Формування у учнів мотивів навчання і пізнавального інтересу.

Мотив (збуджувальна причина) це інтегральна властивість особистості (сплав інтелектуальних, вольових і емоційних якостей), це причина, що збуджує навчальну діяльність.

Мотиви поділяють на дві великі групи: соціальні і пізнавальні.

Соціальні пов'язані з різними взаємодіями учнів з іншими суб'єктами.

Пізнавальні - це збудники, пов'язані із змістом і процесом навчальної діяльності.

Соціальні мотиви	Пізнавальні мотиви
Широкі - намагання отримати знання, щоб бути корисним суспільству.	Загальні - інтерес до методів пізнання, доприйомів самостійної роботи, до раціональної організації праці.
Вузькі - намагання зробити кар'єру, зайняти певне місце серед інших (благополуччя, престиж). Соціального співробітництв - намагання співпрацювати з вчителем, учнями.	Предметні - орієнтують на оволодіння новими знаннями. Самоосвітні - направленість на самовдосконалення знань і саморегуляцію у навчальній діяльності.

Інтерес - потужний збудник активності особистості. Під його впливом всі психологічні процеси протікають інтенсивно, а діяльність стає продуктивною.

У формуванні інтересу виділяють декілька етапів:

- зацікавленість (ситуативний інтерес);

- допитливість (нестійкий інтерес);

- стійкий пізнавальний інтерес.

Засіб збудження стійкого інтересу - цікавість викладання. Вона є не тільки засобом запам'ятовування матеріалу, а й переключенням уваги, розрядки і ін.

Прийоми:

1. Ілюстрація подіями науки сучасного життя (НТП): запуск супутників, зв'язок, дослідження Всесвіту, розвиток електроніки.

2. Приклади з техніки: спектральний аналіз, послідовне і паралельне з'єднання, явище електромагнітної індукції.

3. Створення ситуації задоволення успіхами у навчанні: похвала, добре слово - породжують у учнів впевненість у своїх силах, бажання зробити більше.

4. Проблемно-емоційне викладення матеріалу: наприклад при вивченні вільного падіння тіл у 9 класі.

5. Організація пошукової діяльності учнів: наприклад урок "Самоіндукція", "Сила Архімеда".

6. Використання парадоксів: як маючи мензурку з водою визначити масу дерев'яної кульки.

7. Показ краси фізичної теорії. Наприклад при закріпленні теми "Тиск рідин і газів" слід показати що в основі всього вивченого матеріалу лежать 2 експериментальні факти: 1) рідина чи газ передають тиск у всіх напрямах рівномірно; 2) рідина і газ мають вагу. Звідси: а) рідина і газ створюють тиск на дно і стінки сосуду а також на всі тіла, які в них поміщено; б) цей тиск залежить від р і h; в) на занурене тіло діє виштовхувальна сила; г) у сполучених посудинах однорідна рідина встановлюється на одному рівні; д) існування атмосферного тиску; е)умови плавання.

8. Використання демонстраційного експерименту: а) як маючи терези і посудину з водою визначити об'єм тіла? б) як маючи негативно заряджену паличку зарядити два електрометра, один позитивно, а другий негативно. Цікаві досліди: "важка газета", плавання кульки в струмені повітря, "неваляшка".

9. Екскурсії в область історії фізики

10. Використання творів мистецтва.

Необхідний матеріал треба накопичувати і використовувати на різних етапах уроку:

- постановка проблеми;

- організація пошукової діяльності;

- історія відкриття;

- значення закону;

- застосування закону;

- розв'язування різноманітних задач.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
У ЗОШ як елемент знань, навколо якого об'єднується навчальний матеріал, вибрано фізичну теорію.	\|	Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках фізики.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.