Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Завдання Управління державної охорони України у сфері забезпечення національної безпеки

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб» державна охо­рона органів державної влади України та посадових осіб — це сис­тема організаційно-правових, режимних, оперативно-розшукових, інженерно-технічних та інших заходів, які здійснюються спеціаль­но уповноваженими державними органами з метою забезпечення нормального функціонування органів державної влади України, без­пеки посадових осіб та об'єктів, визначених цим Законом.

Відповідно до ст. 4 даного Закону державна охорона здійснюєть­ся щодо: Верховної Ради України; Кабінету Міністрів України; Кон­ституційного Суду України; Верховного Суду України. У ст. б передбачається конкретний перелік осіб, щодо яких здійс­нюється державна охорона. У місцях постійного і тимчасового пере­бування забезпечується безпека: Голови Верховної Ради України; Прем'єр-міністра України; Голови Конституційного Суду України; Голови Верховного Суду України; Першого заступника Голови Вер­ховної Ради України; Першого віце-прем'єр-міністра України; Мі­ністра закордонних справ України; Генерального прокурора України. Окрім цього, згідно зі ст. 9 даного закону державна охорона здійснюється щодо будинків, де працюють Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Конституційний Суд України, Верховний Суд України, споруд і спеціальних транс­портних засобів, що перебувають в їх користуванні, інших місць постійного і тимчасового перебування осіб, які охороняються відпо­відно до цього Закону, важливих державних об'єктів та прилеглих до них територій і акваторій, визначених Президентом України.

Державна охорона здійснюється Управлінням державної охоро­ни України — державним правоохоронним органом спеціального призначення, підпорядкованим Президентові України та підконт­рольним Верховній Раді України (ст. 11).

Відповідно до ст. 12 на Управління державної охорони України покладаються завдання:

• здійснення державної охорони щодо органів державної влади України;

• забезпечення безпеки посадових осіб, визначених цим Зако­ном, за місцем їх перебування як на території України, так і за її межами;

• забезпечення безпеки членів сімей посадових осіб, визначених цим Законом, які проживають разом з ними або супроводжують їх;

• запобігання протиправних посягань на посадових осіб і членів їхніх сімей та об'єкти, щодо яких здійснюється державна охорона, їх виявлення та припинення;

• охорони об'єктів, визначених цим Законом;

• забезпечення безпечної експлуатації транспортних засобів, при­значених для визначених цим Законом посадових осіб.

Війська цивільної оборони в забезпеченні національної безпеки

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про війська Цивільної обо рони України» Війська Цивільної оборони України— це спеціалі­зовані військові формування, які підпорядковуються керівнику центрального органу виконавчої влади з питань надзвичайних си­туацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобиль­ської катастрофи і призначені для захисту населення і територій у разі виникнення надзвичайних ситуацій, спричинених аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфіто­тією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження, що призвели або можуть призвести до людських і матеріальних втрат, ліквідації їх наслідків та виконання інших передбачених законом завдань. Цікавим є той факт, що одним з елементів системи цивільної оборони є органи виконавчої влади всіх рівнів, до компетенції яких віднесено функції, пов'язані з безпекою і захистом населення, по­передженням, реагуванням і діями у надзвичайних ситуаціях. Отже, можна зробити висновок, що війська Цивільної оборони здебільшо­го концентрують свою увагу на забезпеченні особистої безпеки лю­дини та її захисту від небезпечних наслідків аварій і катастроф техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру.

До основних завдань військ Цивільної оборони України нале­жать:

• здійснення заходів щодо підтримання органів управління, сил і засобів військ Цивільної оборони України в стані постійної готов­ності до виконання поставлених завдань;

• нагромадження, розміщення, зберігання та своєчасне віднов­лення озброєння, військової та спеціальної техніки, інших матері­ально-технічних засобів, призначених для проведення аварійно-рятувальних робіт у мирний та воєнний час;

• проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у зонах надзвичайної екологічної ситуації, осередках ураження та районах стихійного лиха;

• захист навколишнього природного середовища та локалізація зони впливу шкідливих і небезпечних факторів, що виникають під час аварій та катастроф;

