Ієрархічна система класифікаційних одиниць

На першому курсі студенти-лісогосподарі вже вивчали систематику рослин. Тоді вони в загальних рисах розглядали всі відділи царства рослин, познайомилися з деякими представниками кожного з відділів, що відносяться до нижчих та вищих рослин. А з відділу покритонасінних розглянули і, напевне, знають більше ста видів, головно, травистих рослин.

Протягом поточного року, на другому курсі, студенти на лабораторних заняттях з дендрології розглядають види деревних рослин у складі родів і родин. Протягом року вони розглянуть не менше 250 видів, з них 50-60 видів голонасінних, а решта покритонасінних.

Маючи такий ґрунтовний базис, ми можемо тепер при вивченні тільки тих таксонів, до яких належать деревні рослини, детально зупинитися на питаннях філогенезу, життєвого циклу, еволюції тощо, особливостях виділення таксонів вищих рангів: відділів, класів, підкласів, порядків. Особливості родин, а тим паче родів і видів ми, за браком часу, на лекціях розглядати не будемо, залишимо їх для розгляду на лабораторних заняттях.

Світ живих організмів надзвичайно багатий і різноманітний. Систематика рослин вивчає цю багатогранну різноманітність організмів. Із наявних майже 350 тис. видів рослин треба зробити таку класифікацію, яка б відображала еволюційні взаємовідносини між організмами.

Систематика створює наукову мову назв, зрозумілу для ботаніків всього світу. Правила опису і назви рослин зібрані у "Міжнародному кодексі ботанічної номенклатури".

Вид є основною систематичною одиницею флори. Цс випливає з того факту, що види є категоріями, реально існуючими в природі; їх можна (у більшості випадків) об'єктивно побачити і визначити.

Вид як основна таксономічна одиниця детально розглянутий у першому розділі посібника. "Міжнародний кодекс ботанічної номенклатури" передбачає ієрархічну систему одиниць (таксонів) і їх назву. Вона регулює ранги таксонів. За статтею 2 "Міжнародного кодексу ботанічної номенклатури, "кожна рослина має бути віднесена до ряду таксонів послідовно підлеглих рангів, серед яких основним є ранг виду (species).

Кожний вид відноситься до якогось роду (genus). Рід об'єднує види, що тісно зв'язані між собою родинними відносинами, що реально існують у природі. Рід може складатися із багатьох видів (політипні роди), кількох видів (оліготипні) або тільки з одного виду (монотипні роди). Категорія роду відрізняється від усіх інших категорій, вищих від нього, тим, що його назва входить у назву кожного виду. Назва виду є бінарною, точніше біномінальною, бо складається із двох слів (біномена) - назва роду в супроводі видового епітету. Сам по собі видовий епітетнічого не означає.

Подібним чином роди об'єднуються в родини (familia). У родину об'єднуються такі роди, які мають спільне походження і відділені від інших родин чітко вираженим розривом. Категорія родини є найменшою серед вищих таксономічних категорій і водночас найбільш вживаною, а в практичному відношенні найбільш важливою серед них. Назва родини утворюється шляхом приєднання суфіксу -асеае до назви одного з найбільш характерних її родів (наприклад рід Pinus, родина Ріпасеае).

Інші вищі таксономічні категорії: порядок, клас, відділ, царство. Оскільки ступінь розриву між вищими категоріями визначити набагато важче, ніж розриви між нижчими категоріями (роди і види), встановлення цих категорій має менш об'єктивний характер. Найбільш об'єктивним є встановлення виду.

Порядок (ordo) об'єднує одну або кілька філогенетично тісно зв'язаних родин. Назва порядку походить від назви однієї з родин з додаванням закінчення -ales.

Класи (classis) розрізняються між собою набагато чіткіше, ніж порядки. Кількість класів невелика. Назва їх формується від назви роду з додаванням закінчення -opsida.

Класи об'єднуються у відділи (division), котрі розрізняються між собою найбільш фундаментальними особливостями, що стосуються особливості їх організації і розвитку. Назва відділу утворюється додаванням закінчення -phyta.

Рід - Pinus, родина Ріпасеае, порядок Pinales, клас Pinopsida, відділ Pinophyta.

Часто виникають ситуації, коли при великій мінливості таксонів, нижчих за рангом, треба утворювати додаткові таксони, такі як підкласи (subclassis), підродини (subfamilia), підроди (subgenus), підвиди (subspecies) та ін.

В українській мові на превеликий жаль немає таких правил формування назв таксонів і за самою назвою таксону неможливо розпізнати його ранг.

Правило пріоритету гласить: "Із двох чи більше правильно опублікованих назв одного таксону необхідно вживати ту назву, яка була надана йому раніше".

Валідно опублікованою є така назва, яка була опублікована друком і є забезпечена діагнозом (описом) латинською мовою.

Для судинних рослин початком номенклатури (після якої всі назви вважаються опублікованими) є 1 травня 1753 року - дата виходу в світ "Species Plan-tarum" К. Ліннея.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ПЕРЕЛІК ТЕМ ЛЕКЦІЙ	\|	З історії появи деревних рослин

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.014 сек.