Види стратегій підприємства

Стратегічна діагностика допомагає оцінити ефективність стратегії підприємства, зрозуміти стратегічну позицію підприємства в кожному з напрямів його діяльності, оцінити сильні і слабкі сигнали, що поступають з внутрішнього і зовнішнього середовищ.

Економічна стратегія підприємства орієнтована на зовнішнє і внутрішнє середовища підприємства.

Види стратегій:

- Товарна стратегія підприємства – правила, прийоми дослідження і формування потенційних ринків товарів і послуг, що відповідають місії підприємства.

- Стратегія ціноутворення повинна вказати лінію поведінки підприємства на тих або інших сегментах ринку, щоб за допомогою ефективної цінової політики привернути покупців до своїх товарів, сформувати стійкі споживацькі переваги і прихильність потенційних покупців своїй марці.

- Стратегія взаємодії підприємства з ринками виробничих ресурсів є набором принципових положень, що дозволяють ефективно розподілити ресурси і на цій основі вибирати найпереважніших постачальників виробничих ресурсів. Ця складова економічної стратегії тісно пов’язана із стратегією зниження виробничих витрат.

- Стратегія зовнішньоекономічної діяльності призначена для вироблення правил і прийомів поведінки підприємства на зовнішньому ринку в ролях експортера і імпортера товарів і послуг. Вона визначає принципи здійснення експортно-імпортних операцій з урахуванням діючого в країні і за її межами законодавства.

- Стратегія стимулювання персоналупідприємства на досягнення стратегічної мети підприємства – одна з найважливіших складових економічної стратегії підприємства. Основу цієї стратегії повинні складати стимули, що спонукають працівників при виробленні стратегічних рішень керуватися не миттєвими, а довготривалими інтересами підприємства. Система стратегічного стимулювання повинна бути орієнтована на потреби і запити потенційних клієнтів підприємства, стимули повинні бути пов’язані з кінцевими результатами діяльності підприємства по виконанню його місії в стратегічній перспективі.

- Стратегія зниження виробничих витрат виробляє лінію поведінки підприємства, що забезпечує конкурентні переваги за рахунок зниження витрат. Вона повинна виробляти принципи регулювання процесу формування витрат як за рахунок чинників виробництва, так і за рахунок стратегічного аналізу витрат по всьому «ланцюжку» наростання витрат – від початку виробництва до просування товарів на ринок та до потенційного споживача.

- Стратегія інвестиційної діяльності підприємства – це стратегія формування інвестиційного портфеля. Інвестиційна стратегія або стратегія інвестиційної діяльності підприємства – це вибір методів (напрямів) підтримки матеріально-технічної бази і товарно-матеріальних запасів підприємства на рівні, який забезпечує постійний приріст конкурентного статусу підприємства. Це означає, що при виробленні інвестиційної стратегії необхідно визначити найпереважнішу форму відтворювання: технічне переозброєння, модернізацію, реконструкцію, переважні періодичності відтворювальних циклів і інших характеристик цих процесів.

- Стратегія зниження трансакційних витрат полягає у виробленні такого регламенту процесу підготовки і здійснення різних ринкових трансакцій (угод, контрактів, договорів та ін.), який дозволяв би уникати невиправданих дорогих відряджень, подорожей співробітників, збирання і обробки ненадійної, недостовірної інформації. Найважливішою задачею стратегії є формування баз даних про потенційних партнерів по трансакціях.

- Стратегія попередження банкрутства підприємства є по суті узагальненням всіх складових економічної стратегії. Її головною задачею є раннє виявлення кризових тенденцій за допомогою так званих «слабких сигналів», що запобігають можливості кризових явищ, і вироблення заходів, які надавали б протидію цим явищам. Важливо розрізняти стратегію і тактику запобігання банкрутства: тактика орієнтована на фактичний фінансовий стан підприємства і поточний період його діяльності і оцінку на цій основі вірогідності настання банкрутства в найближчому часі. Стратегія запобігання банкрутства повинна визначати методи вибору стратегічних рішень, що приймаються в рамках товарної, цінової, інвестиційної й інших складових економічної стратегії.

Таким чином, економічна стратегія – це сукупність часткових взаємопов’язаних і взаємообумовлених складових елементів, з’єднаних єдиною глобальною метою – створенням і підтримкою високого рівня конкурентної переваги підприємства. Інакше кажучи, економічна стратегія – це система забезпечення конкурентної переваги підприємства.

Як і всяка система, економічна стратегія схильна до впливу закономірностей цілісності, інтегративності, комунікативності та ін. Це означає, що найбільший ефект досягається в тому випадку, якщо всі складові економічної стратегії реалізуються при координації з єдиного цетру; рішення, що приймаються в рамках кожної зі складових, повинні бути пов’язані за часом і ресурсами і не суперечити одне одному.

Економічна стратегія підприємства орієнтована на зовнішнє і внутрішнє середовище підприємства, тому особлива увага приділяється діагностиці ефективності стратегій підприємства: наскільки правильно вибрана стратегія, настільки вона відображає мету діяльності підприємства та відповідності умовам внутрішнього і зовнішнього середовища.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Мета і задачі експертної діагностики фінансово-господарського стану підприємства.	\|	Методи стратегічної діагностики

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.013 сек.