Аудит кредиторської заборгованості за кредитами банків

Відповідно до П(С)БО 11 «Зобов'язання» кредиторська заборгованість за банківськими кредитами, поряд з іншими зобов'язаннями підприємства, класифікується на довгострокову та поточну. Тому й аудит банківських кредитів повинен будуватися відповідно до такої класифікації.

Завдання аудиту кредиторської заборгованості за кредитами банків: перевірка дотримання порядку, за яким на підставі кредитних договорів регламентуються кредитні взаємовідносини між банком і підприємством клієнта, яка передбачає дослідження законності отримання й використання банківських кредитів за їх цільовим призначенням, своєчасності та повнотисплати відсотків за користування кредитними коштами, своєчасної ті погашення самої суми кредиту).

Аудит кредитних операцій доцільно проводити за видами позик (кредитів): під товарооборот, товари сезонного нагромадження, на тимчасові потреби тощо.

Джерелами інформації аудиту кредиторської заборгованості за кредитами банків є: статут, кредитні угоди, платіжні доручення, рахунки-фактури та товарно-транспортні накладні, договори на поставку товарів, падання послуг або отримання робіт, дані банківських виписок за розрахунковим рахунком у національній та іноземній валюті, Головна книга, касова книга, регістри та реєстри бухгалтерського обліку, фінансова звітність.

Послідовність аудиту кредиторської заборгованості за кредитами банків:

1. Перевірка записів у Головній книзі і балансі з метою з’ясування якими видами позик користується підприємство. Для перевірки дотримання порядку кредитування, оформлення позик та погашення аудитор керується Інструкцією №3 про відкриття банками рахунків у національній і іноземній валюті, затвердженою постановою Правління НБУ від 27.05.1996 р. №121.

2. Дослідження укладених кредитних договори II підприємстві клієнта з метою встановлення валюти кредиту, його цільового використання, суми та термінів погашення, встановленої відсоткової ставки, визначення забезпечення кредитних коштів (майно підприємства чи майнового поручителя), санкцій за порушення умов кредитного договору.

3. Перевірка за даними балансу, записами в регістрі аналітичної і» обліку і первинними документами цільового використання банківської позики.

4. Перевірка наявних фактів виникнення простроченої заборгованості, причому аудитору слід з'ясувати причини, суму збитків у зв'язку зі сплатою відсотків підвищеної ставки. Основними причинами виникнення простроченої заборгованості є невиконання плану товарообороту, порушення позичальниками договірних зобов'язань, затоварювання тощо.

5. Аналіз виконання плану товарообороту і стану товарних запасів

6. Перевірка правильності відображення витрат на сплату відсотків у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності.

7. Аналіз класифікації банківських позик на довгострокові й поточні та правильність визначення оцінки вартості довгострокових зобов'язань (довгострокові зобов'язання, які нараховуються відсотки, відображаються в балансі за їх теперішньою вартістю, яка залежить від умов і виду зобов'язання).

8. Вивчення повно ти та достовірності розкриття інформації щодо кредитних зобов'язань у примітках до фінансової звітності.

Найбільш типовими порушеннями при аудиті кредиторської заборгованості за кредитами банків є: внесення до забезпечення безтоварних рахунків при кредитуванні під розрахункові документи в дорозі некредитованих товарно-матеріальних цінностей, неточні відомості про склад товарних запасів сезонного нагромадження тощо.

7.3. Аудит розрахунків з оплати праці та розрахунків з державними цільовими фондами.

Аудит дотримання трудового законодавства і розрахунків з оплати праці є трудомістким та відповідальним. Досліджуючи питання розрахунків з оплати праці, аудитору слід пам'ятати, що за бухгалтерськими даними криються різнобічні інтереси роботодавця, працівника і держави.

Мета аудиту розрахунків з оплати праці й за соціальним страхуванням – установлення об'єктивної істини про інформацію, що відображена у фінансовій звітності, в бухгалтерському обліку та первинних документах щодо повноти, об'єктивності, достовірності й законності з питань дотримання трудового законодавства і розрахунків з оплати праці.

