• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Порядок визначення напівмаржі

Розвинутий директ-костинг

Постійне удосконалення простого директ-костингу сприяло виникненню його розвинутого варіанта.

Було встановлено, що деякі специфічні постійні витрати можуть бути віднесені безпосередньо (без умовного розподілу на основі відповідної бази) на конкретний вид продукції (групу виробів, центри відповідальності, сегменти діяльності). У бухгалтерському обліку концепція юридичної особи поступово почала змінюватися, внаслідок чого виникло поняття напівмаржі (різниця між маржинальним доходом та сумою прямих постійних витрат). Виникнення поняття напівмаржі можна розглядати як перший крок економічного наближення до поняття фінансового результату, яке характеризувало відшкодування (покриття) непрямих постійних витрат і одержання прибутку.

Суттєва відмінність розвинутого директ-костингу від простого полягає в тому, що модель «витрати - обсяг - прибуток» почала діяти не лише в центрах відповідальності підприємства, а й за їх межами. Це сприяло необхідності визначення результатів діяльності (марж, напівмарж) за сегментами діяльності, тобто в маркетинговому аспекті.

Крім того, на основі розвинутого директ-костингу посилився контроль за процесом виробництва. Виникла необхідність попереднього визначення ступеня відповідальності кожного підрозділу, що забезпечувало одержання інформації про результати діяльності кожного з них окремо.

Для уникнення умовного розподілу постійних витрат між центрами відповідальності при застосуванні розвинутого директ-костингу було введено поняття напівмаржі - різниці між сумою покриття (маржинальним доходом) та прямими (специфічними) постійними витратами. У зв'язку з цим основою організації управлінського обліку стало виділення сегментів діяльності та визначення результатів діяльності за цими сегментами. Порядок визначення напівмаржі, на основі конкретного прикладу, наведено в таблиці 3.

Таблиця 3

Напівмаржа характеризує внесок кожного продукту для покриття постійних витрат та формування фінансового результату діяльності підприємства.

Для розширення інформаційної бази з метою прийняття правильних управлінських рішень постійні витрати доцільно згрупувати за такими основними видами:

- підприємства в цілому;

-за окремими підрозділами (центрами відповідальності);

-за місцями виникнення;

-за групами продукції;

-за окремими видами продукції.

Залежно від специфіки діяльності постійні витрати функціональних підрозділів поділяються на специфічні та загальні.

До специфічних належать постійні витрати, які виникають, наприклад, у відділах матеріально-технічного постачання, маркетингу та збуту, виробничому. При цьому величину специфічних постійних витрат для різних груп продукції визначають з урахуванням запланованих потужностей. Розподіляються вони на кожен об'єкт витрат із використанням бази розподілу (нормо-годин, ваги виробленої продукції, часу, витраченого на виробництво кожної групи виробів).

Загальні постійні витрати, до складу яких включаються витрати на організацію та управління підприємством, не співвідносяться з окремими видами продукції, а відображаються загальною сумою. Наведемо двоступеневий розрахунок сум покриття за умови багатопродуктового виробництва (табл. 4).

Таблиця 4

Читайте також:

1. I визначення впливу окремих факторів
2. II. Визначення мети запровадження конкретної ВЕЗ з ураху­ванням її виду.
3. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
4. Ocнoвнi визначення здоров'я
5. The peace – порядок
6. А.1. Порядок Magnoliales - магнолієцвіті
7. Алгебраїчний спосіб визначення точки беззбитковості
8. Аналіз службового призначення деталей та конструктивних елементів обладнання харчових виробництві, визначення технічних вимог і норм точності при їх виготовленні
9. Аналіз стратегічних альтернатив та визначення оптимальної стратегії формування фінансових ресурсів
10. Аналіз ступеня вільності механізму. Наведемо визначення механізму, враховуючи нові поняття.
11. Антидоти і порядок їхнього використання. Само і взаємодопомога при ураженні ОР.
12. Атестація аудиторів та порядок скасування атестата

Переглядів: 1141