• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 2

Тема: Аналіз виробничих фондів будівельної організації

Мета: Сформувати практичні навички розрахунку показників, за допомогою яких можна охарактеризувати стан і використання основних фондів будівельної організації

План заняття:

1. Вирішення задач № 2.1, 2.2, 2.3, 2.4.

Задача 2.1. Аналіз технічного стану І ВИКОРИСТАННЯ основних фондів

I. Завдання до ситуації

А. Розрахувати показники технічного стану основних фондів.

Таблиця 2.1–Вихідні дані технічного стану, тис. грн.

* Визначити з урахуванням введення та вибуття фондів.

ІІ. Алгоритм розв’язання задачі

До основних показників, за допомогою яких можна охарактеризувати технічний стан основних фондів, відносимо коефіцієнт фізичного зношення на початок і на кінець року, коефіцієнт придатності, коефіцієнт вибуття, коефіцієнта оновлення.

Спочатку розраховуємо показники з урахуванням введення та вибуття фондів:

§ Вартість фондів на кінець року:

Вк.р. = Вп.р. + Вввед. – Ввиб.; (2.1)

де Вп.р. – вартість основних фондів на початок звітного періоду, тис. грн.;

Вввед. - вартість введених основних фондів у звітному періоді, тис. грн.;

Ввиб. – вартість вибувших фондів у звітному періоді, тис. грн.

§ Залишкова вартість на початок року:

ЗВп.р. = Вп.р. * (1 – 0,05); (2.2)

де 0,05 - норма амортизації.

§ Залишкова вартість на кінець року:

ЗВк.р. = Вк.р. * (1 – 0,05); (2.3)

де Вк.р. - вартість основних фондів на кінець звітного періоду, тис. грн.;

Коефіцієнт фізичного зношення (спрацювання):

Кз = ; (2.4)

де З – сума зносу відповідно на початок (кінець) року;

Вс.р. – середньорічна вартість основних фондів.

Сума зносу на початок року:

Зп.р. = Вп.р. – ЗВп.р. (2.5)

Сума зносу на кінець року:

Зк.р. = Вк.р. – ЗВк.р. (6)

Середньорічну вартість основних фондів обчислюємо за формулою:

Вс.р. = Вп.р. + Вввед. * - Ввиб. * , (2.6)

де Вп.р.— вартість основних фондів на початок року, тис. грн.;

Вввед.— вартість введених протягом року основних фондів, тис. грн.;

Тввед. — кількість місяців до кінця року, протягом яких функціонуватимуть введені основні фонди;

Ввиб.— вартість виведених з експлуатації фондів протягом року, грн.;

Твиб. — кількість місяців до кінця року з моменту виведення з експлуатації основних фондів.

Коефіцієнт придатності основних фондів:

Кприд. = ; (2.7)

Для перевірки розрахунку показників :

Кз + Кприд.= 1 (або 100%)(2.8)

Коефіцієнт вибуття основних фондів підприємства розраховуємо за формулою:

Квиб.= З / Вп.р.,(2.9)

Коефіцієнт оновлення основних фондів підприємства розраховуємо за формулою :

Кон. = Вввед. / Вк.р. (2.10)

Б. Проаналізувати показники ефективності використання основних фондів

Таблиця 2.2– Показники діяльності підприємства

Алгоритм розв’язання задачі

Ефективність використання основних фондів оцінюють за допомогою таких основних показників: фондовіддачі, фондоємності та фондоозброєності.

Фондовіддачу можна визначати як в натуральних показниках, так і у вартісних. Фондовіддача в натуральних показниках реалізованої продукції визначається за формулою:

Фв = ; (2.11)

Фондоємність продукції:

Фє = ; (2.12)

Аналогічні розрахунки проводяться для визначення фондовіддачі і фондоємності у вартісних показниках, тільки замість обсягу реалізації в натуральних одиницях (Ор) беремо виручку від реалізації (Вр) у грошовому виразі.

Причому показники фондоємності і фондовіддачі взаємообернені, тобто

Фв *Фє = 1; (2.13)

Фондоозброєність праці:

Фозбр. = . (2.14)

Задача 2.2. Вибір методу прискореної амортизації

I. Завдання до ситуації

Обґрунтуйте вибір методу нарахування прискореної амортизації за двома методами: зменшуваного залишку та кумулятивного.

ІІ. Інформаційне забезпечення задачі

Таблиця 2.3–Вихідні дані

ІІІ. Алгоритм розв’язання задачі(Приклад за нульовим варіантом):

Норма амортизації:

Н_а = (В_п / В_пТ_сл) 100 % = (300/300*5)*100% = 20 % ; (2.15)

За методом зменшуваного залишку норму амортизації слід збільшити вдвічі.

Річна сума амортизації:

1-й рік - 300 х 0,4 = 120 тис.грн.;

2-й рік - (300 - 120) х 0,4 = 72 тис.грн.;

3-й рік - (180 - 72) х 0.4 = 43,2 тис.грн.;

4-й рік - (108 – 43,2) х 0.4 = 25,9 тис. грн.;

5-й рік - (64,8 – 25,9) х 0.4 = 15,56 тис.грн.

Загальна сума амортизації: А = 120 + 72 + 43,2 + 25,9 + 15,56 = 276,66 тис.грн.

Ліквідна (неамортизована) вартість фондів: 300 – 276,66 = 23,34. тис.грн.

За кумулятивним методом спочатку просумуємо цифрові значення років експлуатації обладнання: 1+2 + 3 + 4 + 5 = 15. Утворюємо ряд чисел типу 1/15...5/15 і розміщуємо його в зворотному порядку: 5/15; 4/15 ... 1/15.

