Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Головними органами валютного регулювання є НБУ та КМУ.

Правову основу валютного регулювання та валютного контролю становлять Закони України «Про Національний банк України», «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», Декрет КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», Положення про валютний контроль та інші нормативно-правові акти.

Валютне регулювання – це діяльність держави й уповноважених нею органів, спрямована на регламентацію міжнародних розрахунків і порядок здійснення операцій з валютними цінностями.

Метою валютного регулювання є підтримка стабільного курсу національної валюти щодо курсів валют інших держав.

Напрями валютного регулювання:

визначення політики валютного курсу й офіційних валютних інтервенцій;

проведення валютного контролю;

управління офіційними валютними резервами;

участь у міжнародних валютно-кредитних організаціях.

Національний банк України у сфері валютного регулювання: здійснює валютну політику держави; складає разом із КМУ платіжний баланс України; контролює дотримання затвердженого ВР України ліміту зовнішнього державного боргу України; видає нормативні акти щодо здійснення операцій на валютному ринку України; нагромаджує, зберігає і використовує резерви валютних цінностей для здійснення державної валютної політики; видає ліцензії на здійснення валютних операцій та приймає рішення на їх скасування; установлює способи визначення і використання валютних (обмінних) курсів іноземних валют; установлює єдині форми обліку, звітності та документації про валютні операції, порядок контролю за їх достовірністю та своєчасним поданням; забезпечує публікацію банківських звітів про власні операції та операції уповноважених банків.

 

Кабінет Міністрів України у сфері валютного регулювання: визначає і подає на затвердження до ВР України ліміт зовнішнього державного боргу; бере участь у складанні платіжного балансу України; забезпечує виконання бюджетної та податкової політики в частині, що стосується руху валютних цінностей; забезпечує формування і є розпорядником Державного валютного фонду України; визначає порядок використання надходжень у міжнародних розрахункових одиницях.

Валютний контроль – це законодавчо врегульована діяльність уповноважених державою органів та інших суб’єктів, що спрямована на забезпечення дотримання учасниками валютних правовідносин вимог чинного законодавства України під час проведення ними валютних операцій.

Здійснення валютного контролю покладено на: органи валютного контролю (КМУ, НБУ, ДПАУ, ДМСУ, Мінтрансзвязку України); агенти валютного контролю (уповноважені банки).

Функції державних органів і банківської системи України у сфері валютного контролю:

- НБУ є головним органом валютного контролю, що: здійснює контроль за виконанням правил регулювання валютних операцій на території України з усіх питань, не віднесених законодавством до компетенції інших державних органів;

- Уповноважені банки здійснюють контроль за валютними операціями, що проводяться резидентами і нерезидентами через ці банки;

- Державна податкова інспекція України здійснює фінансовий контроль за валютними операціями, що проводяться резидентами і нерезидентами на території України;

- Міністерство транспорту і зв’язку України здійснює контроль за додержанням правил поштових переказів та пересилання валютних цінностей через митний кордон України;

- Державна митна служба України здійснює контроль за додержанням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України.

 

Тема №12. Відповідальність за порушення фінансової дисципліни.

1. Відповідальність за порушення фінансової дисципліни.

Бюджетним кодексом України встановлені принципи, на яких будується бюджетна система України, її структура, правові основи функціонування, основи бюджетного процесу і між бюджетних відносин, а також відповідальність за порушення бюджетного законодавства.

Принципи цільового і ефективного використання бюджетних коштів є одними з найголовніших принципів, на яких будується бюджетна система України. Грошові кошти повинні використовуватися тільки на цілі, які вказані в бюджетних призначеннях.

Під використанням бюджетних коштів не по цільовому призначенню є використання коштів державного, місцевого бюджетів і\або державних цільових фондів, яке було проведене в будь-якій формі (грошовими коштами, шляхом взаємозаліку, розрахунків векселями, наданням податкових пільг або товарного кредиту) згідно призначення вказаних коштів, вказаних у відповідних кошторисах доходів і видатків, рішеннях органів влади або договорами з кредиторами.

