Техніко-економічне обґрунтування робіт та розробка проекту рекультивації.

При доцільності рекультиваційних робіт вибирається напрям подальшого цільового використання земель, а при економічній неефективності визначається негативна дія порушених територій на навколишнє середовище та розробляється комплекс заходів із оздоровлення довкілля.

Вибору напряму рекультивації передує всебічне вивчення техногенних змін, які проходять в результаті порушень та технічна і економічна оцінка напряму землекористування. Дані дослідження та розрахунки повинні визначити економічну необхідність та доцільність відновлення земель, або ж економічну неефективність рекультивації.

У процесі вибору напрямку рекультивації земель необхідно мати на увазі, що рекультивовані землі і території, що їх оточують – після закінчення робіт, являють собою оптимально сформовану та екологічно збалансовану ландшафтну ділянку.

Напрями рекультивації земель

Напрямки рекультивації визначають кінцеве використання порушених земель після проведення відповідних гірничотехнічних, інженерно-будівельних, гідротехнічних та інших заходів. Їх вибирають на основі комплексного обліку таких чинників:

- природні умови району розробки родовища (клімат, типи ґрунтів, геологічна будова, рослинність, тваринний світ та ін.);

- стан порушених земель до моменту рекультивації (характер техногенного рельєфу, ступінь природного заростання та ін.);

-мінералогічний склад, водно-фізичні та фізико-хімічні властивості гірських порід;

- агрохімічні властивості (вміст поживних речовин, кислотність, наявність токсичних речовин та ін.) порід і їх класифікація за придатністю для біологічної рекультивації;

- інженерно-геологічні та гідрологічні умови;

- господарські, соціально-економічні, екологічні та санітарно-гігієнічні умови;

- термін служби рекультиваційних земель (можливість повторних порушень і їх періодичність);

-технологія і механізація гірничих і будівельно-монтажних робіт.

Найчастіше поширені такі напрями рекультивації порушених земель:

• сільськогосподарський;

• лісогосподарський;

• водогосподарський;

• рекреаційний;

• санітарно-гігієнічний

• будівельний;

комбінований.

Сільськогосподарський напрям рекультивації має перевагу поширення у сільськогосподарських районах із сприятливими грунтово-кліматичними умовами в густо населених районах з низькою часткою ріллі на душу населення і з наявністю родючих ґрунтів або потенційно родючих розкривних порід. Передусім для цієї мети використовують невисокі відвали розкривних порід, на яких без значних витрат можна провести гірничотехнічну рекультивацію, котра передбачала б нанесення на поверхню відвалів шару родючого ґрунту або потенційно родючих розкривних порід.

Лісогосподарський напрям рекультивації має перевагу поширення в лісовій зоні з метою збільшення лісового фонду або в умовах складного технологічного рельєфу, де неможлива сільськогосподарська рекультивація.

Водогосподарський напрям рекультивації передбачає використання кар'єрних виїмок та інших техногенних знижень для різноманітних водоймищ, у тому числі рибницьких, а також для плавальних басейнів та ін.

Рекреаційний напрямрекультивації доцільний поблизу великих

населених пунктів у поєднанні з водогосподарською рекультивацією. Для цієї мети можуть бути використані внутрішні та зовнішні відвали розкривних порід, які малопридатні для сільськогосподарської рекультивації.

Санітарно-гігієнічний напрямрекультивації можливий в усіх зонах поблизу населених пунктів і промислових підприємств у випадку необхідності біологічної або технічної консервації порушених земель, які негативно впливають на навколишнє природне середовище або рекультивація яких з подальшим використанням рекультивованих земель у народному господарстві неефективна.

Будівельний напрямрекультивації передбачає приведення порушених земель до стану, придатного для промислового і цивільного будівництва. Його можна використати поблизу населених пунктів будь-якої зони на породах, які за своїми фізико-механічними властивостями відповідають будівельним нормам і правилам (БНП).

Вибір виду й напряму рекультивації визначається природно-економічними умовами і в більшості випадків диктується тим, які землі були порушені в процесі розробки корисних копалин та як вони раніше використовувалися.

Комбінований – поєднання двох чи більше напрямів (наприклад, лісо- й водогосподарського з рекреаційною рекультивацією).

Складання техніко-економічних обґрунтувань відновлення порушених територій є однією із основних і важливих стадій підготовчого етапу рекультивації. Дані обґрунтування виходять із:

• вибору методів роботи і їх технології (підбір техніки);

• ґрунтово-кліматичних умов району (придатність порід і клімат);

• нейтралізації негативної дії порушень на навколишнє середовище;

• вимог до етапів та напрямів рекультивації і цільового використання земель;

• оцінки біоекологічних умов і продуктивності відновлення земель;

• економічної доцільності рекультивації;

• обсягу капітальних затрат на рекультивацію.

Завершальною стадією підготовчого етапу відновлення земель є розробка технічного робочого проекту із рекультивації порушених територій.

У проекті рекультивації обов'язково повинні бути розглянуті наступні питання: загальної організації робіт, вибору напряму рекультивації та цільового використання території, обґрунтування вибору необхідної техніки та структури механізації робіт, розробка кошторису затрат на рекультиваційні роботи та порядок їх фінансування.

Проте, проект рекультивації включає більш широкий спектр питань основними із яких є:

• напрям рекультивації і подальше цільове використання рекультивованих земель;

• загальна організація робіт із рекультивації і порядок їх ведення;

• структура механізації рекультиваційних робіт та необхідна кількість транспорту і обладнання;

• послідовність операцій і розрахунок обсягів гірських порід і ґрунтів, які знімаються і використовуються в рекультиваційних роботах:

• визначення площ для розміщення відвалів і вибір їх місце розташування:

• календарний план поетапного вилучення і повернення земельних територій;

• кошторис рекультиваційних робіт, порядок фінансування та додаткові затрати.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Передумови вибору напряму рекультивації земель	\|	Придатність порід до біологічної рекультивації

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.