Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






ПОПИТ, ПРОПОЗИЦІЯ ТА ЇХ ВЗАЄМОДІЯ

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ

Лінія «дохід-споживання» — крива, яка поєднує всі точки оптимуму споживача, що відповідають різним величинам його доходу.

Благо з нормальною споживчою цінністю (повноцінне)— благо, споживання якого збільшується при збільшенні доходу споживача.

Благо з низькою споживчою цінністю (неповноцінне)— благо, споживання якого зменшується при збільшенні доходу споживача.

Лінія Енгеля— крива, яка показує взаємозв’язок оптимального обсягу споживання певного товару та певного рівня доходу споживача.

Лінія «ціна-споживання»— крива, яка поєднує всі точки оптимуму споживача, що відповідають різним величинам ціни.

Ефект заміни— зміна обсягу споживання блага, що є результатом відносного подорожчання (здешевлення) цього блага щодо інших благ.

Ефект доходу— зміна обсягу споживання блага, що є результатом зміни реального доходу, яка сталася внаслідок зміни ціни на це благо.

Надлишок споживача— різниця між максимальною сумою грошей, яку споживач згоден був би заплатити за придбану кількість блага, і сумою грошей, дійсно заплаченою за придбані блага.

 

Тема 5

 

Уподобання окремого споживача на ринку товарів визначають його бажання придбати товар, а бюджетні можливості в порівнянні з цінами — можливість придбання. Процес виявлення бажання та можливостей завжди відбувається в певний проміжок часу за інших незмінних умов. Такими є основні контури моделі в теорії попиту і пропозиції, що посідає одне з найважливіших місць у поясненні поведінки ринкових суб’єктів як на мікро-, так і на макрорівні. Функція, на якій базується модель попиту, має вигляд

, (5.1)

де QD — обсяг (величина) попиту на товар, одиниць за проміжок часу; P — ціна на товар, грош. од.

Обсяг (величина) попитує саме такою кількістю товару, яку бажає і може придбати споживач (споживачі) в певний проміжок часу за деякою ціною (з діапазону можливих цін) за інших незмінних умов.

Умови, в яких формується попит, характеризують середовище, в якому здійснюють свій вибір споживачі. Основними чинниками (детермінантами) попиту, окрім ціни даного товару (5.1), вважаються:

— ціни товарів-замінників (PIC, ..., PNC);

— ціни доповнюючих товарів (PIK, …, PNK);

— дохід споживачів (I);

— уподобання споживачів (М);

— очікування споживачів щодо змін на ринку (О);

— природні (зовнішні) умови споживання (Z).

Зазначені чинники (PIC, ..., PNC; PIK, ..., PNK; I; M; O; Z), що їх називають неціновими детермінантами попиту, визначають умови, в яких формується попит. Внаслідок їх впливу змінюється попит у цілому (або умови попиту). Не за кожним з них можна визначити кількісно міру впливу, але напрям змін — напевне.

Рис. 5.1. Лінія попиту

Математичне дослідження моделі попиту здійснюється за функціональною залежністю, що враховує вплив одного з наведених вище чинників, найчастіше — цінової детермінанти (5.1). Таку залежність для певного товару можна вивести в результаті спостережень, якщо абстрагуватися від впливу інших детермінант (прийняти їх дію за незмінну). Попри всю різноманітність визначуваних таким чином конкретних функцій попиту їх об’єднує обернений характер залежності, а саме: зростання ціни за інших незмінних умов призводить до зменшення обсягу попиту, і навпаки. Цю емпірично визначену залежність називаютьзаконом попиту. Графічно така залежність має вигляд лінії з від’ємним нахилом (рис. 5.1).

Якщо змінюється ціна товару, то спостерігається зміщення вздовж лінії попиту (а ® в), а якщо змінюється якась з нецінових детермінант — зміщення самої лінії попиту (D1 ® D2).

Ці зміни діагностуються по-різному і називаються, відповідно, змінами обсягу попиту та змінами умов попиту (або попиту в цілому).

