МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Та порядок їх розрахункуТеоретичні показники відтворення населення
На рівень усіх вищезазначених коефіцієнтів суттєво впливає статева та вікова структура населення, тому постає завдання розрахунку таких показників, які б були вільними від такого впливу. На відміну від показників першої групи, які носять емпіричний характер, ці показники мають теоретичну основу.
Система теоретичних показників, які характеризують режим відтворення населення, наведена у таблиці 10.1. Таблиця 10.1 Теоретичні показники відтворення населення
Сумарний коефіцієнт народжуваності характеризує потенційні можливості відтворення всього населення і розраховується за формулою: (Детально порядок розрахунку сумарного коефіцієнту народжуваності було викладено у розділі 6). Цей коефіцієнт має такі суттєві недоліки: 1) не показує, що відтворення населення характеризується числом дочок, що залишає після себе кожна жінка і 2) не враховує, що частина дітей вмирає, не доживши до віку матері в момент їх народження, не залишив після себе потомства, або заливши менше, ніж однолітки, які дожили до кінця дітородного періоду (до 50 років). Виправити ці недоліки можна за допомогою брутто- і нетто-коефіцієнтів відтворення населення. Від сумарного коефіцієнта легко перейти до брутто-коефіцієнта відтворення населення, який характеризує потенційні можливості відтворення жіночого покоління: , де: частка дівчаток серед новонароджених, яка дорівнює 0,488 і використовується при розрахунках як constant'a. Як і коефіцієнт сумарної народжуваності, брутто-коефіцієнт відтворення населення виходить із гіпотези про відсутність смертності серед жінок групи 15-49 років, що само по собі не реально. Тому виникає необхідність обчислення так званих "чистих коефіцієнтів", які покажуть скільки дітей і скільки дочок народить жінка не за усі 35 років плідного віку, а за фактично прожиті роки в інтервалі від 15 до 50 років при рівні смертності жінок, який був у календарному періоді розрахунку вікових коефіцієнтів плідності. Корегування на смертність робиться за допомогою показника Lx – числа тих, хто дожив до середини кожного вікового інтервалу, при порядку вимирання таблиці смертності. Таким чином можна розрахувати таки коефіцієнти: - чистий сумарний коефіцієнт народжуваності - нетто-коефіцієнт відтворення населення.
Сенс використання чисел Lx такий: якби повністю була б відсутня смертність, то в кожному віці х=1 сукупність 1000 жінок прожила б 1000років і народила б 1000*nx дітей, або 1000*дівчаток. Фактично ж ця сукупність проживе не 1000 років, а менше, що визначається числами Lx за таблицями смертності, скажімо 950 (при Lx = 950) і народить при даному рівні плідності 950 дітей, або 950*0,488*nx дівчаток. Нетто-коефіцієнт відтворення населення має декілька значень.[4] Перш за все він показує скільки дівчаток може народити одна жінка (1000 жінок) при даному рівні плідності за роки, які вона проживе в інтервалі віку від 15 до 50 років. В результаті спільної дії двох чинників, з одного боку, змін вікової плідності, а, з другого – вікової смертності жінок, величина нетто-коефіцієнту постійно змінюється. Значення його коливається в широких межах. Так, у 1896-1897 рр. нетто-коефіцієнт відтворення населення України дорівнював 1,969, а у 2000 р. – лише 0,509. По-друге, нетто-коефіцієнт показує в якому співвідношенні зміниться чисельність населення через певний період часу. Якщо R0›1 має місці розширене відтворення населення, при R0 ‹1 – звужене, а при R0 = 1 – просте відтворення населення. Постає питання, через скільки років почне змінюватися відтворення населення відповідно до значення нетто-коефіцієнту. Логічно припустити, що це відбудеться тоді, коли існуюче покоління матерів буде замінено новим поколінням дочок, які прийдуть їм на зміну у відтворенні населення. Цей період представляє собою середній вік матері при народжені середньої доньки і називається довжиною жіночого покоління. Її можна визначити також як середній вік дочок, які досягли віку своєї матері у момент їх народження. Довжина жіночого покоління – це час заміни поколінь. Вона розраховується за формулою: , де: R0 – нетто-коефіцієнт відтворення населення, а , де: x' – середина вікового інтервалу. Довжина жіночого покоління коливається в межах 25-30 років. Приклад розрахунку коефіцієнтів відтворення населення наведено у таблиці 10.2.
