Становлення ринкової економіки та капіталістичної системи в країнах Європейської цивілізації

Тема 6. Розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав (друга половина ХVІІ – перша половина ХІХ ст.).

1. Становлення ринкової економіки та капіталістичної системи в країнах Європейської цивілізації.

2. Вплив розвитку ринкової економіки на європейську економічну думку. Зародження класичної політичної економії.

3. Економічна система Адама Сміта.

4. Промисловий переворот, його суть та особливості здійснення в країнах Європейської цивілізації.

5. Розвиток ідей класичної політекономії в умовах фабричного капіталізму.

6. Завершальний етап розвитку класичної школи.

Раніше всього капіталістична система господарювання починає формуватись у країнах з найбільш розвиненою торгівлею та фінансами, насамперед у Нідерландах. Розвиток капіталістичних відносин та формування класу буржуазії привело до того, що саме в цій країні раніше усього відбулась буржуазна революція (1566 - 1609 рр.), яка здійснила суспільно-політичні перетворення на шляху до ринкової економіки.

У першій половині XVI ст. господарство Нідерландів досягло високого рівня розвитку. У північних провінціях населення займалося хліборобством, розведенням худоби. Більшість селян були вільними. Питома вага феодального землеволодіння становила лише 20-25% . Створювалися фермерські господарства, райони «торговельного землеробства», що спеціалізувалися на вирощуванні певних культур. Успішно розвивалося рибальство, а нідерландська риба мала великий попит і збут у багатьох країнах.

Південні провінції, крім хліборобства, мали розвинену промисловість мануфактурного типу. Фландрійські ткацькі верстати були відомі ще з часів Середньовіччя і відзначалися високою досконалістю. Виробляли тут сукно, полотно, шовкові тканини. Значного розвитку досягла залізорудна промисловість. Сформувався національний ринок.

Успішно розвивалася торгівля Нідерландів з Італією, Францією, Англією й балтійськими країнами. Найголовнішим портовим містом був Антверпен. Сюди причалювало по кілька тисяч кораблів, іноземні фірми мали тут своїх представників, антверпенська біржа займала одне з перших місць у Європі.

Важливою передумовою Нідерландської революції та становлення нового типу суспільства була реформація, ідеї якої знайшли в Нідерландах добрий ґрунт. Саме вона розбудила дух індивідуалізму, раціоналізму і прагматизму в матеріально-практичній діяльності людей. Релігійне освячена установка на працю за категоричного протестантського осуду марнотратства сприяла нагромадженню капіталу, а відтак і зміцненню почуття особистої свободи представників підприємницьких кіл.

Хід економічного розвитку Нідерландів гальмувала феодальна католицька Іспанія, яка в середині XVI ст. перетворила країну у свою провінцію. Жорстока інквізиція щодо населення протестантських північних провінцій Нідерландів, високі податки щодо купців, промисловців, обмеження у торгівлі та підприємництві призвели до масового невдоволення і врешті до революції, яка мала національно-визвольний характер.

Революція та визвольна війна перемогли тільки у північних провінціях, які 26 липня 1581 р. проголосили свою повну незалежність (Іспанія визнала незалежність Нідерландів лише у 1609р.)-

Звільнення від іспанського феодального панування стало додатковим стимулом для економічного зростання Голландії. У середині XVII ст. голландські мануфактури (кораблебудівні, текстильні тощо) були кращими у Європі. Успішно розвивалися парусні, канатні, паперові, цукрорафінадні, миловарні, скляні, пивоварні мануфактури. Більшість були централізованими. На них працювало до 100 робітників. Почала зростати кількість міського населення, питома вага якого у першій половині XVII ст. становила від 35 до 50% .

Розвиток сільського господарства Голландії мав компромісний характер. Революція не знищила остаточно феодальну земельну власність, проте пріоритет в аграрному секторі отримала фермерська селянська власність, яка зміцнювалася за рахунок розподілу монастирських земель, осушування (польдерізації). Фермерство Голландії було орієнтоване на вирощування культур, що давали найбільший прибуток, — льон, коноплі, тютюн, хміль, рослини-фарбники. Ефективно розвивалося тваринництво. Голландський сир і масло знаходили консумента в усій Європі.

Торгівля стала найбільш прибутковою сферою діяльності голландців і охоплювала весь світ. У 1602 р. створена акціонерна компанія — приватна акціонерна спілка, значну кількість акцій якої контролювала держава.