Нецільовим використанням бюджетних коштів є:

- перерахування бюджетних коштів на банківські депозити, купівля активів ( валюти, цінних паперів, другого майна) для того, щоб одержувати прибуток у формі процентів з депозитів або шляхом подальшого продажу товарно-матеріальних цінностей;

- проведення за рахунок бюджетних коштів внесків в статутний фонд другої юридичної особи або якої-небудь благодійної допомоги;

- використання цільових коштів не на ті цілі;

- використання бюджетних коштів без первинних документів, підтверджуючих здійснення господарської операції;

- використання бюджетних коштів більше чим заплановано;

- використання коштів місцевих бюджетів на видатки, фінансування яких повинно бути використано за рахунок коштів других бюджетів.

Згідно Бюджетного кодексу України Державна контрольно-ревізійна служба України наділена повноваженнями по виконанню контролю за цільовим і ефективним використанням коштів державного і місцевого бюджетів, цільовим використанням і своєчасною виплатою позичок, одержаних під гарантію Кабінету Міністрів України, порядком ведення бухгалтерського обліку і достовірністю звітності про виконання держбюджету і місцевих бюджетів, кошторисів.

Аналіз двох напрямків видатків в бюджетних установах – касових і фактичних, а також фінансування дозволяють виявити факти порушень фінансової дисципліни. Наприклад, кілька ситуацій, в яких використання бюджетних коштів установами визначено як нецільове і неефективне:

- бюджетна установа має кредиторську заборгованість за одержані ліки ( фактичні видатки по коду економічної класифікації видатків 1132), при одержанні коштів на вказані цілі не оплачує за ліки, а оплачує по рахунках на поточний ремонт будівлі ( касові видатки КЕКВ 1137);

- бюджетній установі надійшло фінансування для виплати: оплати праці (КЕКВ 1111), нарахувань на оплату праці (КЕКВ 1120). В установі була нарахована оплата праці ( фактичні видатки КЕКВ 1111) в сумі більшій, чим по кошторису. Вона була виплачена з використанням коштів, які були одержані по КЕКВ 1120 (касові видатки без фактичних нарахувань);

- кошторисом зазначені витрати на придбання комп’ютерної техніки і програмного забезпечення по КЕКВ 2300. В той же час по КЕКВ 1139 були вільні кошти. Для того, щоб придбати необхідне програмне забезпечення, установою було оплачено рахунок постачальника за супроводження програми (касові видатки по КЕКВ 1139), а фактичні видатки були проведені як за придбання програмного забезпечення ( КЕКВ 2300);

- проведена оплата рахунку за проведення ремонту службового автомобіля, на видатки віднесена сума за ремонт без документу, який би підтверджував проведення ремонту;

- проведена оплата рахунку за електроенергію. До фактичних видатків віднесена сума, яка оплачена згідно рахунку без відображення фактичної кількості спожитої електроенергії в натуральних одиницях;

- бюджетною установою за рахунок бюджетних коштів провадилася оплата рахунків, в яких були зафіксовані особисті міжміські розмови. При цьому суми за такі розмови не були відшкодовані працівниками, які використовували службові телефони в особистих цілях. Таким чином, фактичні витрати по КЕКВ 1138 були більші за вказані в кошторисі на телефонні розмови. В цьому випадку порушені вимоги ст.51,78 Бюджетного кодексу, згідно яких розпорядники бюджетних коштів повинні виконувати видатки тільки згідно кошторису.

Умовами, при яких можна виключити нецільове і неефективне використання бюджетних коштів, є виконання бюджетного законодавства і вимог щодо ведення бухгалтерського обліку. Мета бухгалтерського обліку – це забезпечення правдивої інформації про фінансове положення, результати діяльності, рух грошових коштів для прийняття управлінських рішень. На основі даних бухгалтерського обліку ґрунтується вся фінансова і статистична звітність. Недостовірність облікових і звітних даних є причиною виникнення фінансових порушень.

