Форми знакового подання інформації

Знакова система – це множина знаків з регулярними відношеннями між ними, що відображають регулярні відношення між денотатами і концептами, тобто між сутностями, які цими знаками позначаються, і смисловими значеннями цих знаків.

Знаковими системами являються природні мови, мови формалізованих і напівформалізовавних наукових теорій (математики, хімії, генетики та ін.), штучні мови, такі як, наприклад, мова “есперанто” міжнародного спілкування людей, мови інформатики (мови програмування, інформаційно-пошукові мови, мови подання даних та знань у комп’ютерній пам’яті), мови інженерно-конструкторських креслень, шифрування книг у бібліотечних каталогах, морської флажкової сигналізації, мови, базовані на азбуках Морзе (для телеграфії), Брейля (для сліпих людей).

Зауважимо, що багато із знакових систем не можна обмежити точним переліком уживаних знаків, проте при комп’ютерній обробці інформації наявність такого переліку є обов’язковою (це питання розглядається нижче, у п. 4.3).

Наукову дисципліну, яка вивчає різні властивості знакових систем, називають семіотикою. Як і при вивченні інформації, при розгляді семіотичної проблематики виділяють три її основних аспекти – синтактику, семантику і прагматику.

Синтактикавивчає способи сполучення знаків при побудові складних знаків з простих, а також правила утворення і перетворення таких знакових сполучень без врахування смислових значеньзнаків.

Для природних мов синтактика виступає у вигляді синтаксису, який визначає правильну побудову речень і зв’язного тексту. У штучних мовах синтактика визначає правильну логічну побудову потенційно осмислених речень мови.

Семантикавивчає знакові системи як засоби виразу певного змісту (смислу), а також правила смислової інтерпретації знаків та їх сполучень, тобто вивчає змістовну сторону мов.

Прагматикарозглядає практичну корисність знаків, слів і повідомлень. Іншими словами, до прагматики відноситься вивчення відношень між знаковими системами та їх споживачами, тобто споживча сторона мов.

Синтаксичні, семантичні і прагматичні властивості знакових систем широко використовуються при знаковому поданні інформації у вигляді даних.

Основними формами подання інформації у вигляді даних є символьна, текстова і графічна форми.

Символьна форма даних є найбільш простою з них. Вона грунтується на поданні інформаціїу вигляді окремих символів, яким зазделегідь наданий певний зміст. Простота цієї форми даних обумовлює вузьку сферу її практичного використання – в основному, це передача інформаційних сигналів про різні події. Наприклад, червоний і зелений кольори світлофору – це сигнали заборони і дозволу руху відповідно, флажкові знаки морської сигналізації – символи відповідних подій на флоті, символ „´” – команда закриття вікна в операційній системі Windows.

У текстовій формі подання інформації семантика вкладається не тільки в окремі символи, але й у їхне сполучення і порядок слідуванн, тобто у слова. Так, слова “тіло” і “літо” складаються з однакових знаків, але містять різну інформацію.

Отже, текстові дані являють собою набір тверджень, фактів і (або) цифр, синтаксично і семантично пов’язаних між собою. Наприклад, положення коми у тексті “Казнити не можна помилувати” визначає той чи інший його зміст.

У спілкуванні людей будь-який письмовий текст являє собою лінійну впорядковану послідовність речень, кожне з яких є граматично правильно побудованою послідовністю слів. Оскільки для кожного слова відома його семантична інтерпретація, то і семантика речень, а значить і всього тексту, також є відомою. Отже, смисл тексту передається через сполучення і порядок слідування слів у цьому тексті. Мова, з цих позицій, – це словник (набір слів) і правила користування ним.

Зауважимо, що усні повідомлення також можна представити як послідовності знаків, якщо розкласти усний текст на елементарні складові частини – фонеми, а під знаками мати на увазі саме ці фонеми.

Текстова форма подання інформації, завдяки синтаксичним і семантичним можливостям знакових систем (засобами яких створюються тексти), є надзвичайно зручною і широко використовується у всіх сферах людського буття.

Графічна форма даних є найбільш місткою за смисловим змістом, але й найбільш складною за побудовою. Образи природи, фотографії, карти, інженерно-конструкторські креслення, схеми, малюнки, художні картини мають велике значення в житті людей і містять величезну кількість семантичної інформації.

Таким чином, реціпійована з реального світу інформація фіксується у даних символьної, текстової або графічної форми і як така придатна до подальшого оперування нею у інформаційних процесах, зокрема в АІС.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Поняття про знакові системи	\|	Слова, отримані в результаті кодування називають кодами, зворотнє відображення кодів – декодуванням.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.