Нормативно-правова база функціонування державного корпоративного сектору.

Нормативно-правовеполе функціонування акціонерних товариств, загальний стан корпоративного законодавства в Україні не тільки значною мірою визначають умови реалізації учасниками товариств власних інтересів в акціонерних товариствах, але й · суттєво впливають на формування предметної основи конфліктів інтересів; · визначають можливі межі втручання суб’єктів конфліктної взаємодії у ситуації конфлікту; · визначають можливості управління та вирішення конфліктних ситуацій; · роль у цьому різних органів управління акціонерними товариствами, державних та інституцій на засадах саморегулювання (галузевих асоціацій, фондових бірж та ін.).

Існуюча в Україні нормативно-правова база не повністю відповідає характеру тих відносин, які склалися в акціонерних товатиствах України: · не забезпечує належного захисту прав власників цінних паперів; · не врегульовує багато питань управління підприємствами.

· постійний прояв типових корпоративних конфліктів, що істотно зменшує інвестиційну привабливість і вартість вітчизняних об’єктів приватизації; · знижується конкурентоспроможність українських акціонерних товариств на ринках капіталів; · гальмується розвиток фондового ринку.

У таблиці узагальнено нормативно-правові акти, які регулюють різні сфери корпоративних відносин суб’єктів підприємницької діяльності в Україні.

Нормативно-правові акти, що регулюють різні аспекти корпоративних відносин в Україні

Врегульовані питання	Нормативно-правові акти
Поняття АТ та склад його засновників АТ	ЦКУ, ГКУ Закон України “Про акціонерні товариства”
Порядок формування статутного фонду (капіталу)	Закон України “Про акціонерні товариства”, ЦКУ, ГКУ, Закон України “Про цінні папери та фондовий ринок”, Закон України „Про захист економічної конкуренції”
Склад установчих документів АТ та порядок їх погодження	ЦКУ, ГКУ , Закон України “Про акціонерні товариства” , Закон України „Про захист економічної конкуренції” ,Рішення ДКЦПФР «Про затвердження зразкових Статуту та внутрішніх Положень відкритого акціонерного товариства»
Порядок збільшення (зменшення) статутного фонду	ЦКУ, ГКУ, Положення ДКЦПФР про порядок збільшення (зменшення) розміру статутного капіталу.
Формування та процедури організації діяльності органів управління АТ	ЦКУ, ГКУ, Закон України “Про акціонерні товариства”, Положення ДКЦПФР про проведення контролю за реєстрацією акціонерів для участі у загальних зборах акціонерних товариств.
Розкриття інформації АТ	ЦКУ, ГКУ, Закон України “Про акціонерні товариства”, Положення ДКЦПФР про розкриття інформації емітентами цінних паперів.
Порядок припинення діяльності АТ	ЦКУ, ГКУ, Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”, Закон України “Про акціонерні товариства”.
Реорганізація та реструктуризація АТ	ЦКУ, ГКУ , Положення ДКЦПФР про порядок збільшення (зменшення) розміру статутного капіталу, Закон України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Поглинання та придбання активів інших компаній	ЦКУ, ГКУ , Закон України “Про акціонерні товариства”, Закон України „Про захист економічної конкуренції”, Закон України «Про холдингові компанії в Україні».
Формування та реалізація стратегії діяльності АТ	ЦКУ, ГКУ , Закон України “Про акціонерні товариства”, Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Дивідендна та інвестиційна політика АТ	ЦКУ, ГКУ, Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»Закон України «Про інвестиційну діяльність».
Випуск АТ цінних паперів та діяльність на фондовому ринку	ЦКУ, ГКУ , Закон України “Про акціонерні товариства”, Закон України “Про цінні папери та фондовий ринок”, Закон України “Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні”, Положення ДКЦПФР про порядок реєстрації випуску акцій під час створення акціонерних товариств, Положення ДКЦПФР про придбання, реалізацію та анулювання акціонерними товариствами акцій власного випуску, Положення ДКЦПФР про розкриття інформації емітентами цінних паперів, Положення ДКЦПФР про функціонування фондових бірж.
Входження до інтегрованих корпоративних структур	ЦКУ, ГКУ , Закон України “Про акціонерні товариства” , Закон України „Про захист економічної конкуренції”, Закон України «Про холдингові компанії в Україні», Закон України «Про промислово-фінансові групи в Україні».

Загальновизнані в усьому світі стандарти корпоративного управління поступово стають звичайною практикою і для українського бізнесу. Рушійними силами цих процесів, є: 1. Значна активізація українських компаній у пошуку нових джерел фінансування, у тому числі через вітчизняні та міжнародні фондові ринки (облігації; приватні розміщення акцій; IPO), що зумовлює необхідність неухильного дотримання жорстких вимог нового Закону України "Про акціонерні товариства", а також кращих практик корпоративного управління; 2. Зміна форм роботи з акціонерами, зростання їх активності, що зумовлює посилення впливу інституційних акціонерів на корпоративну поведінку компаній; 3. Повне переосмислення ролі Наглядової ради, як органу управління компанією, що зумовлює: • значне розширення компетенції та повноважень Ради; • залучення незалежних та/або іноземних членів Ради; • створення комітетів Ради.

2.3. Суб’єкти управління та уповноважені особи в структурі управління державними корпоративними правами.