Нецільове використання бюджетних коштів має послідовності для їх розпорядників: притягнення відповідальних посадових осіб до дисциплінарної, адміністративної і кримінальної відповідальності. Крім цього, нецільове використання бюджетних коштів тягне за собою зменшення асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на суму коштів, які використані не по цільовому призначенню (ст.119 Бюджетного кодексу). Механізм зменшення асигнувань встановлений Порядком зменшення бюджетних призначень головним розпорядником бюджетних коштів у випадку нецільового використання бюджетних коштів.

Стаття 118 Бюджетного кодексу дає право робітникам контрольно-ревізійної служби призупиняти бюджетні асигнування у випадку нецільового використання бюджетних коштів, а також застосовувати адміністративні стягнення (при доволі високих сумах штрафів) до осіб, які винні в бюджетних правопорушеннях. Кодекс України про адміністративні правопорушення доповнений статтею 164-12, яка встановлює адміністративну відповідальність за використання бюджетних коштів не по цільовому призначенню і за не виконання порядку проведення операцій з бюджетними коштами. Прикладом таких порушень можуть бути:

- авансування за рахунок бюджетних коштів оплати товарів, робіт, послуг на строк, що перевищує законодавчо встановлений;

- закупівля товарів, робіт, послуг без проведення тендерних процедур або з порушенням тендерних процедур;

- виконання видатків з державного і місцевого бюджетів не згідно вимог Бюджетного кодексу України;

- невиконання вимог законодавства по виділенню і повертанню бюджетних коштів, одержаних на зворотній основі;

- виконання платіжних документів по операціях з бюджетними коштами без врахування встановленого порядку і строків;

- невиконання послідовності платежів, встановлених законодавством;

- розміщення без врахування законодавства бюджетних коштів на банківських депозитах або передача їх в довірче управління, відкриття рахунків поза системою Держказначейства;

- не виконання порядку виділення і використання коштів із резервного фонду.

 

При цьому право на складання протоколу про адміністративне правопорушення винних посадових осіб про результати ревізій і перевірок надано органам Державної контрольно-ревізійної служби і Розрахункової палати. Але право винесення рішення про штраф згідно складеного протоколу, матеріалів ревізії і пояснень винних осіб, мають тільки районні (місцеві) суди. Штраф визначений в розмірі від 30 до 70 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (від 510 до 1190 грн.). Якщо правопорушення буде другий раз, то штраф буде в розмірі від 70 до 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (від 1190 до 1700 грн.).

Відповідальність за порушення законодавства в бюджетній сфері несуть тільки посадові особи. Посадовими особами є керівники, замісники керівників і другі працівники установ, в посадові функції яких входить виконання організаційно-розпорядницьких функцій, за невиконання яких встановлена відповідальність. Вказані посадові особи є особи, на яких покладено виконання функцій розпорядника бюджетних коштів. Розпорядники бюджетних коштів – це бюджетні установи в особі їх керівників, уповноважених на одержання асигнувань, взяття зобов’язань і виконання видатків із бюджету.

У випадку коли в період ревізії (перевірки) встановлені порушення законодавства по фінансових питаннях, в рамках статті 164-2 Адміністративного Кодексу України, наприклад:

- приховування в обліку валютних і других доходів;

-відсутність бухгалтерського обліку або ведення його з порушеннями встановленого порядку;

- внесення неправдивих даних в бухгалтерську і статистичну звітність;

- несвоєчасне і недоброякісне проведення інвентаризації грошових і матеріальних цінностей;

- порушення правил ведення касових операцій.

То на посадових осіб накладається штраф від 8 до 15 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (від 136 до 255 грн.).

Якщо на протязі року та ж сама посадова особа другий раз здійснить одне із порушень, вказаних вище, то накладається адміністративне стягнення від 10 до 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (від 170 до 340 грн.). Складання протоколу правопорушень, а також прийняття рішення про адміністративне стягнення виконується безпосередньо Державною контрольно-ревізійною службою.

