Перевірка стану, регулювання і ремонт повітря стрілки

Повітряні стрілки контактної мережі є одним з найбільш складних і найменш надійних елементів. Для забезпечення їх нормальної роботи необхідно, щоб при зміні температури, вітрових відхиленнях проводів, а також у разі проходу струмоприймачів геометрія системи істотно не порушилася.

При взаємному переміщенні проводів не повинно відбуватися затискань, особливо в хрестових (обмежувальних) накладках, перекосів струн, вивертання затисків і інших явищ, які можуть порушити нормальний прохід струмоприймачів.

Особливу небезпеку представляє надмірний підйом один з проводів сполучення, внаслідок чого відбувається захльостування (захоплення) лижею струмоприймача набігаючого дроту, що викликає близько половини пошкоджень на стрілках. При регулюванні завжди слід мати на увазі можливість проходу струмоприймачів, натиснення яких перевищує нормоване.

Повітряні стрілки вимагають ретельного регулювання і ревізії, тому Правила [22] передбачають перевірку стану, регулювання і ремонт повітряних стрілок головних шляхів швидкісних і особливо вантажонапружених ділянок 2 рази на рік, решти шляхів - 1 раз на 2 роки. Повітряні стрілки мають бути виконані так, щоб забезпечувався плавний і надійний прохід по ним струмоприймача на всіх напрямках. Пристрій повітряних стрілок без взаємного перетину контактних проводів не допускається. Не можна застосовувати на повітряних стрілках стислі фіксатори.

Робота по перевірці стану, регулюванню і ремонту повітряної стрілки проводиться:

під напругою з ізолюючої знімної вежі, з використанням навислої драбини, з підйомом на висоту;

без перерви в русі поїздів, з огорожею місця робіт сигналістами і з видачею попередження поїздам про роботу знімної вежі;

по наряду і повідомленню енергодиспетчера з вказівкою часу, місця і характеру робіт, за узгодженням з черговим по станції.

До складу бригади входять електромонтери 6,5 і 3-го розрядів - по одному і 4-го розряду - двоє.

Технологічні карти рекомендують наступну послідовність робіт. Перш за все визначають вимірюванням положення зони підхоплення полозом струмоприймача контактних проводів примикаючого або такого, що перетинається шляху. Зона підхоплення повинна розташовуватися на відстані 630- 1100 мм від осі даного шляху (мал. 5.32). У зоні підхоплення гілок не допускається наявність яких-небудь затисків за винятком затисків кріплення обмежувальної накладки.

При необхідності проводять регулювання положення контактних проводів, переміщуючи їх на суміжною зі стрілкою опорах. Точка перетину 9 контактних проводів 3, би щодо дотепника типового стрілочного перекладу повинна отстоять від осей прямого і відхиленого шляху на 360-400 мм і знаходитися в тому місці, де відстань між внутрішніми гранями головок з’єднуючих рейок хрестовини складає 730-800 мм.

Рисунок 5.32. Схема повітряної стрілки контактної мережі:

Перевіряють стан і правильність розташування обмежувальної накладки 3 і вузлів її кріплення до контактного дроту; при необхідності проводять її регулювання(мал. 5.33). Бічні нахили накладки допустимі. Головки болтів фіксуючих затисків, які кріплять головку, повинні бути розвернуті до контактного дроту примикаючого шляху. При двох контактних проводах обмежуючі накладки встановлюють на кожний контактний провід із зміщенням таким чином, щоб пересікаємий контактний провід при середньому значенні температури навколишнього повітря даного кліматичного району розташовувався в середній частині обмежувальних накладок. Довжина накладки має бути: 1500мм-для стрілець 1/6; 1700мм-для стрілець 1/11 і 2000 мм - для стрілець 1/18 і 1/20.

Після перевірки стану робочих поверхонь контактних проводів в зоні повітряної стрілки перевіряють правильність установки і стан електричних з'єднувачів. Основний з'єднувач 2 на типовому стрілочному перекладі встановлюють на відстані 2-2,5 м від точки перетину контактних проводів у бік дотепника стрілочного перекладу, а додаткові – на відстані 1,8-2,5 м від подвійних ланкових струн у бік хрестовини стрілочного перекладу (див. мал. 5.32).

Живлячі затиски мають бути укомплектовані клинами і надійно закріплені на контактному дроті.

