Нормативно-правові та кримінологічні заходи попередження корупційних злочинів

З кримінологічної точки зору заходи попередження корупційних діянь повинні випливати з наступного:

1. У межах загальної профілактики необхідно звести до мінімуму використання корупції як засобу становлення, розвитку і зміцнення нових суспільних відносин, соціальної опори ринкових відносин, а також припинити легалізацію та зростання кримінальних капіталів.

2. Спеціальна профілактика корупції передбачає такі заходи:

- встановлення такого матеріального рівня утримання службовців, який здатний забезпечити їм і їхнім родинам пристойний рівень життя;

- поліпшення контролю за доходами і витратами державних та інших категорій службовців, за кадровою політикою;

- забезпечення безпеки осіб (а також їх родин), які здійснюють боротьбу з корупційною злочинністю;

- запровадження режиму службового використання дорогих державних квартир, будинків, наданих у зв’язку із обійманою державною посадою;

- формування усіх виплат із бюджетної системи держави тільки на основі закону тощо.

3. Організація боротьби із корупційною злочинністю має ґрунтуватися на:

- системному аналізі змін корупції та її причин; визначенні стратегії і тактики боротьби з нею з урахуванням реальних соціально-економічних, політичних умов, стану громадської свідомості, правоохоронної системи;

- основі закону, а не підзаконних актів;

- розробці цільових програм боротьби з корупцією в Україні;

- ефективній підготовці кадрів і формуванні в правоохоронних органах спеціалізованих підрозділів;

- використані допомоги різних інститутів громадянського суспільства, населення, юридичних осіб;

- систематичній оцінці результатів роботи і корегуванні заходів впливу тощо.

В Законі України «Про засади запобігання та протидії корупції» від 7 квітня 2011 року зазначені заходи, спрямовані на запобігання і протидію корупції. Зокрема:

- обмеження щодо використання службового становища особою, суб’єктом відповідальності за корупційні правопорушення

- обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності

- обмеження щодо одержання подарунків (якщо вартість таких дарунків (пожертв) не перевищує 50 відсотків мінімальної заробітної плати, встановленої на день прийняття дарунка (пожертви), одноразово, а сукупна вартість таких дарунків (пожертв), отриманих з одного джерела протягом року, - однієї мінімальної заробітної плати)

- обмеження щодо роботи близьких осіб

- обмеження щодо осіб, які звільнилися з посад або припинили діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави, місцевого самоврядування (протягом року)

- спеціальна перевірка щодо осіб, які претендують на зайняття посад, пов’язаних із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування

- фінансовий контроль (особою, суб’єктом відповідальності за корупційні правопорушення зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати за місцем роботи (служби) декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік за спеціальною формою, передбаченою цим Законом)

- кодекси поведінки (3агальні вимоги до поведінки зазначених осіб, якими вони зобов'язані керуватися під час виконання своїх службових повноважень, підстави та порядок притягнення до відповідальності за порушення цих вимог установлюються законом)

- урегулювання конфлікту інтересів, що покладається на цих же осіб

- антикорупційна експертиза проектів нормативно-правових актів

- вимоги щодо прозорості інформації

- заборона на одержання послуг і майна органа державної влади та органами місцевого самоврядування.

Законом також передбачається участь громадськості в заходах щодо запобігання протидії корупції.

Зокрема, об'єднання громадян, їх члени або уповноважені представники, а також окремі громадяни в діяльності щодо запобігання, виявлення і протидії корупційним правопорушенням (крім випадків, коли це віднесено законом до виключної компетенції спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції) мають право:

1) повідомляти про виявлені факти вчинення корупційних правопорушень спеціально уповноваженим суб'єктам у сфері протидії корупції, іншим органам, зазначеним у статті 5 цього Закону, керівництву та колективу підприємства, установи чи організації, в яких були вчинені ці правопорушення, а також громадськості;

2) запитувати та одержувати від органів державної влади та органів місцевого самоврядування в обсягах та порядку, не заборонених законом, інформацію про діяльність щодо запобігання і протидії корупції;

3) проводити, замовляти проведення громадської антикорупційної експертизи проектів нормативно-правових актів, подавати за результатами експертизи пропозиції до відповідних органів державної влади;

4) брати участь у парламентських слуханнях та інших заходах з питань запобігання і протидії корупції;

5) вносити пропозиції суб'єктам права законодавчої ініціативи щодо вдосконалення законодавчого регулювання відносин, що виникають у сфері запобігання і протидії корупції;

6) проводити, замовляти проведення досліджень, у тому числі наукових, соціологічних тощо, з питань запобігання і протидії корупції;

7) проводити заходи щодо інформування населення з питань запобігання і протидії корупції;

8) здійснювати громадський контроль за виконанням законів у сфері запобігання і протидії корупції, з використанням при цьому таких форм контролю, які не суперечать законодавству.

Об'єднанням громадян, фізичним, юридичним особам не може бути відмовлено в наданні доступу до інформації стосовно компетенції суб'єктів, які здійснюють заходи щодо запобігання і протидії корупції, а також стосовно основних напрямів їх діяльності. Така інформація надається в порядку, встановленому законом.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Причини та можливості протидії корупції.	\|	Проблеми визначення, поняття організованої злочинності та її ознаки

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.