МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
КЛАСИФІКАЦІЯ МЕТОДІВ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУТЕМА 2 : МЕТОД І МЕТОДИЧНІ ПРИЙОМИ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ Метод – це засіб дослідження. Таке визначення методу підходить до будь-якої науки, у тому числі і для “ Економічного аналізу ”. Як наука економічний аналіз ( далі скорочено - ЕА ) базується на матеріалістичній діалектиці та економічній теорії ринку. 1. Матеріалістична діалектика виходить з того, що всі явища і процеси необхідно розглядати у постійному розвитку, змінах. Звідси – одна з характерних рис методів ЕА – необхідність постійних порівнянь. Наприклад, фактичні результати роботи порівнюються з результатами минулих років, з планом, з результатами інших підприємств. 2. Матеріалістична діалектика вчить, що кожне явище або процес треба розглядати як єдність і боротьбу протилежностей. Звідси – необхідність вивчення внутрішніх протиріч, позитивних і негативних рис кожного явища, процесу. Наприклад, позитивні риси НТП – зріст продуктивності праці, підвищення рівня рентабельності та інше. А негативні – забруднення навколишнього середовища, розвиток гіподинамії тощо. 3. Матеріалістична діалектика вимагає від методів ЕА системного підходу до вивчення об’єктів . Системний підхід передбачає : · максимальну деталізацію явищ і процесів на елементи ( це і є, власне, аналіз ). Деталізація - виділення складових частин для з’ясування найбільш суттєвого і головного в об’єкті. Для такої роботи аналітик повинен мати конкретні знання про суть явища; фактори, що на нього впливають тощо; · систематизацію елементів , тобто вивчення їх взаємодії, взаємозалежності і підлеглості; · синтез елементів. Після вивчення окремих сторін економічної діяльності підприємства, їх взаємозв’язку і взаємного впливу треба узагальнити увесь матеріал дослідження, тобто провести синтез. Це дуже відповідальний момент в ЕА : необхідно з усієї множини вивчаємих факторів відокремити типові від випадкових, головні від несуттєвих тощо. 1. Традиційні методи обробки інформації : 2.Факторні методи: · Порівняння і моделювання; · Елімінування, у т.ч.: · Графічний; © ланцюгові підстановки; · Групування; © абсолютні різниці ; · Балансовий тощо. © відносні різниці. · Інтегральний тощо. 3. Способи оптимізації показників : · Економіко-математичні; · Програмування; · Теорія масового обслуговування; · Теорія ігор тощо. Розглянемо деякі з методів. Порівняння - це метод, за допомогою якого предмет ( явище ), що вивчається, характеризується через співвідношення, зіставлення з іншими одноякісними предметами ( явищами ). Звичайно, порівняння проводять з еталонами : нормами, плановими показниками, середніми даними тощо. У практиці ЕА найчастіше використовують такі порівняння : · з поточними і перспективними планами; · з фактичними показниками за минулий період; · з показниками споріднених ( або конкуруючих ) підприємств; · з найвищими або середніми показниками у галузі; · з показниками підприємств інших країн тощо. Для вивчення складних явищ застосовують метод моделювання, при якому будують зменшені предмети або умовні подоби ( образи ), які замінюють в уяві аналітиків дійсні предмети або явища. Моделі можуть бути матеріальні ( фізичні ) і абстрактні. З-поміж останніх виділяють: описові ( словесні ), графічні, математичні. За допомогою моделей досліджують сутність предметів та явищ найбільш простим і дешевим способом, що сприяє швидкому накопиченню необхідних знань. Балансовий метод - У колишньому СРСР балансовий метод був головним у плануванні. Різновидом балансового методу є сальдовий метод. За його допомогою можна визначити величину останнього фактора, якщо вже відомий вплив усіх інших факторів, крім нього, і загальна зміна результативного показника. ( Сальдо – залишок ). Цей метод дуже доречний там, де прямий розрахунок впливу будь-якого фактора технічно складний або трудомісткий. Проте слід дуже обережно користуватись цим методом, бо будь-який прорахунок на попередніх етапах призводить автоматично до помилки на останній стадії розрахунку. Метод елімінування ( від лат.eliminare – виключати, усувати ) дозволяє при великій кількості факторів оцінити вплив кожного з них на величину результативного показника шляхом виключення, усунення впливу інших, незмінних факторів. У практиці ЕА застосовують кілька способів елімінування. Розглянемо три з них : ланцюгові підстановки, абсолютні та відносні різниці. Найбільш універсальним є спосіб ланцюгових підстановок. Він дозволяє виявити вплив окремих факторів на зміну величини результативного показника шляхом поступової заміни базисної величини кожного фактора на його фактичну величину у звітному періоді. Розглянемо конкретний приклад. Обсяг валової продукції ( далі - ВП ) можна представити у вигляді 4-х факторної моделі: ВП = ЧР * Д * Т * В г , ( 1 ) де ЧР – середньорічна чисельність робочих на підприємстві, люд.; Д - кількість днів, відпрацьованих одним робочим за рік; Т - середня тривалість робочого дня, годин; В г – середньогодинний виробіток продукції одним робочим, грн. Таблиця 1 – Дані для факторного аналізу обсягу валової продукції
Об’єкт аналізу - понадплановий випуск валової продукції на суму 80 млн.грн. Перед аналізом слід зазначити, що алгебраїчна сума впливу факторів обов’язково повинна дорівнювати об’єкту аналізу, тобто змінам результативного показника ( у даному прикладі це - обсяг валової продукції ). В протилежному випадку – це свідчить про припущення помилок. Отже, 4 – факторна модель валової продукції : ВП = ЧР * Д * Т * В г Тоді за методикою способу ланцюгових підстановок : ВП пл = ЧР пл * Д пл * Т пл * В г пл ВП пл = 1 000 * 250 * 8 * 80 = 160 000 тис.грн ВП умов 1 = ЧР ф * Д пл * Т пл * В г пл ВП умов 1 = 1 200 * 250 * 8 * 80 = 192 000 тис.грн ВП умов 2 = ЧР ф * Д ф * Т пл * В г пл ВП умов 2 = 1 200 * 256 * 8 * 80 = 196 608 тис.грн ВП умов 3 = ЧР ф * Д ф * Т ф * В г пл ВП умов 3 = 1 200 * 256 * 7.6 * 80 = 186 778 тис.грн ВП ф = ЧР ф * Д ф * Т ф * В г ф ВП ф = 1 200 * 256 * 7.6 * 102.796 = 240 000 тис.грн Таким чином, на понадплановий випуск валової продукції на суму 80 000 тис.грн вплинули такі фактори : а ) збільшеннячисельності робочих : D ВП чр = ВП умов 1 – ВП пл = 192 000 –160 000 = + 32 000 тис.грн б ) збільшення кількості днів, відпрацьованих одним робочим за рік : D ВП д = ВП умов 2 – ВП умов 1 = 196 608 – 192 000 = + 4 608 тис.грн в ) зменшення середньої тривалості робочого дня : D ВП т = ВП умов 3 – ВП умов 2 = 186 778 –196 608 = - 9 830 тис.грн г ) збільшення середньогодинного виробітку одного робочого : D ВП в г = ВП ф - ВП умов 3 = 240 000 - 186 778 = + 53 222 тис.грн -------------------------- Читайте також:
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|