Таблиця 10.2 Розрахунок коефіцієнтів відтворення населення України
На базі показників таблиць смертності та довжини жіночого покоління можна визначити період співіснування життя матерів і дочок за формулами: або як середню тривалість життя жінок, що досягли віку, рівному довжині жіночого покоління: Період спільного життя бабусь і онучок складає: Нетто-коефіцієнт відтворення населення представляє собою темп росту теоретичного жіночого покоління за період, рівний довжині жіночого покоління. Якщо за період, рівний Т, населення зміниться в R0 разів, то неважко визначити середньорічний коефіцієнт приросту. На основі нетто-коефіцієнта та довжини жіночого покоління можна визначити так званий істинний коефіцієнт зростання населення, який характеризує приріст населення за кожний рік, але, як і нетто-коефіцієнт, не залежить від особливостей вікової структури населення. Приблизно його значення можна розрахувати за формулою, запропонованій американським демографом Е. Коулом у 1955 р.: Якщо скористуватися даними таблиці 10.1 і розрахувати істинний коефіцієнт для населення України, то ми одержимо:
або приблизно – (мінус) 2,71%. Істинний коефіцієнт приросту населення в Україні вже більш як 20 років є величиною від'ємною, оскільки на одну жінку плідного віку припадає менше ніж одна народжена донька. Оскільки значення нетто-коефіцієнту позбавлено впливу вікової структури населення, то співвідношення між ним і загальник коефіцієнтом народжуваності є вимірником сили впливу вікової структури на процес відтворення реального населення. Величина коефіцієнту природного приросту населення України у 2000 р. була – 0,78 %. Ця різниця обумовлена відносно високою часткою жінок репродуктивного віку. Реальна вікова структура населення України є молодшою, ніж структура, яка відповідає сучасним параметрам народжуваності та смертності в стабільному населенні. Тому в населенні накопичено деякий потенціал росту, а точніше потенціал гальмування скорочення населення, завдяки якому населення нашої країни скорочується не так швидко, як це відбулося б за протилежних умов. Але ця ситуація скоро скінчиться, коли в репродуктивний вік почнуть входити контингенти жінок народжених у період, починаючи з другої половини 80-х років, коли народжуваність почала різко знижуватися. Динаміка коефіцієнтів відтворення населення України наводиться у таблиці 10.3. Таблиця 10.3 Коефіцієнти відтворення населення України
За наведеними даними можна обчислити значення сумарного коефіцієнта народжуваності, необхідного для забезпечення простого відтворення населення. Якщо порівняти "прихід" населення, що вимірюється брутто-коефіцієнтом, тобто рівень народжуваності, та фактичну його "реалізацію" з урахуванням смертності (нетто-коефіцієнт), то їх співвідношення покаже, скільки потрібно було б при існуючих рівнях народжуваності та смертності в середньому кожній матері народить дочок, щоб забезпечити заміну поколінь у співвідношенні 1:1, тобто забезпечити просте відтворення. Якщо розділити це співвідношення на частку дівчаток серед новонароджених, ми одержимо значення сумарного коефіцієнту народжуваності, необхідного для простого відтворення населення: Співвідношення називають ціною простого відтворення. Вважають, що ця величина характеризує так звану „економічність” відтворення населення, або співвідношення демографічних „витрат” і „результатів”. „Витрати” вимірюються брутто-коефіцієнтом, а „результати" – нетто-коефіцієнтом. Чим нижче її величина, чим ближче вона до одиниці, тим „економічнішим” є відтворення населення. В нашому прикладі цей показник дорівнював: у 1896-1897 рр. – 1,859, у 1989 р. – 0,944, у 2000 р. – 1,022, що свідчить про підвищення ефективності відтворення населення у порівнянні з минулим.
Читайте також:
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|