• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Функціональна структура торгівлі

По суті, в новій класифікації “ Торгівля ” ототожнює всі наявні раніше організаційні форми у сфері товарного обігу. Отже, у функціональному плані структура торгівлі значно розширилася, охопивши при цьому більше як 55 підкласів, тобто видів і різновидів торгівлі, не менше від 45 класів роздрібної торгівлі, майже 10 класів торгового посередництва і стільки ж класів торгівлі послугами. Фактично нова функціональна модель торгівлі містить три сектори – оптову, роздрібну та торговельне посередництво.

Суть нової структурної моделі торгівлі полягає в тому, що вона матиме не галузевий, а функціональний характер.

Слід особливо підкреслити, що така трансформація торгівлі не тільки відповідає гармонізованому класифікатору видів економічної діяльності (КВЕД), а й наближає структуру вітчизняної торгівлі до моделей розвинутих країн.

♠ Поняття роздрібного торговця♠

Під роздрібним торговцем розуміють юридичну або фізичну особу (організацію, фірму, компанію, підприємство, одиниць тощо), що є завершальною ланкою різноманітних каналів, товаропросування від виробників до споживачів, діє на споживчому ринку і спеціалізується на продажу товарів та послуг, призначених для особистого кінцевого використання і споживання.

Роздрібні торговці концентрують свою діяльність виключно на споживчому, роздрібному ринку, у сфері ритейлінгового бізнесу. Спільною ознакою роздрібних торговців незалежно від організаційно-правової форми й обсягів діяльності є виконання єдиних функцій:

► забезпечення конкретного асортименту товарів або послуг ;

► подрібнення закуплених партій товарів;

► короткочасне зберігання запасів;

► забезпечення сервісу.

Забезпечення конкретного асортименту товарів або послуг виявляється в концентрації на відносно невеликій площі магазину значної кількості видів, різновидів і найменувань товарів, придбаних від багатьох товаровиробників. Конкретність асортименту визначається ступенем спеціалізації роздрібного торговця і може коливатися від універсального до вузькоспеціалізованого.

Подрібнення закуплених партій товарів органічно впливає із суттєвої різниці в підходах до формування виробничого і торговельного асортименту. Оскільки товаровиробник прагне збути максимальну кількість практичного однотипного товару, а споживач – придбати мінімальну кількість кожного товару в асортименті, роздрібний торговець повинен розукрупнити отримані від постачальників товарні партії, звільнити товари від транспортної тари та підготувати їх до реалізації.

Короткочасне зберігання запасів є вимушеною необхідністю для роздрібних торговців, оскільки вони повинні гарантувати покупцям стабільне і безперешкодне придбання товарів традиційного для даного торговця асортименту. Здійснюючи зберігання товарів, роздрібні торговці перебирають на себе додаткові видатки, яких натомість не несуть покупці, уникаючи потреби самостійно створювати запаси товарів, знаючи, що ці товари у будь-який час можна придбати у роздрібній торгівельній мережі.

Забезпечення сервісу передбачає для будь-якого роздрібного торговця організацію поряд з веденням процесу продажу товарів комплексу послуг, покликаного не тільки полегшити й збільшити реалізацію, але й витримати високий стандарт обслуговування споживачів.

Внутрішня конкуренція має місце між аналогічними за спеціалізацією і типорозмірами, рівноцінними за масштабами і обсягами діяльності торговельними підприємствами.

Взаємна конкуренція полягає у змагальності між торговельними підприємствами з різним ступенем організації торгівлі, обсягами обігу з приводу реалізації товарів аналогічного асортименту.

У сучасних умовах конкуренція на споживчому ринку є важливим фактором активізації діяльності роздрібних торговців. Воно проводиться в напрямках:

► організації змішаної торгівлі – паралельної реалізації товарів, які не належать до основної спеціалізації торговельного підприємства, але реалізуються в мінімальному або розширеному асортименті з метою створення додаткових зручностей для стабільного контингенту покупців;

► диверсифікація видів діяльності, коли поряд з основною спеціалізацією роздрібні торговці займаються заготівлями, побутовим обслуговуванням тощо;

► правильного вибору місця розташування торговельного підприємства;

► побудови ефективної стратегії ведення роздрібної торгівлі – довгострокової концепції функціонування та розвитку роздрібного торговця.

Колективна форма власності представлена в роздрібній торгівлі магазинами і торговельними одиницями, що належать колективам власників, зазвичай безпосередньо колективам працівників магазину.

Кооперативна власність – ґрунтується на пайовому володінні основними і обіговими коштами пайовиків, які об¢єднають свої матеріальні і фінансові ресурси для першочергового забезпечення власних потреб у постачанні товарами.

Приватна роздрібна торгівля – базується на веденні торговельного обслуговування за власний кошт і на власний розсуд окремих груп.

Державна форма власності для неї характерною є повна власність на основні та обігові кошти з боку держави.

Відомчі торговельні системи – це організації та підприємства, що збереглися при державних підприємствах і об'єднаннях гірничодобувної, сталеплавильної промисловості, транспортних галузях, тощо.

Комунальними роздрібними торговцями є ті, що в ході приватизації в силу різних причин не були придбані колективами працівників способом прямого викупу або через аукціон, і залишилися у власності місцевих органів влади.

До змішаних форм власності належать роздрібні торговці, діяльність яких ґрунтується на об'єднанні матеріальних і фінансових ресурсів представників двох або більше форм власності.

♠ Розроблення комерційної стратегії♠

торговельного підприємства.

Вибір сегмента ринку, спеціалізації і параметрів суб'єкта передбачає всебічне обґрунтування доцільності і ефективності роботи в конкретному сегменті роздрібного ринку.

