• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Геологічні процеси і явища

Характеристика й наслідки дії природних загроз. Організація життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях

Землетруси— сейсмічні явища, що виникають у результаті раптових зсувів і розривів у земній корі або верхній частині мантії, які передаються на великі відстані у вигляді різких коливань, що призводять до руйнування будинків, споруд, пожеж і людських жертв.

Це природне явище, що супроводжується підземними поштовхами і коливаннями земної поверхні, появою тріщин, зсувів у ґрунті, грязьових потоків, сніжних лавин, цунамі тощо.

Місце, де виникає зсув гірських порід, називають джереломземлетрусу. Це джерело звичайно розміщене на глибині понад 10 км. Над ним розташоване місце найбільшого прояву землетрусу. Його називають епіцентром.Причиною землетрусів є зсуви у гірських породах земної кори, розломи, вздовж яких один скельний масив з величезною швидкістю треться по іншому. При цьому гігантська енергія спричинює коливання в скельних породах, які розповсюджуються на сотні кілометрів. Коливання при землетрусі бувають трьох типів:

- повздовжні;

- поперечні;

- хвилі, що переміщуються по поверхні землі.

Землетруси поділяють на тектонічні, вулканічні, обвальні, наведені, пов'язані з ударами космічних тіл по Землі і моретруси. Тектонічні землетруси виникають унаслідок тектонічних процесів, що відбуваються в надрах Землі. Вулканічні землетруси виникають через розповсюдження сейсмічних хвиль від виверження вулкану. Причиною обвальних землетрусів є обвали карстових пустот або покинутих гірських виробок (копалень). При цьому сейсмічні хвилі незначні. Причинами наведених землетрусів є наслідки непродуманої діяльності людей. Наприклад, під забудовами м. Одеси є розгалужена мережа копалень з видобутку каміння, тому дуже часто спостерігаються обвали будівель, доріг тощо.

Величину і потужність землетрусу характеризує магнітуда землетрусу -сила поштовху земної кори. Її визначають за допомогою спеціальних приладів і проведенням складних розрахунків за шкалою Чарльза Ріхтера (відомий американський геолог), запропоновану ним у 1935 році (див. табл. 2.1). Представлена шкала має таку особливість – кожний наступний бал позначає поштовх у 10 разів сильніший за попередній. Так, 9-бальний землетрус у 10 разів сильніший за 8 –бальний і у 100 разів – ніж 7 бальний. Але стовідсоткових надійних методів прогнозування землетрусів людство ще немає.

Таблиця 2.1 – Сейсмічна шкала Ріхтера

Сейсмоактивні зони оточують Україну на південному заході і півдні: Закарпатська, Вранча (Румунія), Кримсько-Чорноморська та Південно-Азовська. У сейсмічному плані найбільш небезпечними регіонами в Україні є Закарпатська, Івано-Франківська, Чернівецька, Одеська області та Автономна Республіка Крим. Південно-західна частина України, що підпадає під безпосередній вплив зони Вранча, потенційно може бути віднесена до 8 бальної зони (Одеська область). Потенційно сейсмічно небезпечною територією можна вважати і Буковину, де землетруси силою 5 - 6 балів повторюються через кожні 5-7 років.

Для прогнозування землетрусівв Україні створено національну мережу сейсмічних спостережень до складу якої входить 34 сейсмічні і геофізичні станції, 19 з яких оснащені сучасною цифровою апаратурою, а станція "Київ" входить до складу Глобальної сейсмічної мережі. Найдавнішою є сейсмічна станція "Львів", яку засновано у 1899 році.

Правила безпеки під час землетрусу:

‑ важливо зберігати спокій; при перших поштовхах (до 20 с) слід покинути висотні споруди (якщо ви перебуваєте не вище другого поверху) і триматися подалі від них;

‑ якщо цього не зроблено, то в багатоповерховому будинку безпечніше перечекати поштовх, не поспішати до ліфтів чи сходових майданчиків – вони обвалюються найчастіше;

- в приміщенні слід зайняти безпечне місце (де мінімальна загроза обвалу перекриття): це отвори капітальних внутрішніх стін, кути, утворені ними; можна заховатися під балками каркасу, несучими колонами, біля внутрішньої капітальної стіни.

‑ небезпечні місця у будинку - кутові кімнати, зовнішні стіни і вікна, біля важких високих предметів у кімнаті;

‑ після припинення поштовхів слід вийти на вулицю у безпечне місце, щоб уникнути падіння уламків;

‑ опинившись у завалі, слід спокійно оцінити становище, якщо потрібно, надати першу допомогу собі і тим, хто її потребує;

‑ подбати про встановлення зв’язку з тими, хто перебуває ззовні завалу (голосом, стуком);

‑ перебуваючи в машині, слід зупинитися подалі від високих будинків чи естакад і залишатись у машині до припинення поштовхів.

Заходи зменшення наслідків землетрусу:

- сейсмостійке будівництво і підвищення сейсмостійкості побудованих будівель при прогнозованій силі землетрусу 7 балів і вище;

- розосередження об’єктів при будівництві міст і населених пункті;

- підвищення пожежостійкості будівель;

- будівництво доріг з твердим покриттям;

- заборона будівництва потенційно небезпечних об’єктів (АЕС, ХНО);

- контроль за сейсмічною ситуацією, прогнозування землетрусів.

