Стратегія підприємства на ринку. Вибір ринкового сегменту

Будь-яке підприємство, розпочинаючи свою діяльність, ставить перед собою певну ціль. Встановлення цілей відповідає на запитання: до чого підприємство прагне? Стратегія підприємства дає відповідь на запитання: що треба робити, щоб досягти поставленої цілі, яким із можливих способів, як підприємство буде йти до цієї цілі. Вибір стратегії означає вибір засобів, за допомогою яких підприємство буде вирішувати поставлені перед ним завдання.

Отже, стратегія підприємства – це генеральний напрямок дії підприємства, фірми, слідування якому в довгостроковій перспективі повинно привести їх до поставленої мети.

При визначенні стратегії підприємства підприємець, керівництво зіштовхуються з трьома основними питаннями:

- який бізнес розпочати або продовжити;

- який бізнес припинити;

- в який бізнес перейти.

Виходячи з цього, існує три підходи до розробки стратегії поведінки

підприємства на ринку.

Перший підхід пов’язаний з лідерством у мінімізації витрат виробництва. Даний тип стратегії пов’язаний з тим, що підприємство досягає найнижчих витрат виробництва і реалізації своєї продукції. В результаті цього воно може за рахунок низьких цін на продукцію добитись завоювання більшої частки ринку.

Другий підхід до вибору стратегії пов’язаний із спеціалізацією у виробництві продукції. В цьому випадку підприємство повинно мати високо спеціалізоване виробництво, якісний маркетинг для того, щоб стати лідером у своїй галузі.

Третій підхід пов’язаний із фіксацією певного ринкового сегмента і концентрацією зусиль підприємства на вибраному сегменті. В цьому випадку підприємство досконало вивчає потреби певного сегменту ринку у певній продукції. Воно може прагнути або до зниження витрат, або проводити політику спеціалізації у виробництві продукту. Можливе поєднання цих двох підходів. Але обов’язковою умовою для вибору стратегії третього типу є те, що підприємство повинно будувати свою діяльність, перш за все, на аналізі потреб споживачів певного сегменту ринку.

Досліджуючи ринок і обираючи відповідну стратегію, підприємство виходить з того, що його продукція не є необхідною для всіх покупців. Тому важливішим напрямком досліджень є визначення якісних і кількісних характеристик ринку конкретної продукції (послуги), уточнення його структури з метою ефективної реалізації власних можливостей.

Освоєний ринок – це частка покупців, які вже купували продукцію виробника, добре знайомі з нею і віддають їй перевагу.

Обслуговуваний ринок – частину ринку, яку формують покупці, що раніше купували дану продукцію незалежно від того, хто є її виробником.

Реальний ринок – визначається частиною споживачів, які прийняли рішення про купівлю тієї чи іншої продукції.

Потенційний ринок – є тією частиною споживачів продукції, що виявляють інтерес до її придбання.

Таке структурування ринку дає виробникам важливу інформацію про потенційні можливості підприємства на ринку певного товару, стан маркетингової сфери, ефективність заходів підприємства щодо реклами і просування товару тощо.

Подальшими кроками у визначенні цільового ринку є його сегментування, що дозволяє найбільш повно і раціонально пристосувати можливості підприємства до потреб ринку і споживачів продукції.

Мета сегментування ринку – визначення цільового ринку продукції (робіт, послуг), тобто кола споживачів конкретного продукту. Виявлення вільних сегментів доцільне для того, щоб виробник зміг сконцентрувати зусилля на заходах, що найбільше відповідають його можливостям і запитам ринку, а також одержати найбільший економічний ефект.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Законодавче забезпечення підприємництва в Україні	\|	І порядок укладання

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.008 сек.