Розрахунок потреби в стартовому капіталі передбачає визначення обсягів інвестицій для початку роздрібної торгівлі.

Формування роздрібного торговельного асортименту проводиться в повній відповідності з обраною спеціалізацією, фізико-хімічними властивостями товарів, правилами торговельного сусідства.

Визначення постачальників і потреби в обсягах закупівель здійснюється з метою: вивчення комерційної пропозиції товаровиробників і оптових продавців; розрахунку потреби в оптових закупівлях.

Формування номенклатури послуг для покупців передбачає розроблення переліку до реалізаційних, супутніх реалізації і після реалізаційних послуг, покликаних прискорювати процес реалізації.

Проектування методів роздрібного продажу – це комплексний процес добору та розміщення основного й допоміжного торговельного обладнання.

Аналіз і прогнозування кон’юнктури і ризику проводиться для встановлення комерційної привабливості й ефективності роздрібної реалізації в даному сегменті товарного ринку.

Формування власної цінової політики суб'єкта стосується вибору механізму ціноутворення і формування торговельних надбавок роздрібними торговцями.

Установлення оптимальних форм розрахунків з постачальниками проводиться роздрібним торговцем для планування оперативної роботи і, крім цього, є додатковим резервом економії його обігових коштів.

Установлення форм матеріального стимулювання персоналу спрямовано на підвищення матеріальної зацікавленості працівників підприємства в кінцевих результатах роботи.

Розрахунок можливої суми доходів є важливим для оцінки результатів роботи роздрібного торговця за конкретний проміжок часу і співвідношення з первісними капіталовкладеннями.

Прогноз суми постійних і змінних витрат необхідний для оцінки фінансової стабільності роздрібного торговця, розрахунку точок рентабельності та беззбитковості даного підприємства.

Прогноз можливої суми прибутку здійснюється власником для визначення доцільності організації й відкриття даного торговельного підприємства з огляду на його перспективну рентабельність.

Самостійні торговельні організації і підприємства функціонують у формах: акціонерних товариств відкритого і закритого типу; товариств з повною, додатковою і обмеженою відповідальністю; кооперативних споживчих товариств (спілок), роздрібних торговельних об'єднань, госпрозрахункових роздрібних торговельних підприємств; торговельно – виробничих концернів, груп, асоціацій; збутово – реалізаційних приватних підприємств та ін.

Найбільші за потенціалом роздрібні торговці формуються у вигляді акціонерних товариств відкритого і закритого типу. Акціонерні товариства мають практично необмежені можливості для розгортання торговельної діяльності, оскільки володіють здатністю за колегіальним рішенням акціонерів на власний розсуд регулювати обсяги акціонерного капіталу способом емісії, розповсюдження, обігу акцій.

Значним потенціалом і помітною часткою у загальному обігу на роздрібному ринку відзначаються підприємства з необмеженою відповідальністю – повні товариства або партнерства. Ці суб'єкти роздрібної торгівлі – торговельні компанії, фірми – мають підвищений авторитет на ринку, адже законодавчо партнерські товариства повною мірою відповідають за своїми зобов’язаннями перед контрагентами.

У вітчизняній практиці торгівлі починаються з'являтися торговельні фірми у формі товариств з додатковою відповідальністю, що об'єднують капітал власника (власників) із внесками незалежних інвесторів, які прагнуть отримати девіденти на вкладені кошти.

Більшість дрібних та середніх суб'єктів вітчизняної роздрібної торгівлі, та й більшості пострадянських країн, функціонують як товариства з обмеженою відповідальністю (ТзОВ). Вона характеризується обмеженням цивільної відповідальності власників розміром внесеного ними в статутний фонд товариства відносно невеликого обсягу капіталу є доволі прийнятним.

Споживчі товариства системи споживчої кооперації – це історично сформований тип диверсифікованої виробничо – торговельної організації, заснованої на кооперативній, пайовій формі власності, основним напрямком роботи якої залишається організація роздрібного торговельного обслуговування мешканців села.

Розкрупнення й подрібнення функціональної вертикалі систем споживчої кооперації в ринкових умовах привело до утворення нових організаційних формувань в системі споживчої кооперації – госпрозрахункових роздрібних торговельних підприємств (ГРТП).

Торговельні асоціації створюються незалежними роздрібними торговцями для вирішення спільних, переважно закупівельно – постачальницьких, комерційних функцій.

Збутово – реалізаційні приватні підприємства створюються фізичними особами для реалізації приватнопідприємницької ініціативи громадян і забезпечують їх потреби і веденні роздрібної реалізації.

Крім організаційно-правової побудови суб'єкта роздрібної торгівлі характеризуються такожорганізаційною структурою.

♠ Організаційна структура♠

роздрібних торговців.

Читайте також:

1. II. Морфофункціональна характеристика відділів головного мозку
2. III. Географічна структура світового ринку позичкового капіталу
3. VІ. План та організаційна структура заняття
4. А. Структурно-функціональна класифікація нирок залежно від ступеню злиття окремих нирочок у компактний орган.
5. Автомати для комбінованої торгівлі
6. Адміністративно – територіальний устрій і соціальна структура Слобожанщини у половині XVII – кінці XVIII століття
7. Акти з охорони праці, що діють в організації, їх склад і структура.
8. Антидемпінгове регулювання у світовій торгівлі.
9. АРХІВНІ ДОВІДНИКИ В СИСТЕМІ НДА: ФУНКЦІЇ ТА СТРУКТУРА
10. Атомно-кристалічна структура металів
11. Базова алгоритмічна структура
12. Банківська система та її структура. Функції Центрального банку.

Переглядів: 2110