Передбачення напряму і величини коливань попиту під впливом різних чинників здійснюється за допомогою спеціального показника — еластичності як міри реагування. Еластичність попиту характеризує ступінь реакції споживачів на коливання однієї з детермінант попиту, найчастіше кількісно визначеної: ринкової ціни товару, доходу споживача, ціни на взаємозв’язаний товар. Тому розрізняють еластичність попиту за ціною та доходом, перехресну еластичність, які кількісно визначаються коефіцієнтами.

Коефіцієнт еластичності попиту за ціною показує, на скільки процентів зміниться обсяг попиту при зміні ціни товару на 1%. У загальному випадку

. (5.2)

Оскільки обсяг попиту знаходиться в оберненій залежності від ціни, то коефіцієнт цінової еластичності — величина від’ємна. Як правило, увага звертається на абсолютне значення коефіцієнта. Розрізняють попит нееластичний (Ер < 1), одиничної еластичності (Ер = 1) та еластичний (Ер > 1). У разі абсолютної нееластичності (ЕР = 0) лінія попиту розміщена паралельно осі ординат, у разі абсолютної еластичності вона паралельна осі абсцис.

Формула для обчислення Ер така:

. (5.3)

Якщо процентні зміни ціни та обсягу попиту досить великі, тобто такі, що ведуть до істотного просування вздовж кривої попиту, наприклад, від а до b (рис. 5.2), то коефіцієнт Ер обчислюється за формулою дугової еластичності. Для цього використовується:

;

. (5.4)

Цінова еластичність попиту впливає на обсяг загального виторгу від реалізації товару.

Сукупний виторг у будь-якій точці кривої попиту, наприклад, в точці А (рис. 5.2), можна визначити у вигляді площі прямокутника, утвореного перпендикулярами від даної точки з обома осями.

За умов різної еластичності попиту зміна ціни викликає відповідну реакцію покупців на зміну обсягу покупок і сукупного виторгу.

Так, при зниженні ціни за еластичного попиту обсяг покупок різко зростає, зростає і сукупний виторг (рис. 5.2, а). При зниженні ціни за нееластичного попиту попит зростає дуже повільно, а сукупний виторг спадає (рис. 5.2, в). За одиничної еластичності площі прямокутників однакові, оскільки зміни висот і основ компенсують одна одну (рис. 5.2, б).

Рис. 5.2. Взаємозв’язок ціни товару, еластичності та виторгу продавця

Існує загальне правило: якщо попит нееластичний, то сукупний виторг продавця змінюється в тому ж напряму, що й ціна. За еластичного попиту напрями зміни цих величин протилежні.

Коефіцієнт перехресної еластичності попиту (EXY) характеризує міру реакції обсягу попиту на один товар (Х) на зміну ціни іншого товару (Y).

EXY показує, на скільки процентів зміниться обсяг попиту на товар Х за зміни ціни товару Y на 1%. Методика аналогічна (5.3) та (5.4). Для незалежних товарів EXY = 0, для замінників EXY > 0, для взаємодоповнюючих товарів EXY < 0.

Коефіцієнт еластичності попиту за доходом (EI) характеризує міру реакції обсягу попиту на товар за зміни величини доходу споживача. EІ показує, на скільки процентів зміниться обсяг попиту на товар за зміни доходу споживача на 1% . Методика аналогічна (4.3) та (4.4). Якщо ЕІ > 0, товар вважається повноцінним; якщо ЕІ < 0, товар вважається «неповноцінним».

Серед повноцінних товарів виділяють товари першої необхідності (0 < EI < 1) та предмети розкоші (EI > 1).

Розглянемо фактори, що впливають на поведінку підприємства при прийнятті рішення щодо обсягу продукції, який пропонуватиметься для продажу на ринку.

Пропозиція (S) — це кількість товару, яку виробник бажає та може запропонувати на продаж в деякий проміжок часу за певних умов. Обсяг (величина) пропозиції (Qs)— це кількість товару, яку виробник пропонує на продаж за кожним рівнем ціни в одиницю часу за певних умов.

