• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності

Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, який справляється в Україні, починаючи з 2005 року, є загальнодержавним непрямим оклад­ним збором. Відповідно до глави 4 розділу XIV Податкового кодексу України, цей збір класифіковано як спеціальний податковий режим.

Статтею 314 ПКУ платниками збору визначені суб'єкти господарювання та їх відокремлені підрозділи, які провадять діяльність з постачання природного газу споживачам на підставі укладених з ними договорів

Виходячи з наведеного формулювання платників податків, основними їх ознаками є: здійснення операцій з постачання природного газу; наявність укладених договорів за такими операціями, а також те, що покупець одночасно виступає споживачем цього виду палива. Типові договори затверджуються постановами Кабінету Міністрів України окремо для надання на­селенню послуг з газопостачання та для постачання природного газу підприємствам теплоенергетики на виробництво теплової енергії для надання населенню послуг з централізованого опалення та поста­чання гарячої води.

Господарські договори укладаються виходячи з Типових договорів за правилами, встановленими Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Об'єктом оподаткування збором визначена вартість природного газу в обсязі, відпущеному кожній категорії споживачів у звітному періоді. Податковим кодексом України база оподаткування цього збору окремо не визначена, хоча в даному випадку вона співпадає з об'єктом.

База оподаткування визначається окремо по кожній категорії споживачів на підставі актів приймання-передачі газу, підписаних платником та відповідним споживачем (для населення - на підставі облікових документів), з урахуванням відповідного тарифу.

Ставка збору диференційована за групами платників та дорівнює:

2 % від бази оподаткування - для бюджетних установ; підприємств комунальної теплоенергетики, теплових електростанції, електроцентралей та котельних суб'єктів господарювання, зокрема блочних (модульних) котелень (в обсязі, що використовується для надання населенню послуг з опалення та га­рячого водопостачання, за умови ведення такими суб'єктами окремого приладового та бухгалтерсько­го обліку тепла і гарячої води); промислових та інших суб'єктів господарювання та їх відокремлених підрозділів, що використовують природний газ;

4 % від бази оподаткування - для населення.

Використання адвалерної ставки дозволяє уникнути необхідності індексувати суми збору у зв'язку з інфляційними процесами, що спрощує податковий облік і адміністрування цього збору.

Порядок обчислення сум збору передбачає використання діючого тарифу, під яким розуміється ціна природного газу для відповідної категорії споживачів без урахування тарифів на його транспортування і постачання споживачам та суми податку на додану вартість.

Базовим податковим (звітним) періодом для цього збору встановлений календарний місяць. Необхідно звернути увагу на те, що збір сплачується за місцем податкової реєстрації, а не за місцем постачання природного газу.

Читайте також:

1. А/. Право власності.
2. Адміністративний захист об’єктів інтелектуальної власності від недобросовісної конкуренції
3. Адміністративно-правовий захист об’єктів інтелектуальної власності
4. Адміністративно-правовий захист права інтелектуальної власності
5. Аналіз коефіцієнтів цільової функції
6. Аналіз потреб споживачів та аналіз конкурентів у процесі маркетингового дослідження
7. Б/. Право приватної власності.
8. Безробіття та його природний рівень
9. В. Усунення перешкод у здійсненні права власності – негаторний позов. (ст. 391 ЦКУ).
10. Вартість є однією з основних ознак товару. Щоб продати права на об'єкти інтелектуальної власності чи ви­користати їх у власному виробництві, необхідно визначити їхню вартість.
11. Вид підприємства – це класифікація підприємств залежно від форми власності.
12. Видатки підприємств комунальної форми власності.

Переглядів: 728