• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Суть кредиту

План

1. Сутність, види та закономірності розвитку інфляції

2. Причини інфляції

3. Економічні та соціальні наслідки інфляції

4. Державне регулювання інфляції

5. Сутність та види грошових реформ

6. Особливості проведення грошової реформи в Україні

1. Сутність, види та закономірності розвитку інфляції

Інфляція - це процес знецінення грошей внаслідок їх надмірного випуску та переповнення ними каналів грошового обігу

Вимірювання інфляції:

1. Індекс споживчих цін (ІСЦ)характеризує зміну в часі загального рівня цін на товари і послуги, які купує населення для споживання, та розраховується за формулою:

Вартість "споживчого кошика"

ICЦ= в поточномуроці (∑P₁ g₀)

Вартість "споживчого кошика" (19)

в базовому році (∑P₀ g₀)

де Р_о і Р₁, - ціни одиниці товарів (послуг) базового і звітного періодів;

g₀ - кількість товарів у "споживчому кошику" базового періоду

2. Індекс цін виробника(ІЦВ)характеризує зміну в часі загального рівня цін на засоби виробництва, які купують підприємства для виробничого споживання та розраховується за формулою агрегатного індексу цін Ласпейреса:

(20)

де Р₁; Р_о -рівень цін одиниці товару (послуги) поточного і базового періодів;

g_о - кількість товарів (послуг) у базовому періоді, що взяті за розрахунок

3. Дефлятор ВВП характеризує зміну в часі загального рівня цін на всі товари і послуги, що реалізовані споживачам, та розраховується за допомогою індексу Пааше:

(21)

де g₁ - обсяг виробництва в розрахунковому році.

			II критерій За темпами знецінення грошей
		повзуча

Рис. 13. Критерії класифікації видів інфляції

Цінова інфляція - це інфляція, що проявляється у формі зростання цін. Інфляція заощаджень - знецінення грошей проявляється у зростанні вимушених заощаджень при зафіксованих державних цінах і доходах.

Девальвація - знецінення національних грошей проявляється у зниженні їх курсу до іноземних валют.

Повзуча інфляція характеризується зростанням маси грошей в обороті з незначним зростанням цін (до 5% на рік).

Помірна інфляція проявляється у прискоренні знецінення грошей у формі зростання цін у межах від 5% до 20% на рік, що спонукає економічних суб'єктів вживати адаптаційних заходів.

Галопуюча інфляція характеризується стрибкоподібним, неравномірним зростанням цін (20-50% на рік, інколи 100% на рік). Підвищення цін стає непередбачуваним і не піддається регулюванню.

Гіперінфляція характеризується надзвичайно високими темпами зростан­ня цін - більш як 100% на рік, гроші починають втрачати свої функції, падає їх роль в економіці, поширюється бартер, порушуються фінансові та кредитні механізми.

Інфляція витрат спричиняється тиском на ціни з боку зростання виробничих витрат.

Інфляція попиту спричиняється тиском на ціни з боку грошей внаслідок зростання їх пропозиції банківською системою і зумовленого цим збільшення платоспроможного попиту на товарних ринках.

2. Причини інфляції

3. Економічні та соціальні наслідки інфляції

4. Державне регулювання інфляції

Антиінфляційна політика - це комплекс заходів щодо державного регулювання економіки, які спрямовані на боротьбу з інфляцією.

5 Сутність та види грошових реформ

Грошова реформа - це повна чи часткова перебудова грошової системи, яку проводить держава з метою оздоровлення чи поліпшення механізму регулювання грошового обороту.

Структурні (повні) грошові реформи передбачають не лише впровадження в обіг нової грошової одиниці, а й структурну перебудову, в економіці, державних фінансах, банківській і валютній системах. Такі реформи проводились при переході від біметалізму до монометалізму і далі до системи паперово-грошового чи кредитного обігу, а також при створенні нових держав.

Реформи часткового типу заводяться до зміни окремих елементів грошової системи (масштаб цін, вид грошових знаків, механізм емісії), а структура економіки та грошово-кредитних відносин залишаються незмінними.

Формальні реформи - купюри одного зразка замінюються на купюри іншого зразка, а масштаб цін (величина грошової одиниці) залишається незмінним.

Деномінаційпі реформи - здійснюється деномінація грошей у бік збільшення грошової одиниці (масштабу цін).

Конфіскаційні реформи - співвідношення обміну грошей диференціюється залежно від суми запасу грошей, форми їх зберігання та статусу власника.

Неконфіскаційні реформи - зміна запасів грошей, доходів і цін для всіх економічних суб'єктів здійснюється за єдиним співвідношенням.

Одномоментні реформи - введення нових грошей в обіг здійснюється за короткий строк (7-15 днів).

Реформи паралельного типу - випуск в оборот нових грошових знаків здійснюється поступово і вони функціонують в обігу паралельно зі старими купюрами.

6. Особливості проведення грошової реформи в Україні

Багаточинникова зумовленість -з 1991р. Україна стала незалежною державою і за статусом повинна була мати власну грошову систему, здатну забезпечувати емісію національних грошей і регулювання грошового обороту.

Цільове спрямування:

- створити національну грошову систему;

- забезпечити сталість національної грошової одиниці;

- сформувати методи, та інструменти ринкового регулювання грошового обороту і грошового ринку.

Довготривалість- розпочалася 01.1992р., закінчилась 09.1996р.

Створення нового механізму монетарного регулювання:

- лібералізовано механізми ціно- та курсоутворення;

- сформовано грошовий ринок (кредитний, валютний, ринок цінних паперів);

- запроваджено монетарні інструменти регулювання кількості грошей (облікова політика, обов'язкове резервування, операції на відкритому ринку).

