• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Завдання приватизації: забезпечення підвищення соціально-економічної ефективності виробництва, залучення коштів на структурну перебудову економіки.

Основними принципами приватизації є:

• законність;

• рівноправність громадян та їхня соціальна захищеність;

• пріоритетне право громадян України та колективу підприємства на придбання державного майна;

• безкоштовна передача частини державного майна кожному громадянинові України на основі приватизаційних сертифікатів;

• переважне право трудових колективів у виборі форм власності та придбанні своїх підприємств;

• своєчасна й правдива інформація громадянам про хід приватизації;

• створення сприятливих умов для залучення інвестицій.

Об’єктами приватизації є:

• цілісні майнові комплекси державних підприємств і їх структурних підрозділів;

• об’єкти незавершеного будівництва й законсервовані об’єкти;

• акції (частки, паї), які належать державі в майні господарських товариств та інших об’єднань.

Не можуть бути об’єктами приватизації:

Приватизації не підлягають казенні підприємства, а також нижчезазначені об’єкти, що мають загальнодержавне значення:

а) об’єкти, які забезпечують виконання державою її функцій, обороноздатність, економічну незалежність, а також об’єк­ти права власності українського народу, майно, яке складає матеріальну основу державного суверенітету України;

б) об’єкти, діяльність яких забезпечує соціальний розвиток, збереження та збільшення культурного, наукового потенціалу, духовних цінностей;

в) об’єкти, контроль за діяльністю яких з боку держави ґарантує захист громадян від наслідків впливу неконтрольованого виготовлення, використовування або реалізації небезпечної продукції, послуг або небезпечних виробництв;

г) об’єкти, які забезпечують життєдіяльність держави в цілому.

Вичерпний список таких об’єктів міститься в статті 5 Закону України "Про приватизацію державних підприємств" (у ред. від 19.02.1997 р.). До таких об’єктів відносяться:

- майно органів державної влади й управління, Збройних Сил України, Служби безпеки України;

- золотий і валютний фонди;

- атомні електростанції та ін.

Перелік об’єктів, що не підлягають приватизації, затверджується Верховною Радою України за постановою Кабінету Міністрів України.

Суб’єктами приватизації є:

• державні органи приватизації: Фонд державного майна (ФДМ) України, його реґіональні відділення і представництва, органи приватизації в Автономній Республіці Крим;

• покупці (їх представники): громадяни Україні, особи без громадянства й іноземні особи; юридичні особи; юридичні особи інших держав;

• посередники.

Види посередників:

а) оперативні посередники (надають послуги з підготування об’єкта до приватизації, оцінки й продажу майна, консультації щодо вибору об’єкта приватизації, підготування документів);

б) фінансові посередники (зменшують ризик покупців у процесі приватизації, сприяють розвитку фондового ринку).

Державні органи приватизації – Фонд державного майна України, його реґіональні відділення та представництва в рай­онах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим, що становлять єдину систему державних органів приватизації в Україні.

Державні органи приватизації мають такі повноваження:

• змінюють у процесі приватизації організаційну форму підприємств, що перебувають у державній власності;

• здійснюють повноваження власника державного майна в процесі приватизації;

• виступають орендодавцем майна, що перебуває в державній власності, згідно з законодавством;

• продають майно, що перебуває в державній власності, у процесі його приватизації, включаючи майно ліквідованих підприємств, об’єктів незавершеного будівництва та колишнє військове майно, що набуло статусу цивільного, а також акції (частки, паї), що належать державі в майні господарських товариств;

• створюють комісії з приватизації;

• затверджують плани приватизації майна, що перебуває в державній власності, плани розміщення акцій акціонерних товариств у процесі приватизації;

• розробляють проекти державних програм приватизації та подають їх на затвердження Верховній Раді України;

• укладають угоди щодо підготування об’єктів до приватизації та їх продажу;

• укладають угоди щодо проведення експертної оцінки вартості об’єктів приватизації;

• здійснюють ліцензування комісійної, представницької та комерційної діяльності з приватизаційними паперами;

• виступають з боку держави засновником підприємств зі змішаною формою власності;

• беруть участь у розробленні міжнародних договорів України з питань державної власності та її використання;

• здійснюють захист майнових прав державних підприємств, організацій, установ, а також акцій (часток, паїв), що належать державі, на території України та за її кордоном;

• контролюють виконання умов договорів купівлі-продажу державного майна;

• здійснюють інші повноваження, передбачені цим законодавством України з питань приватизації.