Амортизаційні суми:

1- й рік - 300 х (5/15) = 99,9 тис. грн.;

2- й рік - 300 х (4/15) = 79,9 тис. грн.;

3- й рік - 300 х (3/15) = 60 тис. грн.;

4- й рік - 300 х (2/15) = 39,9 тис. грн.;

5- й рік - 300 х (1/15) = 19,9 тис. грн.

Загальна сума амортизації: А = 99,9 + 79,9 + 60 + 39,9 + 19, 9 = 299,6 тис. грн.

Висновок. Кумулятивний метод прискореної амортизації в даному випадку переважніший, бо дає змогу на 100% з амортизувати вартість обладнання за п’ять років, та вже за три роки експлуатації повернути підприємству 80% вартості фондів.

ЗАДАЧА 2.3. МОДЕЛЬ ОПТИМІЗАЦІЇ УПРАВЛІННЯ ЗАПАСАМИ

I. Завдання до ситуації

Визначити місячну потребу будівельної організації в цементі, його середній і максимальний запас, при визначених періодах поставки і зриву поставки. Для забезпечення виконання денної програми слід використати близько тонни цементу, причому його втрати становлять від 1 до 5 %. Протягом місяця організація працює визначену кількість робочих днів.

ІІ. Інформаційне забезпечення задачі

Таблиця 2.4.–Вихідні дані

ІІІ. Алгоритм розв’язання задачі

Мінімальний запас (З_min) дорівнює добутку періоду зриву поставки на денну потребу з урахуванням втрат

З_min = Д * Т_зр..* В (2.16)

Максимальний запас (З_max) визначають як суму мінімального і поточного запасів:

З_max = З_min +З_поточ. (2.17)

Середній запас певного виду матеріального ресурсу (З_сер) дорівнює

З_сер = З_min + 0,5 З_поточ. (2.18)

Поточний запас(З_поточ.) створюють для забезпечення безперервності виробничого процесу в інтервалах між двома черговими поставками і визначають як добуток денної потреби з урахуванням втрат на період поставки

З_поточ. = Д * В* Т_пост. (2.19)

Місячна потреба будівельної організації в цементі (П_міс) обчислюється як добуток денної потреби з урахуванням втрат на кількість робочих днів за місяць:

П_міс. = Д * В* * К_р.д. (2.20)

Задача 2.4. Ефективність використання оборотних коштів

I. Завдання до ситуації

Заплановані доходи будівельної організації складають визначену суму. На початок поточного року має місце заборгованість замовників за спожиту продукцію і послуги, причому заборгованість на кінець року зменшилась. План реалізації будівельних послуг перевиконано. Сума нормованих оборотних засобів за фактом зменшилася в порівнянні з планом.

Необхідно визначити, чи мало місце прискорення оборотності оборотних засобів і за умови позитивної відповіді встановити суму абсолютного і відносного вивільнення оборотних засобів.

ІІ. Інформаційне забезпечення задачі

Таблиця 2.5–Показники використання оборотних коштів

ІІІ. Алгоритм розв’язання задачі:

Для того, щоб визначити, чи мало місце прискорення оборотності оборотних засобів, необхідно знайти тривалість обороту оборотних засобів за планом і фактичну. Щоб знайти планову і фактичну тривалість одного обороту оборотних засобів у днях, слід знати плановий і фактичний коефіцієнти оборотності.

Коефіцієнт оборотності оборотних засобів плановий і фактичний знаходимо, підставляючи в формулу відповідні показники

К_о6 = , оборотів. (2.21)

де Q_р – обсяг реалізації продукції (виторг від здачі будівельної продукції);

S_з – сума нормованих оборотних засобів.

Обсяг реалізації будівельних послуг за фактом склав відповідно

Q_pф = Q_pn * П_р (2.22)

де П_р – перевиконання плану реалізації будівельних послуг.

Тривалість одного обороту розраховуємо також за планом і фактом відповідно до наступної формули

(2.23)

Величину економічного ефекту, отриманого від прискорення оборотності оборотних коштів, можна визначити, використовуючи коефіцієнт завантаження коштів у обороті – величини, оберненої коефіцієнту оборотності:

К_зав.= ; (2.24)

Економія оборотних коштів внаслідок прискорення їх оборотності може бути відносною і абсолютною.

Абсолютне вивільнення оборотних засобів у результаті прискорення оборотності:

. (2.25)

де Q_pф — обсяг реалізації фактичний, грн;

Т_об.п., Т_об.ф. — середня тривалість одного обороту оборотних коштів відповідно за планом і фактично, днів.

Відносне вивільнення оборотних засобів можна знайти через відношення денної реалізації продукції за планом і фактичної реалізації:

=100 % - (2.26)

У висновках слід визначити, чи мало місце прискорення оборотності оборотних засобів, фактичну тривалість одного обороту та суму абсолютного вивільнення оборотних засобів.

Читайте також:

1. II. Основна частина ЗАНЯТТЯ
2. IV ПІДСУМОК ЗАНЯТТЯ.
3. VІ. План та організаційна структура заняття
4. Алергія та анафілаксія, їх практичне значення .
5. Бактеріофаг, його природа і практичне застосування. Вплив бактеріофага на мінливість мікроорганізмів.
6. Вид заняття: лекція
7. Вид заняття: лекція
8. Вид заняття: лекція
9. Вид заняття: лекція
10. Вид заняття: лекція
11. Відповідь на практичне завдання.
12. Вступне заняття

Переглядів: 1032