За статтею 4 Закону України «Про управління об’єктами державної власності» суб’єктами управління об'єктами державної власності є:

· Кабінет Міністрів України;

· Фонд державного майна України;

· Міністерства та інші органи виконавчої влади (далі - уповноважені органи управління);

· Органи, які здійснюють управління державним майном відповідно до повноважень, визначених окремими законами;

· Державні господарські об'єднання, державні холдингові компанії, інші державні господарські організації (далі - господарські структури);

· Юридичні та фізичні особи, які виконують функції з управління корпоративними правами держави (далі - уповноважені особи);

· Національна академія наук України, галузеві академії наук.

За статтею 10 Закону України «Про управління об’єктами державної власності», уповноважені особи: 1.Уповноважені особи виконують функції з управління корпоративними правами держави відповідно до договору доручення, який укладається уповноваженими органами управління або Фондом державного майна України з уповноваженою особою. 2. Уповноважена особа здійснює функції з управління корпоративними правами держави шляхом реалізації прав акціонера (учасника) господарського товариства в межах повноважень, які надають зазначені корпоративні права держави, що передані цій особі в управління на підставі договору доручення. 3. Уповноважені особи визначаються на конкурсних засадах. 4.Ініціатором проведення конкурсу може бути Кабінет Міністрів України, Фонд державного майна України, уповноважені органи управління, а також юридичні та фізичні особи, які можуть претендувати на виконання функцій з управління корпоративними правами держави. 5.Критерієм визначення переможця конкурсу є фінансово-економічні показники діяльності господарського товариства, які повинні бути досягнуті шляхом реалізації запропонованої претендентом програми управління (програми розвитку). 6.Порядок проведення конкурсу з визначення уповноваженої особи на виконання функцій з управління корпоративними правами держави затверджується Кабінетом Міністрів України. 7.Корпоративні права держави, передані уповноваженим особам в управління, не можуть бути відчужені з державної власності без дозволу Кабінету Міністрів України. Стосовно них не можуть вчинятися дії, наслідком яких може бути відчуження цих корпоративних прав з державної власності. Відчуження корпоративних прав держави здійснюється відповідно до законодавства з питань приватизації.

Кабінет Міністрів України -найвищий орган, що здійснює управління об’єктами державної власності, та визначив його провідну роль у системі суб’єктів управління об’єктами державної власності. Здійснює управління об’єктами державної власності відповідно до закону.

Згідно із ч. 1 ст. 5 Закону Кабмін є суб’єктом, що визначає об’єкти управління державної власності, стосовно яких виконує функції з управління, а також об’єкти управління державної власності, повноваження з управління якими передаються іншим суб’єктам, визначеним цим Законом.

Повноваження Кабміну:

· Здійснювати управління об’єктами державної власності як безпосередньо, так і шляхом передачі повноважень з управління іншим, визначеним у цьому Законі, суб’єктам управління, і саме до його компетенції належить визначення, які суб’єкти та якими об’єктами здійснюватимуть управління;

· Затверджувати положення та статути державних господарських об’єднань, підприємств, установ та організацій, розмір асигнувань на їх утримання і граничну чисельність працівників, призначає на посаду та звільняє з посади їх керівників та заступників керівників;

· Деталізувати положення Закону з метою визначення порядку реалізації іншими суб’єктами управління об’єктами державної власності певних визначених цим Законом повноважень, зокрема, шляхом визначення порядку встановлення критеріїв ефективності управління об’єктами державної власності, визначення порядку здійснення контролю за виконанням функцій з управління об’єктами державної власності; спрямування коштів, визначених Державним бюджетом України, на фінансування витрат, пов’язаних із викупом часток (акцій, паїв) вторинної емісії господарських організацій з корпоративними правами держави, та заходи щодо реструктуризації, досудової санації та інші заходи, які стосуються функціонування об’єктів державного сектору економіки; відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними, зокрема казенними, підприємствами та їх об’єднаннями, господарськими структурами; конкурсного відбору керівників державних суб’єктів господарювання та оплати їх праці, тощо.

· Затвердження:

- Порядку формування та реалізації дивідендної політики держави (постанова КМУ від 12 травня 2007 р. № 702),

- Порядку відчуження об’єктів державної власності (постанова КМУ від 6 червня 2007 р. № 803),

- Порядку прийняття рішення щодо проведення додаткових емісій акцій, їх викупу державою або внесення додаткових вкладів до статутних капіталів господарських товариств (постанова КМУ від 6 червня 2007 р. № 797),

- Порядку здійснення контролю за виконанням функцій з управління об’єктами державної власності (постанова КМУ від 19 червня 2007 р. № 832),

- Порядку списання об’єктів державної власності (постанова КМУ від 8 листопада 2007 р. № 1314).

Особливі повноваження Фонду Державного Майна України :

· Повноваження у сфері управління об’єктами державної власності, зокрема, стосовно корпоративних прав держави;

· Готує та вносить на розгляд Кабміну проекти актів уряду про зміну органу, вповноваженого здійснювати управління корпоративними правами держави;

· Управління об’єктами державної власності щодо державних підприємств, установ і організацій щодо нерухомого та іншого окремого індивідуально визначеного державного майна, а також стосовно корпоративних прав держави;

· Виступає орендодавцем цілісних майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів;

· Здійснення контролю за використанням орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств;

· Виступає від імені держави засновником господарських організацій, до статутних фондів яких передається державне майно, зокрема, холдингових компаній та підприємств, які підлягають корпоратизації відповідно до законодавства;

· Укладання та розрив контрактів із державними контролерами згідно із встановленим Кабміном порядком.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Кількість акціонерних товариств в Україні з державною часткою	\|	Принципи корпоративного управління організації Економічного Співтовариства та Розвитку.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.015 сек.