Соціальна спрямованість— офіційна концепція реформи базувалась на принципах "повної прозорості" та "неконфіскаційності". При випуску в обіг гривні була проведена деномінація за співвідношенням 1:100000 цінових показників та запасів грошей (готівкових і безготівкових) для всіх категорій юридичних та фізичних осіб.

Тема 8. Необхідність та сутність кредиту

План

1. Суть кредиту.

2. Кредитні відносини: характеристика, структура, види

3. Зв'язок кредиту з іншими економічними категоріями

4. Функції кредиту

5. Теоретичні концепції кредиту

6. Принципи кредитування

Кредит(від латинського creditum – позика, борг) – це економічні відносини між суб’єктами ринку з приводу перерозподілу вартості на засадах поверненості, строковості і платності.

Рушійним мотивом такого перерозподілу є отримання додаткового доходу кожним із суб’єктів кредитних відносин. Надання кредиту не є самоціллю, а закономірно поєднано з його поверненням.

Поверненість кредиту- це його основа.

Суть кредиту полягає в тому, що це рух вартості на засадах поверненості в інтересах реалізації суспільних потреб.

Характерні ознаки кредиту в ринковій економіці:

■ позичальниками, як правило, виступають суб'єкти господарювання, а кредиторами - банківські установи;

■ гроші, надані в позику, використовуються позичальником як капітал (на виробничі потреби);

■ джерелом позикового процента є прибуток на позичені кошти;

■ кредит використовується як механізм перерозподілу капіталів у суспільному виробництві та для вирівнювання норми прибутку.

2. Кредитні відносини: характеристика, структура, види

Кредитні відносини виникають зприводу перерозподілу позиченої вартості на засадах повернення.

Рис.14. Структура кредитних відносин

Позичена вартість є реальною (у грошовій або товарній формі) й фактично переданою кредитором позичальнику. Така передача оформлюється відповідною угодою з дотриманням вимог чинного законодавства і називається позичкою.

Кредитори- це учасники кредитних відносин, які мають у своїй власності вільні кошти і передають їх у тимчасове користування іншим суб'єктам.

Позичальники — це учасники кредитних відносин, які мають потребу в додаткових коштах і одержують їх у позичку від кредиторів.

Рух позиченої вартості в процесі кредитних відносин

акумуляція вільної вартості кредитором

розміщення вільної вартості в позичку

використання позичальником коштів, одержаних у тимчасове користування

вивільнення використаних позичальником коштів з обороту

повернення позиченої вартості кредитору зі сплатою %

Основні ознаки кредитних відносин:

· Економічна самостійність кредиторів і позичальників

· Добровільність та рівноправність

· Не змінюють власника позиченої вартості, з приводу якої вони виникають

· Виникають у зв'язку з рухом вартості (грошей чи матеріальних цінностей)

· Нееквівалентність - переміщення позиченої вартості не супроводжується зустрічним рухом відповідного еквіваленту

· Платність - позичальник повертає кредитору більшу масу вартості, ніж одержує від нього

Види кредитних відносин за суб'єктами кредитної угоди

1. Між банками та підприємствами

2. Між банками та державою

3. Між підприємствами

4. Між банками та населенням

5. Між фізичними особами

6. Між підприємствами та населенням

7. Між банками

8. Зовнішньоекономічні

3. Зв'язок кредиту з іншими економічними категоріями

Рис.15. Зв'язок кредиту з іншими економічними категоріями

Спільні риси кредиту з іншими економічними категоріями

• вони всі є вартісними категоріями;

• гроші як засіб платежу з'явилися на ґрунті кредитних відносин;

• кредит у функції перерозподілу вартості обслуговує рух капіталу, сприяє формуванню фінансових ресурсів, розвитку торгівлі;

• завдяки розвитку кредиту гроші набувають статусу капіталу

4. Функції кредиту

1. Перерозподільна. Матеріальні та грошові ресурси через кредит пере розподіляються і спрямовуються у тимчасове користування іншим суб'єктам, не змінюючи їх первинного права власності. Рушійним мотивом такого перероз­поділу є отримання додаткового доходу кожним із суб'єктів кредитних відносин: кредитор отримує його у вигляді відсотка, а позичальник – у вигляді прибутку на позичені кошти.

2. Контрольна. Виявляється не тільки в необхідності контролю кредитора за по­зичальником, а й в контролі позичальника за своєю діяльністю, з тим, щоб своєчасно погасити отри­маний кредит.

3. Стимулююча. Оскільки позичальник має повернути позичену вартість у певний строк з оплатою відсотка, це стимулює його використати її так, щоб у необхідний час гроші вивільнялись з обороту й приносили доход, достатній для погашення кредиту, сплати проценту та отримання прибутку

4. Капіталізації вільних грошових доходів. Полягає в трансформації завдяки кредиту, грошових заощаджень юридичних та фізичних осіб у вартість, що дає дохід, тобто у позичковий капітал

5. Теоретичні концепції кредиту

Читайте також:

1. II. Класифікація видатків та кредитування бюджету.
2. Банківське кредитування підприємств
3. Банківське кредитування підприємства.
4. Банківське кредитування.
5. Банківський кредит — найпоширеніша форма кредиту. Об'єктом банківського кредиту є грошовий капітал.
6. Банку — по одержаному кредиту 20 000 грн.
7. Будівлі органів керування, кредитування й громадських організацій
8. Бюджетна класифікація видатків та кредитування бюджету
9. Види кредиту можна класифікувати за різними критеріями.
10. Види кредиту.
11. Види кредиту.
12. Види небанківського кредитування підприємств

Переглядів: 1285