надання допомоги сільгосптоваровиробникам щодо забезпечення нафтопродуктами протягом останніх років укладалися угоди з нафтопереробними компаніями. Згідно з ними, зокрема, у 2004 р. сільгосптоваровиробникам поставлено 222,1 тис. т пільгового дизпального. У 2005 р. до весняно-польових робіт за станом на середину травня 2005 р. відвантажено понад 216,8 тис. т дизпального (за ціною 2 400 грн./т). Для стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції на зрошуваних землях за пропозицією Департаменту протягом 2003 – 2004 рр. надано фінансову підтримку сільгосппідприємствам усіх форм власності і господарювання через механізм компенсації вартості електроенергії, спожитої для поливу сільськогосподарських культур на зрошуваних землях. Зазначені програми дозволили надати сільгосптоваровиробникам допомогу в обсязі 20 млн грн (2003 р.) та 18,5 млн грн (2004 р.), забезпечити щорічно зрошення на 619 тис. га. Департаментом науково-технічної політики організовано розробку енергозберігальних технологій в АПК, у тому числі проектів програми розвитку виробництва біодизеля та програми розвитку виробництва біогазу в Україні на період до 2010 р., зразків тракторів, що працюють на зрідженому газі, вітроенергоустановок, енергозберігальних холодильних установок, газогенераторів, котлів та інших дослідних зразків енергозберігальної техніки, а також розробку методик нормування паливно-енергетичних ресурсів та норм використання електричної й теплової енергії в сільському господарстві. Шістнадцятого жовтня 2006 р. Президентом України було підписано Закон України «Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України», прийнятий українським парламентом 5 жовтня 2006 р. Цим законом визначаються правові й організаційно-економічні принципи інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України, суб'єктів системи даного забезпечення, система управління в зазначеній сфері, а також основи державного технічного нагляду, наукового й інформаційного забезпечення, метрологічного контролю, випробувань і сертифікації в системі інженерно-технічного забезпечення АПК України. Читайте також:
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|