МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Характерна особливість: перехід від коментування вчень Платона й Арістотеля до формування проблем етики.Перший етап – досократівський (VII-V ст. до н. е.). Етапи розвитку античної філософії. Характерні риси античної філософії. План. 1. Загальна характеристика античної філософії. 2. Докласична антична давньогрецька філософія. 3. Класична антична філософія. 4. Посткласична антична філософія. 5. Філософія Стародавнього Риму.
Антична філософія, тобто філософія стародавніх греків і римлян, зародилася у VI ст. до н.е. у Греції і проіснувала до VI ст. н.е. Саме тут виробляються стиль філософствування і проблематика, які визначили подальший розвиток любомудрості на європейському континенті. Мислителі давньої Греції ввели у філософію і культуру поняття «логос», що позначало розумне упорядковуюче космічне начало. Філософія античного світу виростає з міфології та епосу греків, що відбилося на її розвитку.
Характерні риси античної філософії: - наявність значної кількості міфологічних та епічних образів; - присутність елементів антропоморфізму (олюднення); - наївний пантеїзм (ототожнення богів з силами природи); - пов'язування природних процесів з моральною проблематикою і оцінка їх в категоріях «добра», «зла», «справедливості», «блага»; - типова риса - пошуки першоначала всього існуючого, що пізніше в новоєвропейській філософії постане як проблема субстанції.
Філософи, які жили до Сократа, так і називаються - досократики. Представники: Мілетська школа (Фалес, Анаксимандр, Анаксимен); Геракліт із Ефеса; Елейська школа (Парменід, Зенон); Піфагор і піфагорейці; атомісти (Левкіпп і Демокріт). Центральною проблемою досократівської грецької натурфілософії є проблеми фізики та Космосу. 2. Другий етап - класичний (середина V ст. до н. е. - кінець IV ст. до н. е.) Представники: софісти, Сократ (вперше спробували визначити суть людини, здійснили антропологічний поворот у філософії); Платон і Аристотель (сформулювали основні філософські проблеми, створені перші філософські системи). 3. Третій етап – елліністичний (кінець IV-II ст. до н. е.). Представники (еклектичні конкуруючі філософські школи): перипатетики, академічна філософія (Платонівська Академія), стоїчна й епікурейська школи, скептицизм. 4. Четвертий етап – римська філософія (І ст. до н.е. -V-VI ст. н.е.). Формується під впливом грецької, особливо елліністичної. Три напрямки римській філософії: - стоїцизм (Сенека, Епіктет, Марк Аврелій); - скептицизм (Секст Емпірик); - епікуреїзм (Тит Лукрецій Кар). У III - V ст. н.е. в римській філософії формується неоплатонізм, визначним представником якого є філософ Плотін. Неоплатонізм значно вплинув не тільки на ранню християнську філософію, але й на всю середньовічну релігійну філософію.
Читайте також:
|
||||||||
|