• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тема 3.1. « Товарні склади оптових підприємств, їх улаштування».

Тема 3.2. «Технологія складських операцій»

План:

Література:

В. В. Апопій “Організація торгівлі”, Київ – 2005р.ст. 62 – 88, 139 – 169.

Після вивченої теми студенти повинні:

Знати: класифікацію оптових торговельних підприємств, класифікацію складів, їх характеристику, принципи розміщення товарних складів, види складських приміщень, їх характеристику; елементи складських операцій, організацію приймання та відпуску товарів зі складу, організацію управління торгово- технологічним процесом складу, організацію праці на складі.

Питання для самоконтролю:

1. Що розуміють під оптовим торговельним підприємством?

2. За якими ознаками класифікують оптові торговельні підприємства?

3. Які функції виконують оптові торговельні формування?

4. За якими основними класифікують склади?

5. Які вимоги ставляться до конструктивних рішень загально

6. товарних складів?

7. Що розуміють під торгово- технологічним процесом складу ?

8. 2. Якими є завдання організації процесів приймання товарів на складах?

9. 3. Які вимоги висуваються щодо організації розміщування товарів на складах?

10. Який порядок відпуску товарів зі складу?

Основним суб’єктом підгалузі гуртової торгівлі є оптове підприємство. Як і решта торговельних підприємств, оптове функціонує на засадах організаційно – правової та господарської самостійності; вільного вибору власної товарної спеціалізації, асортиментного профілю, контингенту контрагентів; самоокупності – забезпечення повернення витрат і отримання норми прибутку; самофінансування – самостійного пошуку джерел фінансування власної діяльності; конкурентоспроможності – ефективного функціонування в умовах ринкового конкурентного середовища

Оптовим (гуртовим) торговельним підприємством є підприємство підгалузі оптової торгівлі, яке має економічні, організаційні та юридичні ознаки суб’єкта господарської діяльності, від власного імені і за власний кошт набуває права власності на придбані партії товарів, спеціалізується на ведені оптового торгу і має необхідні передумови для виконання повного комплексу закупівельно-збутових і складських технологічних операцій.

Таким чином, основною умовою віднесення торгівельного підприємства до числа оптових торгівельних є фактична наявність у нього власних або орендованих складських приміщень.

♠ Функції оптового торгового підприємства ♠

Оптові торгівельні підприємства, зміст основної роботи яких полягає в опосередкуванні комерційних зв’язків між сферою товарного виробництва і сферою споживання, покликані забезпечувати виконання основних і допоміжних, комерційних і виробничих функцій. Основні функції оптових формувань полягають в безперебійному забезпеченні потреб товаровиробників у збуті і роздрібних торговців у постачанні товарами, а допоміжні – у наданні своїм партнерам комплексу організаційно – технологічних послуг.

Комерційними функціями оптових торговців є :

♠ вивчення кон’юнктури й окремих сегментів товарного ринку;

♠ планування, організація і проведення оптових закупівель товарів;

♠ організація товаропостачання і здійснення оптового продажу;

♠ оперативне управління товарними запасами;

♠ створення системи надання до- і після реалізаційних послуг;

♠ рекламно – інформаційне забезпечення гуртової торгівлі;

Виробничі функції оптових торгівельних підприємств включають низку операцій, що є , по – суті, продовженням процесу виробництва – комплекс внутрішньо складських технологічних операцій (приймання, зберігання, тощо); операції доведення і фасування; операції транспортного забезпечення товарного руху.

Складське господарство торгівлі є складовою частиною матеріально-технічної бази суспільства і являє собою засоби праці, які функціонують у сфері обігу. Склади мають велике народногосподарське значення і виконують низку важливих функцій в процесі товарного обігу.

Товарний склад – це допоміжне підприємство в торгівлі, що обслуговує утворення концентрованих запасів товарів і відповідне перетворення товарних потоків, які йдуть із сфери виробництва у сферу споживання, і забезпечують безперебійне постачання роздрібних торговельних організацій і підприємств.

З усієї товарної маси, що перебуває в сфері обігу, одна її частина поступово затримується, тим часом як інша спрямовується і сферу виробничого або особистого споживання. Постійне розходування товарних запасів компенсується за рахунок невпинного надходження товарів зі сфери виробництва у сферу обігу. Безпосереднє розходування і поповнення товарних запасів компенсується за рахунок безперервного руху товарів на склад і в магазин, які одержують нову продукцію зі сфер виробництва і віддають чергову частку товарів сфері споживання.