До найважливіших завдань аудиту розрахунків з працівниками з оплати праці відносяться:

– перевірка правильності нарахування основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат;

– перевірка обґрунтованості віднесення витрат на оплату праці на собівартість продукції або на витрати операційної діяльності, які не включаються до собівартості реалізованої продукції;

– вивчення правильності розподілу витрат на оплату праці між видами готової продукції (виконаних робіт, наданих послуг) та за звітними періодами;

– перевірка своєчасності розрахунків з працівниками з оплати праці;

– перевірка правильності нарахувань на фонд оплати праці;

– перевірка правильності нарахувань на фонд оплати праці та утримань із заробітної плати і своєчасності їх сплати відповідним органам;

– перевірка стану обліку розрахунків з працівниками з оплати праці.

Джерела інформації при перевірці розрахунків з оплати праці: Кодекс законів про працю України (КЗпП), Закон України «Про охорону прані , Закон України «Про відпустки», Закон України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування», Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне і страхування», Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб», Інструкція про статистику заробітної плати П(С)БО 1, 2, 3, 4, 16, нормативно-довідникова інформація з обліку праці і заробітної плати, колективний договір, первинні документи з обліку праці і заробітної праці (накази, трудові угоди, контракти, особові картки, наряди, рапорти), облікові реєстри (журнали 3, 5, розрахунково-платіжні відомості, табелі обліку робочого часу, Головна книга), фінансова звітність (ф. №1, 2, 3). Аудитор повинен розпочати роботу з вивчення організації й ефективності праці та її охорони,з правильного застосування та дотримання умов оплати праці, економічній обґрунтованості норм виробітку тощо.

Аудитор повинен впевнитися в наявності на підприємстві колективного договору-документа, в якому узагальнюються й деталізуються основні вимоги законодавства, встановлюються загальні для всіх професій на підприємстві вимоги, у тому числі з охорон: праці, та узгоджуються питання, які відповідно до законодавства вимагають спільного рішення власника ці трудового колективу (профспілкової організації).

Методом вибіркової перевірки аудитор аналізує правильність нарахування заробітної плати та інших виплат працівникам підприємства.

Послідовність перевірки:

1. Перевірка дотримання законодавства щодо організації ведення бухгалтерського обліку.

2. Перевірка відображення у первинних документах та формах звітності чисельності працівників і середньоспискової чисельності працюючих.

3. Аудит правильності визначення обсягів виконання робіт.

4. Перевірка наявності в документах обліку осіб, що не брали участі у виконанні робіт.

5. Аудит ідентичності даних аналітичного обліку з оплати праці показникам синтетичного обліку в Головній книзі та балансі.

6. Перевірка законності доплат і надбавок до основної заробітної плати.

7. Перевірка реальності віднесення витрат з оплати праці на собівартість продукції.

8. Перевірка правильності нарахувань ти утримань на фонд заробітної плати підприємства.

9. Перевірка своєчасності сплати утримань із заробітної плати до відповідних цільових фондів.

Під час перевірки правильності нарахування і виплати заробітної плати слід встановити: чи відповідають дані відомостей на виплату заробітної плати тарифікаційним спискам працівників; наявність у відомості печатки, підписів керівника та бухгалтера; чи немає у відомостях підчисток і необумовлених виправлень; чи вказані дати виплати і підписи працівників про отримання заробітної плати; правильність підрахунків платіжної відомості; чи правильно пораховані суми утриманих і перерахованих податків із заробітної плати працівників; ідентичність підписів у відомості й особовій справі.

Премії та заохочування, пов'язані з трудовою діяльністю, визначають на основі положення,яке розробляється на підприємстві відповідно до типового.

Під час перевірки виплати премій слід встановити: чи виконано умови, згідно з якими премія виплачується шляхом перевірки всіх показників за даними бухгалтерського і статистичного обліків; чи дотримано порядку зниження розміру або позбавлення премій тощо.

До типових порушень при аудиті розрахунків з оплати праці й за соціальним страхуванням необхідно віднести наступні: завищення обсягів робіт у документах на оплату праці відносно фактично виконаних; використання підставних осіб при виконанні тимчасових та сезонних робіт; неправильне піднесення нарахованих сум заробітної плати на відповідні рахунки бухгалтерського обліку; застосування пільг при оподаткуванні прибутковим податком без наявності документів, що підтверджують пільги; несвоєчасність сплати нарахувань на фактичні витрати на оплату праці відповідним органам; заниження фактичних витрат на оплату праці з метою зменшення відповідних нарахувань та утримань із заробітної плати; несвоєчасність розрахунків з працівниками з оплати праці.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Аудит розрахунків з постачальниками і підрядниками	\|	Аудит розрахунків з бюджетами

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.011 сек.