Зсув- це ковзаюче переміщення мас гірських порід вниз по схилу під дією власної ваги. Зсуви найчастіше виникають на берегах річок і водойм, на гірських схилах. Основна причина зсуву - надлишкове насичення глиняних порід підземними водами, він також може бути результатом вивітрювання, ерозії ґрунтів. Зсуви виникають також під час землетрусів і вивержень вулканів.

За глибиною залягання зсуви є: поверхневі (1 м), мілкі (5 м), глибокі (до 20 м), дуже глибокі (понад 20 м); за типом матеріалу: кам'яні (граніт, гнейс) та ґрунтові (пісок, глина, гравій); залежно від потужності: малі (до 10 тис. м³), великі (до 1 млн. м³), дуже великі (понад 1 млн. м³).

За швидкістю зміщення порід зсуви класифікують на:

- повільні (швидкість складає декілька десятків сантиметрів за рік);

- середні (декілька метрів за годину або добу);

- швидкі (десятки кілометрів за годину).

Швидкі зсуви виникають у тому випадку, коли твердий матеріал змішується з водою. Зсуви руйнуюють населені пункти, знищують сільськогосподарські угіддя, створювати небезпеку для продуктопроводів, ліній комунікацій, можуть створити завальне озеро і сприяти паводкам.

Захистом від зсувів є їх запобігання – відведення поверхневих вод, штучне перетворення рельєфу (зменшення навантаження на схили), фіксація схилу за допомогою підпорів.

Правила безпеки під час зсуву:

При загрозі зсуву населення евакуюється з небезпечних районів. У випадку оповіщення про початок зсуву або при перших ознаках його появи треба негайно залишити житло і швидко вийти в безпечне місце.

Обвал- раптове обрушення гірських порід і переміщення їх униз по схилу від дії сил тяжіння. Відбуваються обвали внаслідок ослаблення цільності (зв'язності) порід у результаті вивітрювання, діяльності поверхневих і підземних вод, землетрусів, неправильного проведення земляних робіт при будівництві споруд тощо. Найчастіше обвали трапляються на крутих схилах гір, берегах морів і річок. До різновидів обвалів також належать каменепади,обвали ґрунту і обрушення льодовиків. Досить широко розповсюджені каменепади на схилах з крутизною 30° і більше. Розміри падаючого каміння невеликі, загальний об'єм каменепаду не перевищує десятків кубічних метрів. Каміння переміщується стрибками зі швидкістю 150-200 км на годину. Удар каменю діаметром 10 см і більше смертельний для людини. Найбільші каменепади виникають у результаті сильних злив. Каменепади найнебезпечніші на автомобільних дорогах, розміщених в крутосхилих ущелинах. Обвали грунту відрізняються від каменепадів більшим об'ємом і кучністю. Це змінює характер його руху. До руху залучається повітря, тіло обвалу набуває обтічної форми і проходить велику відстань. Швидкість такого обвалу може досягати 300 км на годину. Обвали льодовиків виникають головно від землетрусів. Потік, зумовлений обвалом, можна віднести до лавин або зсувів чи селів.

Ерозія грунту(лат. erosio – роз’їдання) – це різноманітні процеси руйнування грунту і переміщення продуктів руйнування водою і вітром.

За походженням ерозію поділяють на:

- геологічна (природна) - є природ­ним процесом, який відбувається поза впливом людини, під дією вітру і води. У природі існувала зав­жди як нормальний геологічний процес. Швидкість її була приблизно такою самою, як і процесу ґрунто­утворення. Відбувається дуже повільно, не завдає ве­ликої шкоди, не знижує родючості ґрунту, запобігти практично неможливо.

- прискорена (руйнівна) - є результатом діяльності людей: неправильного ведення землеробства, лісового господарства, будівництва, промисловість, транспорт, прокладання доріг тощо, коли порушується цілісність поверхні ґрунту, її дерновий захист, виникають борозни, канави, а за ними і яр. Проходить швидко.

Читайте також:

1. V Практично всі психічні процеси роблять свій внесок в специфіку організації свідомості та самосвідомості.
2. Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства як методична основа діагностики його спроможності протидіяти кризовим явищам та ліквідувати їх наслідки
3. Аналогія - спосіб отримання знань про предмети та явища на основі їхньої подібності з іншими.
4. Біоелектричні явища в тканинах: будова мембран клітини, транспорт речовин через мембрану, потенціал дії та його розповсюдження.
5. Біоелектричні явища і збудження в тканинах.
6. Блок 1. Соціально-демографічні та міграційні процеси.
7. Будова оптоволокна та основні фізичні явища в оптоволокні.
8. Важелі впливу на процеси розвитку ринку капіталу.
9. Вивчення взаємозв’язків правопорушень з іншими соціальними явищами
10. Види взаємозв'язків між явищами
11. Виробничий, технологічний і трудовий процеси
12. Виробничі процеси, їх класифікація і принципи організації

Переглядів: 4610