Перевіряють стан подвійних вертикальних ланок або ковзаючих струн 2 на неробочих гілках контактних проводів (мал. 5.34). Їх встановлюють на відстані 800-1000 мм від зони підхоплення 1 струмоприймача, вони повинні розташовуватися вище за робочий контактний дріт не менше, ніж на 150 мм, і закріплені подвійними струнами.

Рисунок 5.33. Положення обмежуючої накладки при середньому значені температури повітря.: а – при пересіченні одиночних контактних проводів; б – при пересіченні одиночного проводу з подвійним; 1 – контактний провід прямого шляху; 2 – контактний провід відклоненого шляху; 3 – обмежуюча накладка; 4 – головка болта, який фіксує зажим; l – довжина обмежуючої накладки

Рисунок 5.34. Повітряна стрілка на звичайному стрілочному переводі: 1 – зона підхвату гілок стрілки; 2 – подвійні скользящі струни; 3 – електричний з’єднувач, який забезпечує повну провідність; 4 – контактний провід прямого шляху; 6 – обмежуюча накладка; 7 – головка болта, який фіксує зажим накладки; 8 – місце пересічення контактного дроту; L – довжина накладки

Для запобігання цим пошкодженням розроблений ряд пристроїв, що забезпечують при підході до зони підхоплення одночасний підйом обох проводів. Велика робота по випробуванню основних пристроїв проведена на западно-сибірськой дорозі.

Випробування показали, що при одному струмоприймачі і натисненні до 15-16 кгс достатній ефект дає застосування перехресних струн у поєднанні з вертикальними. При роботі на двох і більш струмоприймачах, що, як правило, відбувається при троганні і зимі, слід встановлювати жорсткі розпірки. Найбільш доцільними є схеми, приведені на мал. 5.35. Ефект від інших пристроїв знижується при низьких і високих температурах унаслідок взаємного переміщення проводів.

Рисунок 5.35. Схеми фіксації контактних проводів: 1 - несучий трос прямого шляху; 2 – розпірка; 3 – контактний провід прямого шляху; 4 – полоз струмоприймача; 5 – ричажно-поворотна пластина

Ряд фахівців вважає, що при жорстких розпірках створюється жорстка крапка і, як наслідок, з'являється підвищений знос контактного дроту. Це безперечно, проте краще через певний (достатньо великий) проміжок часу провести заміну дроту або зробити вставку замість зношеного його відрізання, чим допустити можливість захоплення дроту полозом струмоприймача, що приводить, як правило, до значного пошкодження контактної мережі, для усунення якого потрібне виконання великого об'єму робіт і тривала перерва в русі поїздів. Досвід експлуатації показав, що після устаткування стрілок пристроями обмеження підйому час їх напрацювання на відмову збільшився майже в 2 рази.

Рисунок 5.36. Пристрій для фіксування повітряної стрілки: 1 – перший ричав; 2 – шарнір; 3 – другий ричав; 4 – контактний провід прямого шляху;5 – несучий трос прямого шляху; 6 – вертикальна струна; 7 – несучий трос відхиляючого шляху; 8 – контактний провід відхиляючого шляху

Інженерами западно-сибірськой залізниці А.І. Чепіжко і П.І. Новіковим запропонована своя конструкція пристрою для фіксації стрілок (мал. 5.36). Тут використана шарнірна для важеля конструкція, що має меншу вагу. При підйомі струмоприймачем одного дроту плече важеля 1 через шарнір 2 примушує інший важіль 3 підняти другий контактний дріт. Таку конструкцію пристрою для фіксації проводів на повітряних стрілках легко виготовити в майстернях ЕЧ.

Фіксуючі пристрої на звичайних стрілочних перекладах розташовують в 1-2 метрах від точки перетину контактних проводів у бік дотепника стрілки, де відстань між внутрішніми гранями внутрішніх рейок 0,8-1 м, а на перехресних - проти точки перетину осей шляхів, що перетинаються, відстань між контактними проводами (у плані) в місці їх фіксації має бути не менше 100 мм.

Застосування додаткових стрижнів фіксаторів завдовжки менше 1200 мм на повітряних стрілках не допускається, вони мають бути встановлені так, щоб на них діяло тільки розтягуюче зусилля.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Перевірка стану, регулювання і ремонт секційного ізолятора і ізолюючого сполучення анкерних ділянок	\|	Перевірка стану і ремонт заземлень опор контактної мережі

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.014 сек.