• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тема 6 Організаційно-правові форми соціального забезпечення

Поняття та види організаційно-правових форм соціального забезпечення

Організаційно-правові форми соціального забезпечення - це способи фінансування і здійснення соціального забезпечення. Ці форми розрізняють за наступними ознаками:

1. Спосіб акумуляції коштів, за рахунок яких фінансується соціальне забезпечення;

2. Суб’єкти, як отримують забезпечення за рахунок цього виду фінансування;

3. Види забезпечення за рахунок цього фінансового джерела;

4. Органи, які надають соціальне забезпечення.

У зв’язку з цим розрізняють три організаційно-правові форми соціального забезпечення:

1. Загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

2. Фінансування з державного бюджету;

3. Недержавне соціальне забезпечення.

Загальнообов’язкове державне соціальне страхування

Загальнообов’язкове державне соціальне страхування є основною організаційно-правовою формою. Соціальне забезпечення в суспільстві повинно виконувати дві головні функції: лікувальну і превентивну. Перша пов’язана із запровадженням механізмів боротьби з бідністю, які включають адресну допомогу малозабезпеченим верствам населення, надання житлових субсидій, допомога сім’ям з дітьми тощо. Друга, запобіжна функція, пов’язана з відверненням бідності шляхом надання громадянам можливість протягом свого активного життя здобути право на соціальне забезпечення ( від безробіття, хвороби, нещасного випадку на виробництві, інвалідності, в похилому віці тощо). Цю функцію виконує загальнообов’язкове державне соціальне страхування – це система прав, обов’язків та гарантій, яка передбачає надання матеріального забезпечення та соціальних послуг у разі настання страхового випадку за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків роботодавцями, а також фізичними особами на користь яких здійснюється страхування.

Особливості загальнообов’язкового державного соціального страхування

1. умови і порядок здійснення визначаються законом, а не договором;

2. участь у загальнообов’язковому державному соціальному страхуванні є обов’язковою, а не добровільною;

3. перелік страхових випадків передбачений в законодавстві;

4. страховий внесок не є об’єктом права власності застрахованої особи, тому, поки з цією особою щось не станеться (страховий випадок), цією сумою можуть користуватись інші

5. розмір страхових виплат співвідноситься із середнім заробітком та прожитковим мінімумом.

Суб’єктами загальнообов’язкового державного соціального страхування є застраховані особи, страхувальники, страхові фонди.

Застраховані особи: фізичні особи, на користь яких здійснюється соціальне страхування. Вони стають суб’єктами після укладення трудового договору, або після реєстрації у відповідних фондах соціального страхування. Всі застраховані отримують Свідоцтво про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, яке є єдиним для всіх видів страхування.

Страхувальники – це особи (роботодавці, а деколи і самі застраховані), які сплачують страхові внески. Страховики є відповідні соціальні страхові фонди.

Читайте також:

1. Cплата єдиного соціального внеску - 2013
2. I. Введення в розробку програмного забезпечення
3. II. Поняття соціального процесу.
4. II.1 Програмне забезпечення
5. III. Етапи розробки програмного забезпечення
6. А/. Форми здійснення народовладдя та види виборчих систем.
7. Автоматизовані форми та системи обліку.
8. Аграрні реформи та розвиток сільського госпо- дарства в 60-х роках XIX ст. — на початку XX ст.
9. Адвокатура — неодмінний складовий елемент механізму забезпечення прав людини.
10. Адміністративно-правові методи забезпечення економічного механізму управління охороною довкілля
11. Акредитив та його форми
12. Активні форми участі територіальної громади у вирішенні питань ММС

Переглядів: 946