Тенденції споживання продовольства в Україні, відповідність структури харчування раціональним нормам

Національний рівень продовольчого споживання − похідна від загальноекономічного рівня розвитку країни. Всесвітній банк, спираючись на показник доходу на душу населення з урахуванням паритету купівельної спроможності національної валюти, виділяє чотири типи країн за рівнем економічного розвитку: найвищий, вищий від середнього, нижчий від середнього, найнижчий. Україна належить до третього типу, і показники продовольчого споживання приблизно підтверджують таку типологію.

За енергетичною цінністю харчування Україна в докризовий період перебувала в групі найбільш розвинутих країн: у 1990 р. добовий набір продуктів харчування на душу населення містив 3,6 тис. ккал. В останньому десятиріччі минулого століття системна криза виробництва і споживання різко погіршила продовольчу ситуацію: у 1999 р. цей показник загрозливо знизився до 2,5 тис. ккал. Після 2000 р. почалося поступове підвищення середньодобового раціону, і у 2005 р. він становив уже 2,9 тис. ккал. Для порівняння зазанчимо, що сучасний рівень цього показника в США - 3,9 тис., у країнах Європейського Союзу - 3,5 тис. ккал. Але підсумовування всіх продуктів харчування за калорійністю вимагає певних застережень. Методичні розбіжності виникають уже під час визначення калорійності харчових продуктів. Наприклад, у кілограмі картопляних бульб міститься 890 ккал, але частина цієї маси йде у відходи, у зв'язку з чим з'являються різні знижувальні оцінки. У результаті в розрахунках Держкомстату України енергетична цінність 1 кг картоплі береться на рівні 590, а FАОSТАТ-670 ккал.

Розбіжності другої черги виникають через наявність різних методик оцінювання продовольчого споживання. В офіційних публікаціях Держкомстату України вже давно поруч існують дві істотно відмінні цифри: у 2004 р. відповідно до статистики продуктових балансів середнє добове споживання оцінювалося в розмірі 2 910 ккал, а статистика сімейних бюджетів наводить цифру, що дорівнює 3 492 ккал . Головний недолік визначення сумарного кількісного показника харчування за допомогою калорійності як засобу оцінювання полягає в тому, що енергетична цінність продовольчих продуктів може слугувати їх головною якісною характеристикою лише в тих країнах, де існує необхідність боротися з голодом і недоїданням. Для розвинутих країн важливими є дієтичні, смакові, навіть естетичні оцінки продуктів харчування, а тому ринкова ціна якнайкраще характеризує споживчу корисність товару.

За показником вартості одиниці енергетичної цінності основні продукти харчування можна поділити на дві групи – набір відносно дешевих харчових енергоносіїв (хлібопродукти, картопля, цукор, олія) і набір відносно дорогих енергетичних продуктів (риба, м'ясо, молоко, яйця, овочі та фрукти).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Баланс м’яса свиней в України у забійній масі (2003 – 2005 рр. та прогноз на 2006 р.), тис. т	\|	Споживання продуктів харчування на душу населення в Україні

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.