Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Сервітути: поняття і види

Потреба в обслуговуванні однієї земельної ділянки за рахунок іншої виникала досить часто. Наприклад, земельний наділ, який має всі необхідні якості, зручності й переваги, після смерті влас­ника перейшов до двох синів у спадщину. Його було поділено між ними в такий спосіб, що один з них — Клавдій змушений добирав тися до своєї ділянки через ділянку брата Тіція. Брати мали добрі стосунки між собою, тому проблем з дорогою не виникало. Проте так могло продовжуватися до першої сутички між ними, після чого Тіцій міг заборонити брату проїзд через свій наділ до ділян­ки Клавдія. Передбачаючи таке, батько перед смертю встановив у заповіті сервітут на користь Клавдія на право проїзду через зе­мельний наділ Тіція. Тепер уже право проїзду Клавдія не зале­жало від свавілля Тіція, навпаки, останній змушений був терпіти утискування своїх прав і інтересів, обмеження права власності за будь-яких обставин. Земельний наділ Тіція обслуговував ділянку Клавдія наданням проїзду. Земельний наділ Клавдія почали на­зивати пануючим, оскільки його обслуговували, а земельний на­діл Тіція — обслуговуючим, бо він надавав послугу — проїзд. Звід­си і назва сервітуту, оскільки один земельний наділ обслуговував інший, надаючи переваги, яких не мав останній. Сервітутні відно­сини виникали, як правило, між сусідами чи сусідніми земельни­ми наділами, тому сервітутне право часто називають ще сусід­ським.

Сервітут зберігався й тоді, коли власники мінялися. Якщо Тіцій продавав свій земельний наділ, право проїзду не лише зберіга­лося за Клавдієм, а й бов'язувало нового власника землі нада­вати проїзд. Не припинявся сервітут і при зміні власника земель­ного наділу Клавдія. Наприклад, якщо Клавдій продавав свій на­діл, то право проїзду по земельному наділу Тіція зберігалося і за новим ласником землі. Суб'єктом сервітутного права був той, хто на певний момент був власником пануючого наділу (але не Клав-Дій як конкретна особа). Обтяжував сервітут не Тіція як такого, а власника, обслуговуючого земельний наділ, хто б ним не був.

Отже, сервітутце речове право користування чужою річчю в одних, або кількох відносинах. За змістом сервітутне право було досить обмеженим. Римське право регламентувало сусідські від­носини між власниками земельних наділів дуже детально і ретель­но. Сервітути встановлювалися, як правило, на право користування чужою землею (або іншою річчю) не лише в якомусь одному від­ношенні (право проїзду, право провозу вантажів, проходу, прого­ну худоби, право взяти 20 відер води, напоїти 20 голів худоби то­що), а саме в тому, недостатність якого відчуває пануючий земельний наділ (наприклад, нестача або відсутність води, пасо­виська, дороги, інших необхідних в сільськогосподарському вироб­ництві переваг).

Проте для надання вигод, яких позбавлений пануючий земель­ний наділ, власник обслуговуючої ділянки не зобов'язаний був здійснювати які-небудь позитивні дії. Характерна особливість рим­ського сервітутного права виражена в такому афоризмі: сервітут не може полягати в здійсненні яких-небудь позитивних дій ). Власник об­слуговуючої ділянки зобов'язаний лише терпіти дії суб'єкта сер­вітутного права, не перешкоджати здійсненню їх, а в деяких ви­падках навіть створювати сприятливі умови для цього.

Як вже зазначалося, спочатку сервітути як право на чужу річ виникли з відносин землекористування. Потім, коли вони пошири­лися і на інші (крім земель) речі, їх почали поділяти на земельні (предіальні) та особисті.


Читайте також:

  1. II. Поняття соціального процесу.
  2. V. Поняття та ознаки (характеристики) злочинності
  3. А/. Поняття про судовий процес.
  4. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види.
  5. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
  6. Акти застосування юридичних норм: поняття, ознаки, види.
  7. Аналіз ступеня вільності механізму. Наведемо визначення механізму, враховуючи нові поняття.
  8. АРХІВНЕ ОПИСУВАННЯ: ПОНЯТТЯ, ВИДИ, ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ
  9. Аудиторські докази: поняття та процедури отримання
  10. Базове поняття земле оціночної діяльності.
  11. Базові поняття
  12. Базові поняття про класифікацію медичної техніки




Переглядів: 1062

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Виникнення, поняття і види прав на чужі речі | Земельні сервітути

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.017 сек.