2. Порядок і способи приватизації

Етапи приватизації майна державних підприємств:

1) публікація списку об’єктів у місцевій пресі;

2) ухвалення рішення про приватизацію об’єкта;

3) публікація інформації про ухвалення рішення про приватизацію об’єкта;

4) проведення аудиторської перевірки фінансової звітності підприємства;

5) затвердження рішення про приватизацію об’єкта і складу комісії з приватизації об’єкта протягом місяця;

6) затвердження плану приватизації або плану розміщення акцій ВАТ;

7) реалізація наміченого плану й укладання договорів купівлі-продажу об’єктів (об’єкта) приватизації;

8) контроль за виконанням покупцями умов угод приватизації, включаючи й інвестиційні зобов’язання.

Способи приватизації:

1. Приватизація державного майна здійснюється шляхом:

• продажу об’єктів приватизації на аукціоні, за конкурсом;

• продажу акцій (часток, паїв), що належать державі в господарських товариствах, на аукціоні, за конкурсом, на фондових біржах та іншими способами, якіпередбачають загальнодоступність і конкуренцію покупців:

• продажу на конкурсній основі цілісного майнового комплексу державного підприємства, що приватизується, або контрольного пакета акцій відкритого акціонерного товариства, якщо покупець подав відповідні документи;

• викупу майна державного підприємства згідно з альтернативним планом приватизації.

Неконкурентні способи продажу майна державних підприємств застосовуються щодо об’єктів, не проданих на аукціоні, за конкурсом.

2. Приватизація законсервованих об’єктів та об’єктів незавершеного будівництва, підприємств торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування населення, готельного господарства, туристичного комплексу здійснюється шляхом: продажу на аукціоні, за конкурсом, викупу.

Приватизація зазначених об’єктів здійснюється в порядку, передбаченому Законом України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) та Державною програмою приватизації.

За рішенням органів приватизації законсервовані об’єкти та об’єкти незавершеного будівництва можуть передаватися на умовах відповідного договору особам, які можуть бути покупцями відповідно до законодавства, для завершення будівництва або вноситися до статутного фонду господарського товариства як державна частка з наступною її приватизацією в порядку, установленому законодавством України

3. Приватизація майна невеликих державних підприємств (об’єктів малої приватизації) здійснюється відповідно до Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

4. У разі прийняття після закінчення строку дії концесійного договору рішення про приватизацію майна об’єкта, що надавався в концесію, у колишнього концесіонера виникає право на викуп цього майна згідно з визначеними умовами приватизації, якщо він у зв’язку з виконанням умов концесійного договору створив (побудував) це майно або здійснив його поліпшення вартістю не менше 25 відсотків від вартості майна на момент приватизації.

Форми відповідальності за порушення угод приватизації:

а) відшкодування збитків – за заподіяння збитків майну, понесені витрати назабезпечення збереження об’єктів приватизації до моменту фактичної передачі майна покупцеві;

б) сплата неустойки (штрафу, пені):

1) за порушення покупцем термінів внесення інвестицій у встановленому обсязі – пеня в розмірі 0,1% від вартості невнесених інвестицій за кожний день прострочення;

2) у разі невнесення інвестицій на день подання позову про розірвання договору – штраф у розмірі 10% від загального обсягу інвестицій;

3) у разі недотримання профілю діяльності приватизованого об’єкту – штраф у розмірі 10% від вартості придбаного майна;

4) за несплату впродовж 60 днів з моменту укладення договору купівлі-продажу за об’єкт приватизації – неустойка в розмірі 20% від вартості об’єкта приватизації (неустойка (обчислюється від суми простроченого платежу) у формі пені, розміром не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на період, за який сплачується пеня).

в) оперативно-господарські санкції у формі:

1) розірвання угоди про приватизацію в разі невиконання покупцем договірних зобов’язань;

2) анулювання рішення про викуп у разі несплати за об’єкт приватизації впродовж 60-денного терміну з моменту укладення або реєстрації відповідної угоди;

3) відмови від пролонгації угоди приватизації з оперативним посередником: на проведення експертної оцінки майна; щодо підготування об’єктів до приватизації; про продаж державного майна.

Читайте також:

1. I. Введення в розробку програмного забезпечення
2. II.1 Програмне забезпечення
3. III. Етапи розробки програмного забезпечення
4. IV. Оцінка вигідності залучення короткотермінових кредитів
5. V. Завдання.
6. VІ. Підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.
7. Аварії з викидом (загрозою викиду) сильнодіючих отруйних речовин на об'єктах економіки.
8. Аграрний комплекс національної економіки.
9. Адаптація персоналу: цілі та завдання. Введення у посаду
10. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції
11. Адвокатура — неодмінний складовий елемент механізму забезпечення прав людини.
12. Адміністративно-правові методи забезпечення економічного механізму управління охороною довкілля

Переглядів: 1034