У зовнішню торгівлю і морські перевезення вкладали великі капітали. Голландія володіла найбільшим у Європі морським торговим флотом, їй належало приблизно 75% загальної кількості кораблів європейських країн. Голландці, витіснивши португальців, створили величезну імперію, яка простягалася від Мозамбіка до Японії. Вони з надзвичайною енергією закладали торгові факторії, монополізували постачання прянощів та східних товарів, займалися каботажними перевезеннями. Великі прибутки давали работоргівля і піратство. Зовнішня торгівля та морські перевезення стали настільки вигідними, що Ост-Індська компанія у 1606 р. виплатила своїм членам 67% дивідендів. У 1699 р. капітал компанії становив 4 т золота.

У кінці XVI ст. найбільшим портовим містом Нідерландів стає Амстердам. Його кораблі перевозили 5/6 товарів, якими обмінювалися Піренейський півострів і Північна Атлантика. Голландці посіли панівне становище в торгівлі Португалії з Іспанією. Розвиток торгівлі зумовив зростання ролі банківської справи та кредиту. На початку XVI ст. у Антверпені склався грошовий ринок, де у міжнародних розрахунках використовували векселі (письмові боргові зобов'язання) на пред'явника. Борги та кредити поступали на ринок. Векселі були в обігу замість готівки, переходили з рук у руки, поки не анулювалися. Загальною стала практика платіжних розпоряджень (асигнацій), що встановлювала відповідальність кредиторів. У 1598 р. було засновано Страхову палату. Упродовж XVII ст. Амстердам перетворюється у найбільший міжнародний фінансово-кредитний центр, цьому сприяли низькі відсотки (5%) на позичковий капітал.

На кінець XVII ст. Голландія, що базувала своє господарство на нестійкому фундаменті посередницької торгівлі, почала втрачати торгову першість на користь Англії, яка переважала її у промисловому розвитку. Внаслідок цього капітал Голландії все більше ставав лихварським, переміщався з торгівлі й мореплавства у банківську сферу.

Англійська буржуазна революція (1640-1660 рр.) була першою буржуазною революцією «загальноєвропейського масштабу», яка завдала нищівного удару феодалізму та торувала шлях швидкому розвитку капіталізму.

Економічні передумови англійської буржуазної революції містяться у найгостріших протиріччях між швидким розвитком капіталістичного укладу у промисловості, сільському господарстві, торгівлі і політичному пануванні класу феодалів. За століття (1551-1651 рр.) видобуток вугілля в Англії збільшився у 14 разів. Тут видобувалося 4/5 усього видобутку вугілля в Європі. Видобуток залізної руди — в 3 рази, а свинцю, міді, олова, солі — в 6-8 разів. (У середині XVI ст. експорт сукна став переважати над експортом вовни. У 1614 р. експорт вовни був узагалі заборонений). У XVI ст. у Англії складається загальнонаціональний ринок, створюються торгові компанії (з'явилися ще в XVI ст. Московська (1555 р.), Марокканська (1585 р.), Східна (1579 р.), Левантська (1581 р.), Африканська (1588 р.), Вест-Індська (1600 р.) тощо).

До середини XVII ст. у порівнянні з його початком оборот Англії збільшився удвічі. Цехова система у промисловості не могла задовольнити попит зовнішніх ринків. Цехи витісняють мануфактури в гірничій, сукняній промисловості, суднобудуванні, виробництві зброї та інших галузях. Капіталістичний уклад активно вкорінювався й у сільському господарстві. Для аграрного сектора економіки Англії XVI-XVII ст. було характерне значне зростання товарності землеробства і тваринництва, меліорація, осушення боліт, травосіяння, виробництво органічних добрив, удосконалення плуга, сівалки, поширення агрономічної літератури, ріст попиту на вовну, хліб, молоко. Основними суб'єктами цього сектора стають капіталістичні фермери.

Однією з найважливіших економічних передумов англійської буржуазної революції стало розшарування селянства. Розшарування селянства на заможну частину (заможна частина власне кажучи, сільська буржуазія) і найбіднішу частину фригольдерів, що, власне кажучи, зливалися з безземельним селянством, копильгольдерами і боролися за збереження селянських наділів. Значно зросла чисельність селян, що цілком утратили зв'язок із землею — лізгольдерів, коттерів, пауперів.

Незважаючи на швидкі темпи розвитку капіталістичного укладу у промисловості, сільському господарстві, торгівлі у середині XVII ст. Англія усе ще залишалася аграрною країною і значно відставала від Голландії у розвитку промисловості, транспорту, торгівлі.

