• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Концептуальні положення технології

ПЛАН

ТЕХНОЛОГІЯ РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ

1.Критичне мислення, його значення для системи освіти.

2. Поняття та ознаки критичного мислення.

3.Особливості реалізації технології розвитку критичного мислення.

1. Із впровадженням такого інформаційного середовища, як Інтернет, можливості дії на характер думок людини й відповідно на її поведінку набули таких масштабів, що не зважати на це просто неможливо. Інформаційне середовище Інтернет створює абсолютно унікальні умови доступу до найрізноманітнішої інформації і можливості контактів із представниками інших культур. Це велике надбання сучасної цивілізації. Із одного боку, світ стає прозорішим і зрозумілішим. Але з іншого боку, те ж інформаційне середовище створює дуже сприятливі умови для маніпулювання свідомістю користувачів. Це створює серйозну загрозу особистій безпеці громадян й безпеці держав.

Проблема інформаційної безпеки стосується сфери освіти. В Інтернеті можна знайти велику кількість рефератів з різних питань. Там же школярі можуть знайти виконані зразки домашніх завдань із усіх предметів, всілякі «розв’язники» на CD і в мережевих варіантах. З'являються сайти, пропонуються готові вирішення тестів. Відпадає потреба думати, напружуватися, адже все можна просто «скачати»? Інтернет — демократичне середовище. Тут будь-який охочий може розмістити свою інформацію, у тому числі і в рамках сфери освіти. Так з'являється більшість, м'яко кажучи, неякісної з наукової точки зору інформації. Як у всьому цьому розібратися? Не потрібно бути провидцем, щоб зрозуміти, яку непоправну шкоду для інтелектуального розвитку людини несе така інформація. Боротися з цим можна тільки одним засобом ­– формуванням самостійного критичного мислення. Ніякі заборони, санкції, покарання не можуть допомогти в цьому плані. Тільки власне знання і інтелект допоможуть вирішити проблему. У сучасних умовах інформатизації всіх сфер життя суспільства формування критичного, творчого мислення є найголовнішим завданням системи освіти в цілому.

2. У літературі можна зустріти велику кількість визначень критичного мислення. Деякі автори ототожнюють його з неформальною логікою, інші – з творчим мисленням, виділяючи при цьому характерні особливості кожного. Проте критичне мислення відрізняється від творчого та інших його видів.

Критичне мислення – це ретельно обдумане, зважене рішення відносно якої-небудь думки.

Критичне мислення – це інтелектуально організований процес, спрямований на активну діяльність осмислення, застосування, аналізу, узагальнення чи оцінки інформації, отриманої чи утвореної шляхом спостереження, досвіду, рефлексії, розмірковувань чи комунікації як керівництво до дії.

Критичне мислення – це процес, який найчастіше починається з постановки проблеми, продовжується пошуком і осмисленням інформації, закінчується прийняттям рішення щодо розв’язання поставленої проблеми.

Критичне мислення визначають як оціночне, рефлексивне, відкрите мислення, яке не допускає догм і розвивається шляхом накладення нової інформації на особистий життєвий досвід.

Критичне мислення – це порівняльне мислення. Основою його є не рівень запам’ятовування інформації, а здатність людини її самостійно аналізувати, аргументувати свою думку, переглянути своє бачення проблеми, якщо воно не витримує критики. Воно є протилежністю догматичному мисленню, спонукає людину до осмислювання, зіставлення, оцінювання явища або події.

Це здатність людини чітко виділити проблему, яку необхідно розв’язати; самостійно знайти, обробити і проаналізувати інформацію; логічно побудувати свої думки, навести переконливу аргументацію; здатність мислити мобільно, обирати єдино вірне розв’язання проблеми; бути відкритим до сприйняття думок інших і одночасно принциповим у відстоюванні своєї позиції.

Помилковим є ототожнення критичного мислення з такими процесами мислення, як запам’ятовування, розуміння і творче, інтуїтивне мислення. При всій важливості розвитку пам’яті запам’ятовування не є мисленням. Розвиток інтелекту в більшій мірі пов’язаний не з експлуатацією пам’яті, а з розвитком самостійного мислення. Що стосується творчого мислення, то для нього не характерні аналітичні, оцінні судження.

Критичне мислення має такі характеристики:

1. Самостійність. Ніхто не може мислити за людину, висловлювати її думки, переконання, ідеї. Мислення стає критичним, тільки якщо носить індивідуальний характер.