На пропозицію, як і на попит, впливають цінові та нецінові фактори, тобто у загальному випадку пропозиція є функцією багатьох факторів. Залежність пропозиції від факторів, що впливають на неї, виражає функція пропозиції

QSX = f (PX, PY, PZ, K, П, З, С, ...), (9.1)

де QSX — обсяг пропозиції товару Х за одиницю часу; РХ — ціна товару Х; РY — ціни альтернативних (які можуть вироблятися з тих самих ресурсів) товарів; РZ — ціни на ресурси; К — технологія, використовувана при виробництві товару; П— податки і дотації; З — стабільність законодавства та визначеність правового поля; С — специфічні фактори (кліматичні умови, зміна моди, психологічна мотивація тощо); ... — інші можливі фактори (структура ринку, очікування щодо майбутніх економічних умов).

 

Рис. 9.1. Крива пропозиції Рис. 9.2. Зміна пропозиції

Вважаючи вплив нецінових факторів незмінним, встановимо залежність пропозиції від ціни: QSX = f (PX) — так званий закон пропозиції. Закон пропозиції визначає, що чим вища ціна товару, за інших незмінних умов, тим більше стимулюються виробництво і продаж саме цього товару. Відповідний графік — крива з додатним тангенсом кута нахилу (рис. 9.1).

Зміна ціни (від Р1 до Р2) спричиняє зміну обсягу пропозиції. Рух відбувається вздовж кривої пропозиції. На відміну від цього, зміна нецінових факторів обумовлює зміну пропозиції. Крива пропозиції зміщується праворуч, якщо вона зростає, і ліворуч — у противному разі (рис. 9.2).

Еластичність пропозиції характеризує реакцію виробника на коливання ціни товару, що ним виробляється. Коефіцієнт прямої еластичності пропозиції від ціни ЕS показує, на скільки процентів зміниться обсяг пропозиції товару за зміни ціни на 1%:

. (9.2)

Рис. 9.3. Еластичність пропозиції

Коли ЕS = 0, пропозиція не реагує на зміну ціни (на рис. 9.3 це зображено вертикальною прямою).

Співвідношення ЕS = ¥ означає, що нескінченно мале збільшення ціни призведе до безмежного росту обсягу пропозиції або до повного її зникнення при зменшенні ціни. У разі ЕS < 1 пропозиція вважається нееластичною, тобто коливання ціни товару не викликає помітного зменшення (збільшення) обсягу випуску товару. Якщо ES > 1, то пропозиція еластична.

Фактори, що впливають на еластичність пропозиції:

¾ мобільність товаровиробника, гнучкість і рівень завантажен­ня виробничої потужності підприємства;

¾ характер застосовуваної технології;

¾ можливості мобілізації внутрішніх і зовнішніх джерел накопичення;

¾ фактор часу. Пропозиція реагує на зміну ціни зазвичай з певним часовим лагом. Тому еластичність пропозиції тим вища, чим більше часу має виробник для зміни обсягу пропозиції.

Перехід від індивідуальної до галузевої, або ринкової, пропозиції може відбуватися шляхом горизонтального додавання (рис. 9.4) або через множення обсягу пропозиції товару найбільш типового продав­ця на загальну кількість продавців на ринку (табл. 9.1).

Рис. 9.4. Індивідуальна та ринкова пропозиція

Таблиця 9.1

Ринкова пропозиція 100 продавців

Ціна за одиницю, грош. од. Обсяг індивідуальної пропозиції, шт. Число продавців на ринку Обсяг ринкової пропозиції, шт.

Крива функції ринкової пропозиції характеризується більш ви­сокою еластичністю порівняно з індивідуальними функціями про­позиції.


Читайте також:

  1. Активно взаємодіяти з навколишнім світом
  2. Багатоманітність і взаємодія культур
  3. Взаємодія
  4. Взаємодія +Це єдність В. і в-ця.
  5. Взаємодія алельних генів
  6. Взаємодія важелів. Оцінка сукупного ризику, зв'язаного з підприємством.
  7. Взаємодія гамма квантів з речовиною
  8. Взаємодія гамма-квантів з речовиною
  9. Взаємодія ДСМК з іншими аварійно-рятувальними службами.
  10. Взаємодія електромагнітних випромінювань з речовиною
  11. Взаємодія з органами державного управління
  12. Взаємодія зовнішнього і внутрішнього




Переглядів: 1438

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
АНАЛІЗ ПОВЕДІНКИ СПОЖИВАЧА | МІКРОЕКОНОМІЧНА МОДЕЛЬ ПІДПРИЄМСТВА

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.006 сек.