Органи Державної контрольно-ревізійної служби мають право складати протоколи про адміністративні порушення по статті 166-6 Адміністративного Кодексу за порушення порядку надання фінансової звітності і ведення бухгалтерського обліку при ліквідації юридичної особи. Згідно цієї статті адміністративна відповідальність виникає за слідуючи правопорушення:

- ненадання або несвоєчасне надання фінансової звітності, надання недостовірної фінансової звітності, ліквідаційного балансу (штраф від 30 до 60 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто від 510 до 1020 грн.);

- ведення з порушеннями встановленого порядку бухгалтерського обліку ;;господарських операцій, зв’язаних з ліквідацією юридичної особи, включаючи оцінку майна і зобов’язань юридичної особи і складання ліквідаційного балансу, уповноваженими на це відповідальними особами (штраф від 30 до 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 510 до 1020 грн.);

- ухиляння голови ліквідаційної комісії, других відповідальних осіб, які займаються ліквідацією юридичної особи, від організації ведення бухгалтерського обліку господарських операцій, зв’язаних з ліквідацією юридичної особи, включаючи оцінку майна і зобов’язання юридичної особи і складання ліквідаційного балансу (штраф від 40 до 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто від 680 до 1700 грн.).

Вищевказані порушення, які вчиняються особою, яка на протязі року була притягнута до адміністративного стягнення за такі порушення, тягнуть за собою штраф в розмірі від 50 до 120 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто від 850 до 2040 грн.

В цілому адміністративна відповідальність за правопорушення по фінансових питаннях виникає, якщо такі порушення по своєму характеру не тягнуть за собою кримінальної відповідальності. Зокрема, згідно ст.12 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» від 26.01.93 р.№2939-ХІІ, на органи державної контрольно-ревізійної служби покладені обов’язки передавати матеріали ревізій у випадках виявлення правопорушень діючого законодавства. Слід вказати, що після прийняття нового Кримінального кодексу України від 5.04.2001 р. №2341-ІІІ, кримінальні справи по встановленим фактам фінансових правопорушень можуть відкриватися у відношенні винних осіб по ст.210 «Порушення законодавства про бюджетну систему України», ст.211 «Видання нормативно-правових або розпорядницьких актів, змінюючи доходи і видатки бюджету супроти встановленого порядку», ст.222 «Шахрайство з фінансовими ресурсами» і т.і.

Ревізійні матеріали, як повідомлення про правопорушення, передаються згідно ст.97 Кримінально-процесуального кодексу України і, згідно з кримінально-процесуальним законодавством, правоохоронними органами в десятиденний строк приймається рішення. У випадку відмови у відкритті кримінальної справи органи держаної контрольно-ревізійної служби згідно діючого законодавства на протязі одного місяця приймають адміністративні заходи.

Об’єкти застосування фінансових санкцій, які вказані в бюджетному кодексі:

 

Зупинення всіх операцій з бюджетними коштами, крім податків і зборів (обов’язкових платежів), других платежів в бюджет і в державні цільові фонди (в тому числі пеня, фінансові санкції); виконання рішень органів, яким згідно з законом надано право вилучати кошти; операції по виконанню видатків, запланованих по коду 1110, 1120, 1340 при:

- нецільовому використанню бюджетних коштів.

- несвоєчасній і неповній здачі звітності про виконання бюджету;

-невиконанні вимог по бухгалтерському обліку, складанню звітності і внутрішньому фінансовому контролю за бюджетними коштами і невиконанні порядку переказу цих коштів;

- наданні недостовірної звітності і інформації про виконання бюджету;

-порушенні розпорядниками бюджетних коштів вимог відносно прийняття бюджетних зобов’язань;

- інших порушеннях порядку складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконанню бюджету або звітності про виконання бюджету.

 

Зменшення бюджетних асигнувань при:

- нецільовому використанню бюджетних коштів.