Для того щоб не допускати погіршення якості товарів у процесі зберігання і скоротити товарні втрати на складах, потрібне створення таких умов, які б відповідали фізико-хімічним і біологічним властивостям кожного товару. Складам належить велика роль у справі підвищення якості і розширення асортименту товарів. склади одержують товари великими партіями і можуть організовувати контроль їх якості краще, ніж більшість роздрібних підприємств.

Будучи середньою ланкою в русі товарів від виробничих підприємств до роздрібних торговельних підприємств, склади відіграють важливу роль у розв’язанні проблеми раціоналізації товаропросування. Правильне розташування складів сприяє значною мірою скороченню ланковості товаропросування, усуненню зустрічних і зворотних перевезень, більш ефективному використанню транспортних засобів і зниженню витрат обігу.

Залежно від місця розташування в процесі товаропросування:

склади в районах виробництва;

склади в районах споживання.

За характером виконуваних операцій:

підсортувально-розподільні;

транзитно – перевалочні;

сезонного зберігання.

довготермінового зберігання.

За товарною спеціалізацією:

спеціалізовані склади;

неспеціалізовані склади.

Залежно від фізико-хімічних властивостей товарів, що зберігаються:

загально товарні склади;

спеціальні склади.

За організаційними формами управління:

індивідуального користування;

спільного користування;

загального користування.

За ступенем механізації робіт:

механізовані;

автоматизовані.

♠ Основні ознаки класифікації складських будівель ♠

Складські будівлі і споруди класифікують за такими основними ознаками: типом будівлі або її технічним улаштуванням; утепленості; матеріалом стін і вогнетривкістю; кількістю поверхів.

За типом будівлі або її технічним улаштуванням склади поділяються на

відкриті майданчики, напівзакриті влаштування і закриті складські приміщення і спеціальні споруди. Відкриті майданчики мають тверде покриття і нахил для водостіку. Напівзакритими складськими приміщеннями вважають навіси. Навісні можуть бути односкатними і двоскатними, їх висота досягає 4 – 6 м. закриті складські приміщення.

Основним видом складських споруд, що призначаються для зберігання товарів, які потребують створення належних режимів – температури і вологості, є закриті склади. Такі будівлі мають багато різних за призначенням складських приміщень, а великі споруди спільного користування складаються з комплексу складських будівель і споруд.

Вони класифікуються за такими ознаками:

утепленості:

не утеплені – використовуються в основному для зберігання скляної, текстильної та іншої тари. Ці склади без горищного перекриття, утепленої підлоги та дверних тамбурів. Товщина цегляних стін – в одну цеглу, кам’яних і залізобетонних – до 25 см.;

утеплені – мають горищні або суміщені з покрівлею покриття, дверні тамбури й утеплену підлогу. товщина стін з цегли – у дві цегли, кам’яних і залізобетонних – 40 см. Ці склади захищають товар від різких коливань зовнішньої температури і вологості повітря;

опалювані - завдяки наявності опалюваних і вентиляційних систем створюється можливість підтримання потрібної температури і вологості повітря. Вони призначені для товарів які потребують стійкої плюсової температури, і певної відносної вологості повітря.

матеріалами стін:

цегляні;

дерев’яні;

зі збірних залізобетонних конструкцій.

вогнетривкістю:

спалимі;

неспалимі.

поверховістю:

одно -;

дво-;

три -;

багатоповерхові.

♠ Вимоги до будови складів ♠

При розв’язанні питань поверховості складських приміщень необхідно керуватися:

наявністю вільних площ забудови;

габаритами і вагою товарів, що будуть зберігатися;

економічними міркуваннями по спорудженню й експлуатації одноповерхових і багатоповерхових складських приміщень.

Важливими технологічними вимогами до будови складів є

відповідність площі і місткості складів характеру та обсягу технологічних операцій;

параметрів і конфігурацій складських будівель – вимогам раціональної організації технологічного процесу.

Крім того, складські приміщення повинні відповідати встановленим освітленості, вентиляції, утепленості і пожежної безпеки.

Торгово – технологічний процес складу – складний комплекс взаємозв’язаних операцій комерційного і технологічного характеру, які здійснюються над товарами на складах оптових та роздрібних торговельних підприємств.

Технологічний процес складу - складний комплекс взаємозв’язаних операцій, котрі послідовно виконуються над товарами протягом усього часу їх перебування.