2. Постановка проблеми. Критичне мислення досить часто починається з постановки проблеми, бо її розв’язання стимулює людину мислити критично. Початок розв’язання проблеми – це збирання інформації за нею, бо роздумувати «на порожньому місці» фактично неможливо.

3. Прийняття рішення. Закінчення процесу критичного мислення – це прийняття, яке дозволить оптимально розв’язати поставлену проблему.

4. Чітка аргументованість. Людина, яка мислить критично, повинна усвідомлювати, що часто одна і та ж проблема може мати декілька розв’язань, тому вона повинна підкріпити прийняте нею рішення вагомими, переконливими власними аргументами, які б доводили, що її рішення є найкращим, оптимальним.

5. Соціальність. Людина живе в соціумі. Тому доводити свою позицію людина повинна в спілкуванні. У результаті спілкування, диспуту, дискусії людина поглиблює свою позицію або може щось змінити в ній.

Ознаки людини, яка мислить критично:

1. Здатність сприймати думки інших критично. Людина виявляє здатність прислухатися до думок інших, оцінювати й аналізувати їх щодо розв’язання поставленої проблеми.

2. Компетентність. Людина виявляє прагнення до аргументації прийнятого нею рішення на основі життєвого досвіду, фактів з життя та знання справи.

3. Небайдужість у сприйнятті подій. Людина виявляє інтелектуальну активність у різних життєвих ситуаціях, здатність зайняти активну позицію у конфронтаційних ситуаціях.

4. Незалежність думок. Людина прислуховується до критики на свою адресу, може протиставляти свою думку думкам інших або не погодитися з групою.

5. Допитливість. Людина виявляє вміння проникнути в сутність проблеми, глибину інформації.

6. Здатність до діалогу і дискусії. Людина вміє вести діалог і дискутувати, тобто вислуховувати думку інших, з повагою ставитись до цих думок, переконливо доводити свою позицію, толерантно поводити себе під час проведення дискусій.

7. Інформація є відправним, а не кінцевим пунктом критичного мислення.

3. Технологія формування критичного мислення – система діяльності, що базується на дослідженні проблем та ситуацій на основі самостійного вибору, оцінки та визначення міри корисності інформації та особистих потреб і цілей.

Історичні аспекти технології.

На необхідність розвитку критичного мислення вчені звертали увагу здавна. Зокрема, основоположник педагогічної науки Я. А. Коменський у творі «Велика дидактика» зазначав: «Метод викладання всіх предметів показує, що школи прагнуть до того, щоб навчити дивитись чужими очима, мислити чужим розумом». На його думку, щоб знання були істинними, їх необхідно черпати з неба і землі, з дубів і буків. Отже, Я. А. Коменський пропонував розвивати у школах самостійне мислення.

Таку ідею переконливо відстоював у ХІХ ст. американський педагог Джон Дьюї, який написав низку книг з формування рефлекторного мислення. Він вважав, що навчати дітей думати – це чи не найважливіше, чим повинен займатися освітній заклад. На думку Д. Дьюї, людині, яка використовує критичне мислення, притаманні такі якості:

1. Здатність до планування власної пізнавальної діяльності.

2. Гнучкість мислення.

3. Наполегливість у досягненні результатів.

4. Бажання виправляти власні помилки.

5. Пошук компромісних рішень.

Цікаві думки з проблем критичного мислення можна знайти також у творах Л. Виготського, С. Рубінштейна, які відстоювали пріоритетне значення мислення у навчанні, та інших вчених, які закладали його фундамент.

Нині вчителі, які займаються критичним мисленням, успішно використовують ієрархію цілей Б. Блума, який вказував на шість галузей його застосування:

1. Оволодіння знаннями із тієї галузі пізнання, яка підлягає вивченню, та суміжних.

2. Осмислення – співставлення нових знань із набутими раніше.

3. Застосування – використання вивченого у нових ситуаціях. При цьому ставиться мета: підтримати або відхилити позицію автора.

4. Аналіз – критичне осмислення, концентрація уваги на окремих частинах інформації (вміння порівнювати вивчене із тим, що вже відомо із інших джерел.

5. Синтез – критичне осмислення, концентрація уваги на з’єднанні окремих частин у нове знання (вміння узагальнювати відібрані дані, аналізувати з метою формулювання остаточних висновків).

