• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Предмет та структура релігієзнавства.

Т. 1.1.: Предмет релігієзнавства. Релігія як культурно-історичний феномен.

Розділ 1.: Релігія як культурно-історичний феномен.

Розділ 3. Світові релігії.

Розділ 2. Історичні форми релігії.

Розділ 1. Релігія як культурно-історичний феномен.

Протокол №_6_ від “_16_” __02__2011р.

Розглянуто і схвалено

З курсу РЕЛІГІЄЗНАВСТВО

Затверджую

Кафедра філософії та політології

ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

Завідувач кафедри

Філософії та політології

_____________ Л.С. Воробйова

«_31_» __березня__ 2011 р.

ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ

для підготовки бакалаврів

з усіх напрямів та спеціальностей

денної форми навчання

статус дисципліни – нормативна

Ірпінь 2011

Опорний конспект складений на основі робочої навчальної програми курсу «Релігієзнавство» затвердженої у 2011 році.

Автори: Гурська Л.І.,к.ф.н., доцен

Христокін Г.В., к.ф.н., доцент

на засіданні кафедри філософії та політології

Тематичний план (релігієзнавство)

(для заочної форми навчання)

1. Предмет релігієзнавства. Сутність та структура релігії

2. Суспільство та релігія: аспекти взаємодії.

2.1. Походження релігії,основні концепції її виникнення. Ранні історичні форми релігії.

2.2. Національно-державні релігії країн Сходу: Китаю, Індії, Палестини.

3.1. Буддизм: світоглядні основи віровчення, організація, напрями.

3.2. Християнство: виникнення, вчення, організація.

3.3. Православ’я.

3.4. Католицизм.

3.5. Протестантизм. Сучасний неопротестантизм.

3.6. Іслам:походження, віровчення, культ.

3.7. Релігії в Україні.

Мета: розкрити специфіку релігієзнавства як науки, ознайомитися зі специфікою феномена релігії, з’ясувати її структуру та основні функції; визначити роль релігії у суспільстві.

Основні поняття: релігія, релігієзнавство, філософія релігії, психологія релігії, соціологія релігії, феноменологія релігії, теологія, релігійна філософія, вільнодумство, релігійна свідомість, релігійний досвід, релігійний культ, релігійна віра, політеїзм, монотеїзм, деїзм, пантеїзм, функції релігії.

Питання для лекції:

1. Предмет та структура релігієзнавства.

2.Сутність, структурні компоненти та соціальні функції релігії.

Предмет релігієзнавства має особливу специфіку: ним є релігія, що ґрунтується на вірі, та особливості її функціонування в суспільстві. Курс «Релігієзнавства» містить об’єктивний аналіз проблеми виникнення, становлення та розвитку релігії як соціально-історичногофеномену.

Основними проблемами релігієзнавства є проблеми філософії релігії, пов’язані з її гносеологічними та онтологічними коренями, а також релігійно-філософські ідеї в їх історичному розвитку.

Предметом релігієзнавства є дослідження закономірностей походження, становлення та розвитку релігії як соціально-історичного феномену.

Об’єктом релігієзнавства є певна частина соціальної дійсності, складовою підсистемою якої постає релігія. Це соціальні відносини, тобто стосунки між людьми, що виникають у процесі віросповідної практики, вияви її в суспільстві, вплив на державно-правові відносини.

Релігієзнавство вивчає релігію як складову частину духовного життя суспільства, розкриває механізм її зв’язків з економічними, політичними і соціальними структурами суспільства, з’ясовує особливості впливу релігійних вірувань на свідомість людей у різні історичні епохи.

Суспільно-історична природа релігії, еволюція різних релігійних вірувань досліджуються у контексті певних соціальних умов, які, змінюючись, зумовлюють модернізацію релігії. Головним при цьому є філософський характер дослідження: зосереджується увага на філософсько-світоглядних аспектах розуміння природи, суспільства ілюдини. При дослідженні цих проблем релігієзнавці використовують філософські знання, а також знання природничих і суспільних наук, особливо досягнення науково-технічного прогресу.

Основою вирішення релігієзнавчих світоглядних проблем є успіхи, здобуті в суспільствознавстві, історії, педагогіці, психології, медицині, хімії, фізиці, кібернетиці, біології, космології, екології та в інших науках. Отже, релігієзнавство вивчає релігію, як культурно-історичний феномен, який посідає значне місце у духовному житті суспільства.

Крім релігієзнавчого (науково-філософського) існує теологічний (богословський) підхід у вивченні релігії.

Теологія (від грец. «теос» - Бог і «логос» - вчення) − це вчення про Бога, систематизований виклад віровчення, обґрунтування його як незаперечної істини.Теологія має, зазвичай, конфесійне-апологетичне спрямування, захищає віровчення і культ певної конфесії від інших релігій.

Теологічне релігієзнавство, на відміну від теології, вивчає історичні форми й основні засади релігії. Воно використовує здобутки суспільних наук, але переслідує апологетичні цілі. Теологічне релігієзнавство складає альтернативу методам і підходам академічного релігієзнавства.

За своєю структурою релігієзнавство є полідисциплінарним утворенням. Релігієзнавство-це комплексна, самостійна галузь знань про
релігію. Воно використовує підходи, здобутки та методи філософії, історії, соціології, психології та інших наук, які допомагають вивчати релігію як соціально-історичне явище, пізнають закономірності її походження й розвитку, розкривають особливості відображення релігії в суспільній та індивідуальній свідомості.

Структурними підрозділами релігієзнавства є:

Філософія релігії — це філософське осмислення сутності релігії, її основних ідей та принципів, на яких вона заснована (створення Творцем світу, людини та ін.).

Читайте також:

1. III. Географічна структура світового ринку позичкового капіталу
2. VІ. План та організаційна структура заняття
3. А є А, тобто усякий предмет є те, що він є.
4. Абетково-предметний покажчик
5. Адміністративно – територіальний устрій і соціальна структура Слобожанщини у половині XVII – кінці XVIII століття
6. Акти з охорони праці, що діють в організації, їх склад і структура.
7. Аналіз основних систем трудового і професійного навчання: предметної, предметно-операційної, операційної, операційно-предметної, системи ЦІП, операційно-комплексної тощо.
8. Аналіз предметної сфери соціальної роботи
9. Аналогія - спосіб отримання знань про предмети та явища на основі їхньої подібності з іншими.
10. АРХІВНІ ДОВІДНИКИ В СИСТЕМІ НДА: ФУНКЦІЇ ТА СТРУКТУРА
11. Атомно-кристалічна структура металів
12. Базова алгоритмічна структура

Переглядів: 1805