У результаті змін, які відбулися в XVI — першій половині XVII ст. у Англії, нові капіталістичні відносини проникли в усі галузі економіки. Сформувався клас нових власників — дворян-джентрі, підприємців, торгівців, заможних фермерів, які володіли значними капіталами, але з ряду причин були позбавлені політичної влади. На середину XVII ст. в Англії загострилися релігійні суперечності. Саме вони й стали основним приводом для революції 1640—1660 рр.

Внаслідок революції було ліквідовано феодальну власність на землю. Нові класи та стани отримали доступ до державної влади. Було проголошено свободу промислового й торгового підприємництва, усунено основні перепони для господарського зростання.

Почав збільшуватися обсяг багатогалузевого мануфактурного виробництва, яке стало панівним у промисловості Англії. Третина промислового населення була зайнята в сукновиробництві. Успішно розвивалися бавовняні, паперові, скляні, металургійні, кораблебудівні мануфактури. За темпами і масштабами англійська промисловість наприкінці XVIII ст. зайняла перше місце у Європі.

У ході аграрного перевороту було ліквідовано дрібні селянські господарства, утверджувалася велика земельна власність лендлордів і фермерів. Сільське господарство досягло значних успіхів в агрокультурі та агротехніці; зросла врожайність зернових культур. У XVIII ст. Великобританія вивозила 20% урожаю. Вона стала країною класичного фермерського господарства.

Англійська буржуазна революція 1640-1660 рр. дала могутній поштовх первісному нагромадженню капіталу, забезпечила повну свободу дій буржуазії та замінила феодальну монархію буржуазною. Після революції в Англії значно зростають темпи розвитку капіталістичного укладу в економіці.

Мануфактурна система зайшла у глухий кут і підійшла до меж своїх можливостей. Потрібна була нова технічна база, адекватна капіталістичному способу виробництва. Англійська економіка в останній третині XVIII століття вступила в період промислової революції (промислового перевороту).

Англійська революція заохочувала і розвиток зовнішньої торгівлі. У 1651 р. був прийнятий Навігаційний акт, який зобов'язував доставляти товари в Англію з Азії, Африки й Америки тільки на англійських суднах, а з європейських країн — на англійських або суднах країн-експортерів. Навігаційний акт призвів до ряду англо-голландських воєн у другій половині XVII ст., після яких Англія стала найбільшою у світі морською і торговою державою. Вона обігнала за масштабами колоніальної та торгової експансії Нідерланди, відвоювала у Франції її найважливіші володіння, захопила Індію та перетворилася на світову колоніальну імперію. Значно зростає роль колоній як ринків сировини та збуту для англійської промисловості. Англія перетворюється в економічного лідера доби домонополістичного капіталізму — провідну торговельну країну, найбільшу колоніальну державу, «майстерню світу», яка постачала свої товари у більшість країн. У цьому неабияку роль відіграв перехід до вільної торгівлі — фрітредерства.

У XVIII ст. англійський фінансовий капітал почав панувати у діловому світі. В 1694 р. був утворений Англійський банк, білети якого до 1797 р. обмінювали на золото. В обмін на кредити уряду банк встановив собі ряд привілеїв, зокрема, виключне право випускати банкноти і чеканити монету. Англійський банк прискорив перетворення Лондона у фінансовий центр Європи. Формувалися приватні лондонські банки. У 1807 р. їх було 73. У провінціях з'явилися сільські банки або банки графств.

Банківський капітал серйозно випереджав промисловий за темпами концентрації та централізації. До 1900 р. п'ять лондонських банків («велика п'ятірка») сконцентрували в собі керування всією кредитною справою країни. Перед Першою світовою війною 27 великим банкам Англії належало 86% усіх внесків.

У 1775 р. розпочалася війна за незалежність Сполучених Штатів Америки, економічною основою якої стали гострі протиріччя між фермерською та плантаторською системами господарювання і яка закінчилася перемогою північноамериканських колоній і створенням Сполучених Штатів Америки у 1776 р. Війна одночасно була буржуазною революцією. Вона знищила феодальні маєтки, конфіскувала і розподілила землі прибічників Англії. Було сформовано фонд державних земель на Заході, що створювало сприятливі умови для розвитку фермерства. Революція прискорила розвиток промисловості та торгівлі. Поява у Північній Америці сильної самостійної держави створила сприятливі умови для її економічного зростання.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Особливості розвитку господарства України в ХVІ - ХVІІ ст.	\|	Вплив розвитку ринкової економіки на європейську економічну думку. Зародження класичної політичної економії

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.012 сек.