Хвороби і пошкодження цибулевих овочів

Хімічний склад цибулевих овочів

Цибулеві овочі	Вміст речовин (% сирої маси)
Сухих	Цукрів	Білків	Вітаміну С, мг/100г	Ефірної олії, мг/100г
Цибуля ріпчаста сортів
Гострих	15-20	12-15	1,3-2,8	7-10	18-100
Напівгострих	13-18	8-12	1,0-2,0	6-11	15-40
Солодких	8-13	6-9	1,3-1,5	5-10	10-20
Цибуля зелена (перо)	7-9	1,5-2,5	2,4-3,0	13-30	5-21
Цибуля-порей	10-13	0,4-0,8	2,1-2,8	16-24	15-20
Цибуля-батун	7-9	2,4-3,9	1,5-1,9	42-74	5-8
Цибуля-шнітт	11-13	2,3-3,7	4,1-4,5	80-98	21-26

Цибуля ріпчаста,крім зазначених речовин, містить харчові волокна- 0,7%, кислоти - 0, мінеральні речовини (зола) - 1% (в тому числі калій - 175 мг/100 г, фосфор - 58, кальцій - 31, магній - 14, натрій - 18, залізо - 0,8 мг/100 г); вітамін В, - 0,05 мг/100 г, В₂ - 0,02, ІРР- 0,2 мг/100 г.

Цибуля зелена має більше харчових волокон, ніж ріпчаста - 0,9, і кислот - 0,2%, а також калію - 250 мг/100 г, кальцію - 121, К магнію - 18 і менше фосфору - 26 мг/100 г, вітамінів групи В і в 3-6 разів більше вітаміну С.

Рис. 29. Цибулеві овочі:

1 - цибуля-порей; 2 - багатоярусна цибуля; 3 - цибуля-шнітт; 4 - цибуля-батун; 5 - цибуля-слизун; б - цибуля-шалот.

Цибулю-батун (рис. 29, 4) вирощують на одному місці 2-4 роки. Вона має трубчасті листки 20-30 см заввишки, більш гострого смаку, ніж у ріпчастої цибулі. Цибулини маленькі, в діаметрі 2-3см. Упродовж року листя збирають три-чотири рази.

Цибуля-шнітт (рис. 29, 3), або цибуля-різанець. Листки труб часті, значно менші, ніж у батуна (20см) і ріпчастої цибулі, шилоподібні, більш жорсткі, ніж у ріпчастої цибулі. Цю цибулю вирощують впродовж 4-5 років у відкритому і захищеному ґрунті.

Цибуля-шалот (рис. 29, б). За будовою вона подібна до ріпчастої цибулі, але вона багатогніздова і має надто розгалужене стебло. Шалот утворює гнізда на перший рік - із 4-5 невеликих цибулин, а на другий рік із 25-30 цибулин масою 20-50г кожна. Цибулини щільні, забарвлені у фіолетовий, жовтий або білий колір залежно від сорту і мають солодкий, напівсолодкий або гострий смак.

В Україні вирощують сорти Кущівка харківська, Кущівка місцева.

Вирощують також часник зелений, їстівними частинами якого є недостиглі (молочної стиглості) цибулини і молоде свіже листя 25 см завдовжки і більше.

Зелений часник містить (%): сухих речовин - 17,2, цукрів - 2,7, інуліну - 4,0, пектинових речовин - 1,3, клітковини - 3,2, кислот -0,2, білка - 3,9, вітамінів і вітаміноподібних речовин, мг/100г: вітаміну С - 140, Р-каротину - 2,4, В₁ - 0,05, В₂ - 0,08, Е - 0,1, РР -0,08; золи - 0,85%, яка представлена кальцієм, магнієм, фосфором, сіркою, хромом, йодом. В листках часнику міститься 35 мг/100 г ефірної олії.

Цибуля і часник уражаються грибковими хворобами і шкідниками - кліщами, нематодами, а також сонячним опіком.

Шийкова гниль цибулі - найбільш поширене захворювання. Починається воно в полі, але виявляється тільки через 1-1,5 міс. після її збирання. Уражена тканина стає водянистою, жовто-рожевою, шкірочка впадає. Уражені луски вкриваються сірою плісенню, на якій з часом утворюються чорні склероції, які часто зливаються в суцільну кірку з горбкуватою поверхнею. У другій половині зимового зберігання хвороба може розвиватись біля денця або з боку цибулини.

На розвиток хвороби впливають висока температура (оптимальна - 20°С), але повільний розвиток відмічається при температурі 0°С і підвищеній вологості повітря.

Мокра бактеріальна гниль виявляється в полі, але в основному при зберіганні. Хвороба розвивається на поверхні, на внутрішніх соковитих лусках і між ними. Хвороба супроводжується розвитком плісеневих грибів у вигляді чорного, зеленого, бурого, білого і сірого нальоту (залежно від виду грибів), які викликають гниття лусок.

Чорна плісень або "сажистість" уражає цибулю ріпчасту і часник. На уражених лусках утворюється густий темний, іноді майже чорний наліт. В основному уражається погано просушена цибуля, яку зберігають при високій відносній вологості повітря.

Зелена плісень часнику - одна з найбільш поширених хвороб. Масове ураження часнику спостерігається через 2-3 міс. після закладання його в зволожені сховища без штучного охолодження. Гриб може розвиватись в зволожених умовах при температурі від -5 ° до +36°С. Спочатку на окремих зовнішніх зубках з'являються світло-жовті впадини, маленькі плями, на яких розвивається білувата, а потім зеленкувата плісень. Хвороба поширюється на внутрішні зубки, які стають плюсклими, темнішають і починають кришитися.

Гниль денця уражає цибулю і часник ще в полі - в денці з'являється біла грибниця. Хвороба швидко поширюється при високій І температурі. Оптимальна температура для розвитку хвороби -\ 10-20°С.

Бактеріоз часнику розвивається при зберіганні. На зубках з'являються заглиблені коричневі виразки. Часник набуває типового гнилого запаху.

Сонячний опік може статися у південних районах у жарку І сонячну погоду при збиранні цибулі, що не має ще сухої луски. При ; цьому зовнішня соковита луска стає м'якою слизуватою і швидко висихає.

Цибулева нематода - це ниткоподібні маленькі (довжина 1-1,5мм, товщина 0,04мм) черв'ячки білого кольору, які проникають у тканини цибулі і часнику через денце або через листя, відкладаючи там яйця. Цибулини набувають зернистої будови, зовнішні луски і денце розтріскуються, стають трухлявими.

Кліщі уражають цибулю і часник. Кліщ точить денце, проникає в цибулину і селиться між лусками, зовнішня поверхня вкриваєтьсябуруватою трухою і загниває.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Хвороби і пошкодження капустяних овочів	\|	Зелені овочі

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.013 сек.