Легуючі елементи впливають на розпад мартенситу тільки при t < 150°С. При більш високих температурах введення в сталь Сг, Mo, W, V, Tі й Sі сильно гальмує процеси розпаду мартенситу, утворення та росту часток карбідів. Це має велике практичне значення. Якщо у вуглецевій і низьколегованій сталі стан відпущеного мартенситу, який має високу твердість, зберігається лише до 300-350 °С, то у високолегованій сталі такий стан зберігається до 450- 500 °С і вище.
Більшість легуючих елементів не тільки збільшує кількість залишкового аустеніту в загартованій сталі через зниження температури Мн,
але й підвищує температурний інтервал його розпаду при відпуску. У деяких високолегованих сталях (наприклад, швидкорізальних), що містять 25-35 % (объемн.) залишкового аустеніту, роспад його протікає після відпуску при 550-600 °С.
Перетворення залишкового аустеніту (друге перетворення при відпуску).При відпуску високовуглецевих та багатьох легованих середньовуглецевих сталей, які мають підвищену кількість залишкового аустеніту, при 200-300С відбувається перетворення залишкового аустеніту з утворенням збідненого вуглецем мартенситу та часток карбіду, тобто таких самих фаз, що й при відпуску мартенситу гартування при тій же температурі. Однак, структурний стан продуктів розпаду залишкового аустеніту відрізняється від тих, які утворюються при перетворені мартенситу.