• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ТЕМА 9. Політичні партії й партійні системи

1. Поняття політичної партії; етапи розвитку

2. Ознаки й функції політичних партій

3. Типологія партій

4. Партійні системи

1. Поняття політичної партії; етапи розвитку. Сьогодні політична партія визначається як організована група однодумців, що представляє інтереси певної частини народу й ставить своєю метою їхню реалізацію шляхом завоювання державної влади або участі в її здійсненні.

2. Ознаки й функції політичних партій.Політичні партії істотно відрізняються від інших політичних сил, союзів, рухів і т.п. рядом специфічних ознак.

Основні ознаки політичної партії: основна мета діяльності – завоювання й здійснення політичної влади в суспільстві; наявність детально розробленої політичної програми й статуту партії; наявність організованої структури на всіх рівнях; активна участь у виборчих кампаніях.

Політичні партії варто відрізняти від політичного руху, що не має характерних для партії організаційної структури й конкретнорозробленої політичної програми, а також від груп тиску, які прагнуть не до завоювання політичної влади, а лише до отримання впливу над тими, хто її здійснює.

3. Типологія партій. Політичні партії відрізняються одна від одної за декількома параметрами. Залежно від тих або інших підстав можна виділити різні типи партій. Розглянемо основні типи партій за наступними критеріями:

- за соціальною спрямованістю програми й діяльності партії діляться на соціал-демократичні, ліберально-демократичні, комуністичні, класові, націоналістичні, расові, фашистські, релігійні, народні;

- за ідейними підставами їхньої діяльності: доктринальні (захист своєї ідеологічної чистоти), прагматичні (орієнтуються на практичну доцільність дій), харизматичні (поєднуються навколо конкретного політичного лідера);

- за методами виконання програми: революційні (прагнуть радикального якісного перетворення суспільства) і реформаторські (прагнуть поліпшення громадського життя без різких структурних змін);

- за місцем в політичному спектрі: ліві, центристські й праві;

- за характером політичних дій: реакційні, консервативні, помірні, радикальні, екстремістські;

- за представництвом у вищих органах державної влади й відношенням до офіційної політики: правлячі й опозиційні (легальні, напівлегальні й нелегальні);

- за характером членства: кадрові й масові.

Французький політолог М. Дюверже у роботі «Політичні партії» виділив кадрові, масові й строгоцентралізовані партії, підкреслюючи розходження в їхній структурі й організації внутрішнього життя.

Кадрові партії являють собою невелике число функціонерів-професіоналів. Масові партії виникають із введенням загального виборчого права. Строго централізовані партії – мають безліч ієрархічних елементів, сурову, майже військову дисципліну, високу організованість дій, повагу й шанування політичних вождів.

В політичному спектрі кожної країни за ідеологічними напрямками розрізняють партії праві, ліві й центристські.Ліві партії (комуністичні, соціалістичні, трудові), як правило, сповідують соціалістичні, комуністичні цінності соціальної рівності, захищають інтереси соціальних низів, суспільну власність, регульований ринок і часто пропонують радикально-революційні методи їхнього досягнення. Праві партії (демократичні, республіканські, ліберальні) в основному орієнтуються на недоторканність приватної власності, стабільність політичної системи, визнання природної нерівності членів суспільства, заперечення ідеалів соціальної рівності й революційних методів перебудови суспільства. Центристські партії (соціал-демократичні) захищають переважно середній клас і займають примиренську позицію без яскраво вираженого тяжіння до якої-небудь крайності в політику.

За місцем в політичній системі, або залежно від їхньої участі в здійснення влади, партії підрозділяють на правлячі (пануючі) і опозиційні.

4. Партійні системи. Партійна система – це сукупність певних позицій і взаємодій між партіями, характерних для даної політичної системи (політичного режиму).

Політичні системи розрізняються за кількісним критерієм.

За кількістю партій виділяють: однопартійну систему, двопартійну систему, систему двох з половиною партій,багатопартійну систему.

Читайте також:

1. I. Органи і системи, що забезпечують функцію виділення
2. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
3. II. Анатомічний склад лімфатичної системи
4. III. Українські ліберальні партії.
5. IV. Розподіл нервової системи
6. IV. Система зв’язків всередині центральної нервової системи
7. IV. Філогенез кровоносної системи
8. POS-системи
9. VI. Філогенез нервової системи
10. Автокореляційна характеристика системи
11. АВТОМАТИЗОВАНІ СИСТЕМИ ДИСПЕТЧЕРСЬКОГО УПРАВЛІННЯ
12. АВТОМАТИЗОВАНІ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ДОРОЖНІМ РУХОМ

Переглядів: 637