Схема технологічного процесу переробки товарів на складах:

♠ розвантаження транспорту;

♠ приймання товарів;

♠ розміщування товарів на зберігання;

♠ зберігання товарів;

♠ відбір товарів;

♠ переміщування товарів до місця комплектування;

♠ комплектування та упакування товарів;

♠ по маршрутне комплектування партій товарів;

♠ переміщення товарів в зону завантажування;

♠ відпускання товарів і завантажування їх у транспортні засоби.

Принципи раціональної організації складських операцій:

Планомірність – забезпечується за допомогою розробки календарних планів і графіків надходження і відпускання товарів.

Неперервність – зміна робочого персоналу складу, експедиції, інших підрозділів підприємства.

Ритмічність - виражається в повторюваності всього циклу окремих операцій в рівні відрізки часу.

Пропорційність – всі етапи, частини операції складського процесу, пов’язані між собою.

Організація наскрізного товарного потоку – розгляд всієї сукупності товарів, які надходять і зберігаються на складі.

Потоковість – взаємозв’язок і підпорядкування всіх операцій повного циклу єдиному ритму ї виконанню.

Принцип паралельності – одночасне виконання окремих складських операцій на всіх стадіях технологічного процесу складу.

Принцип прямо точності – полягає в плануванні руху товарів за найкоротшими маршрутами та недопущенні зустрічних перевезень.

Приймання товарів це комплекс робіт з перевірки кількості та якості отриманих товарів, оформлення їх приймання відповідними документами та оприбуткування товарів на складі.

Основними завданнями роботи з приймання товарів на складах:

♠ контроль за збереженням товарно – матеріальних цінностей;

♠ перевірка виконання постачальниками договірних зобов’язань;

♠ недопущення в торгівельну мережу недоброякісних товарів;

♠ пред’явлення до постачальника майнових претензій за неналежне виконання ним умов договорів.

Приймання товарів маже здійснюватися від постачальника або від інших вантажовідправників, і від перевізників. Місце проведення операцій приймання товарів визначається положенням договору, угоди, контракту щодо умов постачання, особливостями застосування тари, упаковки, способом доставки товарів, видом приймання.

Приймання товарів за кількістю та якість покладається на матеріально-відповідальну особу разом з товарознавцем, уповноважених на це керівником або заступником керівника торговельного підприємства. Вони усі повинні добре знати вимоги нормативних документів, асортимент і технологію виконання операцій з приймання товарів.

Основними елементами приймання товарів є:

♠ ознайомлення з документами і перевірка правильності їх оформлення;

♠ перевірка відповідності найменування товарів і маркування даним супровідних документів;

♠ перевірка кількості місць, стану тари й упаковки;

♠ перевірка маси брутто;

♠ розкривання тари;

♠ перевірка якості товару;

♠ документальне оформлення результатів приймання.

Приймання товарів за кількістю та якістю має проводитись у встановлені терміни. Приймання товарів, отриманих без тари, у відкритій або пошкодженій тарі, проводиться під час отримання їх від постачальника. У цьому разі приймання проводиться в один етап. І строки остаточного приймання її вмісту.

Приймання товарів у таріпроводиться у два етапи: попереднє і остаточне приймання. Попереднє приймання здійснюється способом зважування або підрахунку кількості місць, без розкриття тари. Остаточне приймання товару за кількістю здійснюють способом розкриття тари та перевіряння її вмісту.

Приймання товарів, що швидко псуються, як за масою нетто і кількістю товарних одиниць, так і за якістю має бути проведене не пізніше 24 годин після їх отримання при доставці товарів постачальником або при вивезенні їх одержувачем зі складу постачальника, або з моменту видавання вантажу органом транспорту.

Загальні терміни приймання товарів,

Читайте також:

1. Або продукція підприємств, що знаходяться за кордоном.
2. Важливо також правильно обрати: цінні папери яких підприємств, якого виду і в якій кількості слід купувати для поповнення своїх активів. Зупинимося на цьому більш детально.
3. Види об’єднань підприємств, їх організаційно-правові форми.
4. Види станів фінансової безпеки підприємств, які визначаються з фінансової стійкості підприємств.
5. До оптових торговців належать також джобери.
6. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення підприємств, до виробничих і допоміжних приміщень.
7. Інновації в товарній політиці
8. Кошти підприємств, їх кругообіг та обіг. Основний та обіговий капітал.
9. Матеріальна відповідальність підприємств, установ, організацій за шкоду, заподіяну працівникам
10. Методика формування уміння читати прямі склади
11. Міжнародні товарні аукціони
12. Міжнародні товарні біржі

Переглядів: 7331