• проведення піротехнічних робіт, пов'язаних із знешкоджен­ням вибухонебезпечних предметів;

• попередження надзвичайних ситуацій техногенного та природ­ного характеру та ліквідація їх наслідків;

• захист населення від наслідків аварій, катастроф, великих по­жеж, стихійного лиха та застосування засобів ураження;

• організація життєзабезпечення населення під час аварій, ка­тастроф, стихійного лиха та у воєнний час;

• створення систем аналізу і прогнозування управління, опові­щення і зв'язку, спостереження і контролю за радіоактивним, хімічним і бактеріологічним зараженням, підтримання їх готов­ності для сталого функціонування у надзвичайних ситуаціях мир­ного і воєнного часів;

• сприяння Збройним Силам України в обороні України, захисті її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.

Аналіз законів України «Про Цивільну оборону України», «Про війська Цивільної оборони України», «Про захист населення і те­риторій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру», «Про аварійно-рятувальні служби», «Про зону надзви­чайної екологічної ситуації», «Про правовий режим надзвичайного стану», «Про Збройні Сили України» дають змогу виокремити на­ступні основні функції військ Цивільної оборони у сфері забезпе­чення національної безпеки:

1) забезпечення безпеки людей у разі проведення аварійно-ря­тувальних та інших невідкладних робіт під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

2) забезпечення екологічної безпеки;

3) здійснення проведення радіаційної, хімічної та неспецифіч­ної бактеріологічної (біологічної) розвідки в осередках ураження, зонах забруднення (зараження) і катастрофічного затоплення, а також на маршрутах висування до них;

4) реалізація державної політики у сфері цивільної оборони, захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, а також попередження цих ситуацій;

5) забезпечення готовності своїх органів управління, сил і за­собів до дій за призначенням;

6) пошук і рятування людей на уражених об'єктах і територіях, подання у можливих межах невідкладної, у тому числі медичної, допомоги особам, які перебувають у небезпечному для життя й здо­ров'я стані, на місці події та під час евакуації до лікувальних зак­ладів;

7) ліквідація особливо небезпечних проявів надзвичайних ситу­ацій в умовах екстремальних температур, задимленості, загазова­ності, загрози вибухів, обвалів, зсувів, затоплень, радіаційного та бактеріального зараження, інших небезпечних проявів;

8) контроль за готовністю об'єктів і територій, що ними обслу­говуються, до проведення робіт з ліквідації надзвичайних ситуацій;

9) участь у розробленні та погодження планів реагування на надзвичайні ситуації на об'єктах і територіях, що ними обслугову­ються;

10) участь у проведенні експертизи проектних рішень щодо по­ліпшення захисту об'єктів і територій на випадок виникнення над­звичайних ситуацій;

11) участь у роботі комісій з прийняття в експлуатацію об'єктів, які потребують аварійно-рятувального обслуговування;

13) участь у підготовці рішень з питань створення, розміщення, визначення обсягів матеріальних резервів для ліквідації надзвичай­них ситуацій; організація ремонту та технічного обслуговування аварійно-рятувальних засобів, розроблення та виробництво їх окремих зразків;

14) пропаганда у сфері захисту населення і територій від надзви­чайних ситуацій та участь у підготовці працівників підприємств, установ та організацій і населення до дій в умовах надзвичайних ситуацій.

 


Читайте також:

  1. Cистеми безпеки торговельних підприємств
  2. ERP і управління можливостями бізнесу
  3. H) інноваційний менеджмент – це сукупність організаційно-економічних методів управління всіма стадіями інноваційного процесу.
  4. I. Введення в розробку програмного забезпечення
  5. II. Вимоги безпеки перед початком роботи
  6. II. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
  7. II.1 Програмне забезпечення
  8. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
  9. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
  10. III. Етапи розробки програмного забезпечення
  11. III. КОНТРОЛЬ і УПРАВЛІННЯ РЕКЛАМУВАННЯМ
  12. IV. Вимоги безпеки під час роботи на навчально-дослідній ділянці




Переглядів: 481

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Компетенція Збройних Сил України в забезпеченні національної безпеки | Роль сил спеціального призначення у забезпеченні національної безпеки України

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.