• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Ресурсний потенціал внутрішньої торгівлі України

(на початок 2004р.)

Дані таблиці показують, що у сфері торгівлі зосереджено 22 млрд. грн. основних фондів, близько 186 млрд. грн. оборотних коштів і 23,1 млрд. запасів товарів. Щодо трудових ресурсів, то частка сфери обігу неофіційно становить не менш як 15% трудового потенціалу України.

Ресурсний потенціал сфери торгівлі поступається лише промисловості і сільському господарству.

Крім зазначених у таблиці ресурсів до складу торгівлі як соціально-економічної системи входять численні організаційні елементи: не менш ніж 120 тис. роздрібних підприємств, організацій, об’єднань, понад 1500 оптових організацій та їх асоціацій.

Усі ці складові торгівлі тісно взаємопов’язані, а їхні дії підпорядковані виконанню соціально-економічних функцій торгівлі. Це і є перша ознака торгівлі як системи.

♠ Елементи системи ♠

Друга ознака характеризує систему як сукупність елементів, що взаємопов’язані і перебувають у різносторонніх відносинах.

У торгівлі всі складові взаємодіють на базі розгалуженої системи зв’язків. Між суб’єктами торгівлі найбільш розповсюджені господарські зв’язки. Вони опосередковують рух і обмін величезної маси товарів. Другий вид зв’язків на низовому рівні – це технологічні зв’язки, які вважаються ще більш системо утворювальними, ніж господарські.

Технологічні зв’язки повинні забезпечити єдність і безперервність торгово-технологічних процесів.

Уся сукупність зв’язків виражає комплекс складних відносин, які виникають у торгівлі: економічні, соціальні, технологічні, організаційні, правові та ін. Відносини виникають з приводу виробництва, розподілу, споживання, обміну.

♠ Інтегративність системи ♠

Інтегративність є третьою ознакою системи. У торгівлі як соціально - економічній системі об’єднанні різноякісні, але в цілому об’єкти однорідної діяльності. При цьому всьому кожному окремому елементу не властиві якості, характерні для системи. Отож, торговельна система не зводиться до простої сукупності елементів. Сума властивостей окремих елементів не виражає суму властивостей системи.

Наступна ознака – еволюційний характер розвитку. Торгівля, як система розвивається за законами еволюції, де поєднуються детермінізм і стахостичність, нестабільність і рівновага, циклічність і хаос. Така еволюція зумовлює властивості синергічності, а значить, сприяє самоорганізації системи.

І остання ознака, притаманна торговельній системі, - цілісність. У сфері торгівлі впорядковані об’єкти, підсистеми, що взаємодіють як одне ціле, оскільки вони взаємозалежні, взаємопов’язані і функціонують заради єдиної кінцевої мети – забезпечення процесу товарно-грошового обміну й отримання прибутку.

♠ Види суб’єктів ♠

На відміну від інших систем, тут можуть функціонувати як юридичні, так і фізичні особи.

Фізичні особи – це індивідуальні підприємці, громадяни України або інших держав, які стають суб’єктами ринку після проходження державної реєстрації. Фізичні особи можуть бути зареєстровані підприємцями зі створенням юридичних осіб і без створення юридичних осіб. Як правило, підприємці не створюють юридичну особу, а виступають як приватні підприємці. У такому разі для державної реєстрації фізичні особи подають паспорт, реєстраційну картку, документ, що засвідчує оплату за державну реєстрацію.

Юридичною особою визначається організація, підприємство, які наділені відокремленою власністю і можуть відповідати майном за свої зобов’язання.

Багатоукладна економіка створює умови для організації юридичних осіб різноманітних організаційно – правових форм, які можна поділити на прості і складні.

Юридична особа повинна мати самостійний баланс, поточні рахунки, від свого імені виступати у суді, набувати майнові і немайнові права. Суб’єкт господарювання набуває права юридичної особи лише після його державної реєстрації.

На сучасному етапі у соціальному плані торгівля представлена трьома основними формами власності: державною, колективною і приватною.

♠ Державна форма торгівлі ♠

Державна форма торгівлі базується перш за все, на державній комунальній формі власності, тобто на власності місцевих органів влади. Необхідність збереження державної форми торгівлі в ринковому середовищі пояснюється багатьма причинами.

По-перше, у сфері товарного виробництва зберігається масштабний державний сектор. По-друге, державна торгівля покликана обслуговувати соціально незахищених громадян: пенсіонерів, ветеранів, біженців, багатодітних сімей на пільгових засадах. По – третє , через державну торгівлю державні органи мають можливість організовувати купівлю-продаж на умовах держконтракту, держзамовлення, тобто купувати ресурси для державних потреб і за державні кошти.

♠ Колективна форма торгівлі ♠

Колективна форма торгівлі останнім часом набула прискореного розвитку. Соціально-економічною базою такої форми є колективна форма власності, яка неоднорідна за видами і типами. До них належать акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, різні асоціації, об'єднання. Такі підприємства, як правило, перебувають на стадії приватизації.

Провідна роль у колективній формі належить кооперативним підприємствам системи споживчої кооперації.

Характерною особливістю колективної форми торгівлі є широкомасштабність.

♠ Приватна форма торгівлі ♠

Приватна форма торгівлі, яку було ліквідовано за соціалізму, відродилася у сучасний перехідний період.

Фундаментом цієї форми є приватна власність і підприємницька ініціатива.

Для приватної торгівлі характерні постійна диверсифікація, висока культура і якість обслуговування, максимальна наближеність до покупців.

У зарубіжних країнах поділ інститутів торгівлі за формами власності більш широкий:

☻ особисте володіння (приватна власність);

☻ корпоративна мережа (на акціонерних засадах);

☻ державна форма торгівлі;

☻ споживчий кооператив;

☻ франчайзинг;

☻ оренда торговельного об'єкта.

Особисте володіння характерне для некорпоративних фірм. Прибуток, витрати, ризики – це проблеми власника, оскільки торговельні об'єкти перебувають у приватній власності.

Корпоративна мережа заснована на акціонерному капіталі. Тут функції володіння і управління не суміщаються.

Франчайзинг передбачає договір між франчайзером (фірма – виробник, оптова компанія) і франчайзі (роздрібна торгівельна фірма), відповідно до якого останньому дозволяється використати марку фірми, товарні знаки або одержати підтримку франчайзера по всьому формату торговельного бізнесу.

Оренда широко розповсюджена для організації торгових відділів, розміщення дрібнороздрідної мережі у великих універсальних магазинах, на ринках, підприємствах сфери послуг, громадського харчування.

Привабливість інвестицій у торгівлю пояснюється тим, що:

☻ окупність інвестицій у сфері обігу і оборотність коштів висока;

☻ місткість ринку в Україні значна;

☻ механізм репатріації прибутку для іноземців спрощений.

♠ Функціональна структура торгівлі ♠

Функціональна структура являє собою склад елементів, що виражають основні функції торгівлі

Державний класифікатор видів економічної діяльності в Україні також об'єднує всі раніше наявні організаційні форми в одну групу.

Читайте також:

1. IV. Критерій питомої потенціальної енергії деформації формозміни
2. А/. Верховна Рада України.
3. Автомати для комбінованої торгівлі
4. АГРАРНЕ ПРАВО УКРАЇНИ
5. Аграрні закони України
6. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
7. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
8. Адміністративно-правовий статус Кабінету Міністрів України
9. Адміністрація Президента України
10. Адреси бібліотек України
11. Акти Верховної Ради України
12. Акти Кабінету Міністрів України

Переглядів: 643