Критерії в аудиторській діяльності використовуються для оцінки фінансової звітності під час перевірки, особливо на кінцевому її етапі – коли формулюється думка про неї. Критерій – це засіб судження, вимірювач для визначення, оцінки, предмету, явища, признаку, закладених в основу класифікації.
Перелік критеріїв, за якими аудитор оцінює достовірність фінансової звітності (рис.5).
Рисунок 5. Перелік критеріїв оцінки фінансової звітності
Загальна прийнятність звітності – критерій, за яким визначається відповідає чи звітність в цілому всім вимогам і чи не містить вона суперечливої інформації.
Обґрунтованість - критерій, за яким визначається чи є підстави для включення у звітність наведені там суми.
Закінченість – чи всі включені у звітність суми є обґрунтованими.
Оцінка – чи всі статті правильно оцінені та безпомилково оцінені. Найбільш значущий критерій. Оцінювання - є важливою аудиторською процедурою. Нормативним забезпеченням процесу оцінювання є: Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». П(С)БО 1, П(Б)О2, П(Б)О3, П(Б)О4 тощо. На підставі нормативних актів аудитор досліджує достовірність оцінки статей балансу і фінансової звітності.
Класифікація – чи маються підстави відносити суму саме на той рахунок на який вона записана.
Розподіл – чи віднесено операції , що відбулися незадовго до дати складання балансу чи відразу після неї, до того періоду у якому вони відбулися.
Акуратність – чи відповідають суми окремих операцій даним, наведеним у книгах і журналах аналітичного обліку, чи правильно розраховано підсумки, чи відповідають підсумки даним Головної Книги.
Розкриття – чи всі статті відображено у фінансовій звітності, чи правильно вони відображені у звітах і додатках до них.