Зі зростанням населення світу збільшується потреба в продовольстві, тоді як вироб-ництво продуктів харчування знижується, особливо в країнах, що розвиваються. Це загрожує продовольчій безпеці. Можливості розширення площ сільськогосподарських земель в Європі і Південно-Східній Азії обмежені, в Північній Африці і Західній Азії – дефіцит водних ресур-сів.
Для збереження і підвищення рівня продуктивності було запроваджено раціональні-ші методи ведення сільського господарства, включаючи застосування засобів захисту ґрунтів, водних ресурсів за одночасного зниження затрат праці для підготування землі, зменшення витрати палива, хімікатів, застосування методів інтегрованого управління в боротьбі зі шкід-никами (зменшення використання пестицидів завдяки впровадженню культур, стійких проти них, методів культивації). Для задоволення потреби в харчових, інших продуктах зменши-лися площі лісів, лук, зникло багато боліт, знизилася біорізноманітність, погіршились інші
екологічні показники.
В 90-х роках споживання енергії в транспортному секторі зростало швидше, ніж в ін-ших галузях економіки – на 1,5 % на рік у розвинених країнах і 3,6 % - у країнах, що розви-ваються. До 2020 р. викид в транспортному секторі збільшиться на 75 %.