Сутність та короткострокові і довгострокові цілі бюджетно-податкової політики.

Дискреційна і недискреційна фіскальна політика

Податки як інструмент державного регулювання макроекономічних процесів

Державні видатки як інструмент державного регулювання макроекономічних процесів

Сутність та короткострокові і довгострокові цілі бюджетно-податкової політики.

Тема 6. Бюджетно-податкова політика

Сутність та короткострокові і довгострокові цілі бюджетно-податкової політики.

Податки як інструмент державного регулювання макроекономічних процесів: сутність, функції та види податків. Принципи оподаткування. Податкова ставка. Критична межа оподаткування. Крива Лаффера. Механізм впливу податків на макроекономічні процеси. Податковий мультиплікатор.

Державні видатки як інструмент державного регулювання макроекономічних процесів. Основні напрями державних видатків. Мультиплікатор державних закупівель.

Дискреційна і недискреційна фіскальна політика.

Механізм впливу автоматичних вбудованих стабілізаторів на стан державного бюджету.

Бюджетні дефіцити та надлишки, структурний та циклічний дефіцити державного бюджету.

Вплив монетарного і немонетарного способів фінансування дефіциту державного бюджету на макроекономічні процеси.

Бюджетно-податкова (фіскальна) політика - це заходи уряду у сфері державних витрат, оподатковування і стану державного бюджету, спрямовані на забезпечення повної зайнятості, рівноваги платіжного балансу і економічного зростання при виробництві неінфляційного ВВП.

Впливати на ділову активність, інвестиції, зайнятість можна за допомогою податкових ставок та їхньої диференціації. Механізм цього впливу відповідно до теорії Дж. Кейнса, такий: підвищення податкових ставок зумовлює зменшення доходів, що залишаються після сплати податків, а це, в свою чергу, викликає зменшення витрат споживачів, а отже, і сукупного попиту. Під впливом зменшення сукупного попиту скорочуються обсяги виробництва та зайнятість населення. Крім того, підвищення податків призводить до того, що праця, нововведення, інвестиції стають менш привабливими. Для того, щоб стимулювати працю, заохотити безробітних шукати роботу, слід зменшити граничні ставки податку на доходи.

Розрізняють стимулюючу і стримуючу фіскальну політику.

Стимулююча бюджетно-податкова політика (фіскальна експансія) у короткостроковій перспективі спрямована на подолання циклічного спаду економіки і припускає збільшення державних витрат (G), зниження податків (Т) чи комбінування цих мір. У довгостроковій перспективі політика зниження податків може привести до розширення пропозиції факторів виробництва і росту економічного потенціалу.

Стримуюча бюджетно-податкова політика (фіскальна рестрикція) спрямована на обмеження циклічного підйому економіки і припускає зниження державних витрат (G), збільшення податків (Т) чи комбінування цих заходів.

У короткостроковій перспективі ці міри дозволяють знизити інфляцію попиту ціною росту безробіття і спаду виробництва. У довгостроковому періоді зростаючий податковий "клин" стає причиною зниження сукупної пропозиції і стагфляції. У короткостроковій перспективі заходи бюджетно-податкової політики супроводжуються ефектами мультиплікаторів державних витрат, податків і збалансованого бюджету.

Бюджетно-податкова (фіскальна) політика має важливе значення, оскільки, по-перше, через державний бюджет перерозподіляються 30—50 % від обсягів реального ВВП країни, а по-друге, дана політика спроможна регулювати як сукупний попит, так і сукупну пропозицію, отже і грошовий обіг.

Основна макроекономічна функція державної політики полягає в стабілізації економіки.

Мультиплікатор відкритої економіки – у відкритій економіці доходи витікають в імпорт так само, як у заощадження. Таким чином, мультиплікатор відкритої економіки для інвестицій чи урядових видатків визначається так:

m_в = ,

де MPS – гранична схильність до заощадження,

MPМ – гранична схильність до імпорту.

Оскільки здійснення державних видатків означає використання засобів державного бюджету, а податки є основним джерелом його поповнення, фіскальна політика полягає у маніпулюванні державним бюджетом.

Державний бюджет — це зведена відомість доходів та витрат держави, яка являє собою основний фінансовий план держави на поточний рік і має силу закону.

Адам Сміт стверджував: «Єдиним хорошим бюджетом є збалансований бюджет» (1776 р.). Таким чином, при формуванні державного бюджету основною задачею є його збалансованість або, говорячи іншими словами, якнайбільш наближення до ідеального варіанту — це повне покриття витрат доходами й утворення залишку коштів, тобто перевищення доходів над витратами (рис. 11. 2.).

Цього стану можна досягти двома способами:

– зменшення розміру витрат;

– – збільшення розміру доходів.

Отже, у фіскальної політики дві сторони: податкова та видаткова.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Організації системи ОЕСР та інші МО загальної компетенції.	\|	Державні видатки як інструмент державного регулювання макроекономічних процесів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.