6. Оцінка – критичне осмислення, обґрунтування отриманої інформації (вміння визначити надійність, достовірність фактів та даних, щоб довести свою думку і прийняти правильне рішення).

Мета технології – забезпечити в учнів розвиток уміння мислити критично, що означає :

– навчити школярів виділяти причинно-наслідкові зв'язки;

– розглядати нові ідеї й знання в контексті вже існуючих;

– відкидати непотрібну або невірну інформацію;

– розуміти, як різні частини інформації пов’язані між собою;

– виділяти помилки в роздумах;

– уміти робити висновки про тих, чиї конкретно ціннісні орієнтації, інтереси, ідейні установки відображають текст або людину, яка розмовляє;

– уникати категоричності у твердженнях;

– бути чесним у своїх міркуваннях;

– виділяти неправдиві стереотипи, що ведуть до неправильних висновків;

– уміти відрізняти факт, який завжди можна перевірити, від передбачень і своєї думки;

– стимулювати самостійну пошукову творчу діяльність, самоосвіту та самоорганізацію.

Технологія розвитку критичного мислення була запропонована Ч.Темплом, К. Меридитом, Д. Стіллом, С.Уолтером, авторами міжнародного проекту «Читання та письмо для критичного мислення».

Нині висунуто багато аргументів на користь цієї технології, передусім, соціально-політичних. Тільки особистість, яка володіє критичним мисленням, здатна брати участь у демократичних перетвореннях суспільства. У свою чергу, демократичний політичний лад створює умови для розвитку такого мислення.

На необхідність критично сприймати інформацію вказувала у свій час українська просвітителька Софія Русова. В основі її міркувань була негативна сугестія, якою часто володіють дорослі, серед яких немало учителів. Сугестія, або навіювання, буває позитивною, коли людині навіюють позитивну інформацію, яка сприяє перетворенням на краще. Дитині можна навіяти, що вона талановита, старанна, працелюбна і тим самим сприяти розвитку цих якостей, навіть якщо вони у неї вироблені недостатньо. Дорослі, що володіють негативною сугестією, такими можуть бути навіть батьки, часто, навпаки, навіюють дітям, що вони незграбні, ледачі, безвідповідальні. Дорослі вважають, що чинять добре, позаяк критика спонукає до самовдосконалення. Але так відбувається не завжди. Шквал негативних характеристик може викликати звичку до них, впевненість, що такі якості є чи не вродженими і з цим треба змиритися. Якщо навіть здібному школяреві впевнено сказати, що він цієї задачі не розв’яже, то так дійсно станеться, – вважала Софія Русова. Без такої установки він би справився із завданням. Ось чому так важливо навчити учнів, які ще не мають життєвого досвіду, не сприймати почуте як незаперечну істину. Діти через власну довірливість частіше, ніж дорослі, стають жертвами обману. На жаль, догматичний спосіб викладання, який довгий час мав місце у школі, спонукає школярів сприймати інформацію однозначно.

* Не об’єм знань чи кількість інформації, вкладених у голову учня, є метою, а те, як він уміє оперувати цією інформацією: шукати, найкращим способом володіти, знаходити в ній сенс, застосовувати в житті.

* Не привласнення «готового» знання, а конструювання свого, яке народжується в процесі навчання.

* Вміння мислити критично - це не пошук недоліків, а об’єктивна оцінка позитивних і негативних сторін у пізнавальному об’єкті.

* Прості і надмірні узагальнення, стереотипні слова, штампи, кліше, не підтвердженні припущення не завжди точні й можуть вести до формування стереотипів.

Реалізація технології передбачає інтерактивний режим занять, спільний пошук вирішення проблем, а також «партнерські» відносини між педагогом і тими, хто навчається.

Читайте також:

1. D і 3D технології креслення в AutoCAD
2. II. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.
3. OLAP-Технології
4. PR-ІНСТРУМЕНТАРІЙ І МАНІПУЛЯТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ
5. PR-технології у виборчій кампанії.
6. PR-технології.
7. Web-технології
8. Білорусь. Характеристика положення та господарства країни.
9. Варіантне проектування технології зведення будівель та споруд.
10. Вартість Internetу для підприємств-користувачів. Internet-технології та формування бізнес-фокусу споживача.
11. Виберіть 2 положення, які треба добавити у визначення елементів наукової проблеми.
12. Виборчі технології як найважливіша складова ПР

Переглядів: 2590