З історії появи деревних рослин

Як ми уже говорили, причиною, яка зумовила появу деревних рослин була конкурентна боротьба за світло. Деревними ставали рослини, які більшою чи меншою мірою були світлолюбними. Потужна багаторічна надземна частина вимагає високої механічної міцності органів рослини і подачі великої кількості води на значну висоту - від кількох метрів до сотні і навіть більше метрів.

Отже, деревними могли стати рослини, які мають добре розвинуті тканини (провідні, механічні та інші), мають підземні (корені) та надземні (стебла) вегетативні органи з досить складною внутрішньою будовою. Цими рослинами є судинні рослини. Судинними називають такі рослини, у яких переважаючим поколінням є спорофіт, що має високий ступінь внутрішньої диференціації і спеціалізації. Спорофіт судинних рослин складається з двох основних систем органів: коренів і пагонів. Тіло рослини, що складається з коренів і пагонів називається cormus. На відміну від слабодиференційованого талома, кормус мас високий ступінь внутрішньої спеціалізації тканин і органів судинних рослин.

До судинних рослин відносяться 5 відділів вищих рослин: хвощеподібні, плауноподібні, папоротеподібні, голонасінні та покритонасінні. Перших три відділи відносяться до вищих спорових рослин. Розсіювання (тобто розселення) цих рослин відбувається спорами. їх гаметофіти розвиваються поза спорофітом, можуть бути автотрофними чи гетеротрофними, рівноспоровими чи різноспоровими. Процес запліднення відбувається у водному середовищі. Поява деревних рослин серед вищих спорових відбулася у палеозойську еру. Недосконалість будови провідної системи цих рослин компенсувалася теплим і вологим кліматом та відсутністю конкурентів. Найбільшого розквіту деревні форми серед вищих спорових досягли в кам'яновугільному періоді.

У кам'яновугільному періоді в ході еволюції рослин з'явилися голонасінні. їх появу зумовили кілька ароморфозів:

• розвиток гаметофіту всередині спорангію. Хоч в деяких представників вищих, спорових кількість мегаспор у мегаспорангії скоротилася до однієї і вона проростала всередині спорангію, насінний зачаток сформувався тільки у голонасінних. Процес запліднення не зв'язаний з водним середовищем, не залежить від наявності води;

• виникла насінина. Розселення голонасінних рослин стало відбуватися за допомогою насінини.

Із зміною клімату в кінці палеозойської ери та на початку мезозойської, коли він став холоднішим та сухим, деревні рослини з числа вищих спорових загинули, а замість них розквіту набули голонасінні. Трависті форми вищих спорових змогли пристосуватися і частина видів з їх числа дожили до наших днів.

Справжніх деревних рослин із здатністю до утворення вторинної ксилеми, тобто зі здерев'янілим коренем та стеблом, серед вищих спорових нині немає. Є так звані "деревовидні папороті", в яких стебло без вторинного росту, нездерев'яніле. А тому вони зі своїми стеблами до 20 м висоти лише нагадують дерева. Ці рослини ми розглянемо трохи пізніше.

Всі нині живучі дерева і кущі є насінними рослинами, що відносяться до двох відділів: голонасінних і покритонасінних.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Ієрархічна система класифікаційних одиниць	\|	Вищі спорові

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.014 сек.