 

Зупинення бюджетних асигнувань в розмірі 50%, затверджених по плану асигнувань розпорядниками бюджетних коштів згідно економічної класифікації видатків бюджету на цей період (крім асигнувань на оплату праці (1110), нарахувань на фонд оплати праці (1120) і трансфертів населенню (1340) при:

- нецільовому використанню бюджетних коштів

- несвоєчасній і неповній здачі звітності про виконання бюджету;

- невиконанні вимог по бухгалтерському обліку, складанню звітності і внутрішньому фінансовому контролю за бюджетними коштами і невиконанні порядку переказу цих коштів;

- наданні недостовірної звітності і інформації про виконання бюджету;

- порушенні розпорядниками бюджетних коштів вимог відносно прийняття бюджетних зобов’язань.

Елементи механізму зменшення бюджетних асигнувань:

 

- на основі порушення ст.119 БК «Нецільове використання бюджетних коштів»;

- чим регулюється – постановою КМУ від 04.02.2006 р. №112 «Про затвердження Порядку зменшення бюджетних призначень головним розпорядником бюджетних коштів у випадку нецільового використання бюджетних коштів в 2006 році»;

- приймає рішення – міністр фінансів (керівник місцевого фінансового органу);

- ініціатива – керівника органу, працівники якого склали акт ревізії або протокол про бюджетне правопорушення;

- в якому розмірі – на суму коштів, які використані не по цільовому призначенню.

 

 

Механізм зупинення бюджетних асигнувань за бюджетні правопорушення, які встановлені ст.117 Бюджетного кодексу:

 

- на основі – наявність порушень ст.117 БК;

- чим регулюється – наказом Міністерства фінансів «Про затвердження порядку зупинення бюджетних асигнувань від 18.05.2002 р. №319;

- приймає рішення – Міністр фінансів України, керівник місцевого фінансового органу, голова виконавчого органу;

- ініціатива – керівник органу, працівники якого склали акт ревізії або протокол про бюджетне правопорушення;

- строк зупинення бюджетних асигнувань – від 1 до 3 місяців на протязі поточного бюджетного періоду.

 

 

Механізм застосування зупинення операцій з бюджетними коштами (вказана фінансова санкція може застосовуватися до кожного бюджетного правопорушення):

 

- на основі – наявності порушень, вказаних в ст.116 БК «Невиконання учасником бюджетного процесу, встановленого БК і іншими нормативно-правовими актами порядку складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету або звітності про виконання бюджету;

- чим регулюється – наказом Держказначейства «Про затвердження порядку зупинення операцій з бюджетними коштами» від 18.11.2002 р. №213;

- приймає рішення – керівник Міністерства фінансів, Держказначейства, органу ДКРС, місцевого фінансового органу, голова виконавчого комітету, головний розпорядник бюджетних коштів;

- ініціатор – по матеріалах власних ревізій і перевірок;

- строк зупинення операцій – до 30 днів, якщо інші строки не встановлені законодавством.

 

 


Читайте також:

  1. Авоматизація водорозподілу регулювання за нижнім б'єфом з обмеженням рівнів верхнього б'єфі
  2. Автоматизація водорозподілу з комбінованим регулюванням
  3. Автоматизація водорозподілу регулювання зі сталими перепадами
  4. Автоматизація водорозподілу регулюванням з перетікаючими об’ємами
  5. Автоматизація водорозподілу регулюванням за верхнім б'єфом
  6. Автоматизація водорозподілу регулюванням за нижнім б'єфом
  7. Автоматичне регулювання витрати помпових станцій
  8. Автоматичне регулювання.
  9. Адміністративні (прямі) методи регулювання.
  10. Адміністративно-правове регулювання державної реєстрації актів цивільного стану, державної виконавчої служби, нотаріату та адвокатури.
  11. Адміністративно-правове регулювання проходження державної служби
  12. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ У ГАЛУЗІ КУЛЬТУРИ




Переглядів: 952

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Готівкові розрахунки – платежі готівкою за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги). | Границя функції

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.011 сек.