МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Поняття про модальні словаМОДАЛЬНІ СЛОВА Типи зв’язок За ступенем втрати лексичного значення зв’язки поділяються на три різновиди, а саме: 1. Абстрактна зв’язка – утворення від дієслова бути. Це, власне, не дієслово, а омонім до дієслова бути. Вона повністю втратила лексичне значення буття, але має всі дієслівні категорії, крім виду і стану. Зв’язка бути у формі минулого і майбутнього часу дійсного способу, а також у формі умовного і наказового способів вживається при іменній частині складеного присудка: Комора була рублена (П.Панч); Доповідь була прочитана.Ми й далі будемо суворі, невблаганні(П.Тичина.),Я буду моряком. Будьмо пильними!Перемога буде наша. Для вираження теперішнього часу в складеному присудку переважно в науковому, публіцистичному і діловому стилях вживається зв’язка є: Українське товариство мисливців і рибалок є добровільною громадською організацією (УРЕ); Пряма лінія єнайкоротшим віддаленням між двома точками. Ради єдержавною формою управління. Рідко (переважно зі стилістичною метою) в сучасній українській мові вживається зв’язка єсть, ще рідше – єси і суть: Лиш ті, які не йдуть нікуди, непогрішимі суть (Підсуха). У формах тільки минулого або майбутнього часу зв’язка бути може виступати в безособовому реченні при головному члені, вираженому категорією стану: У просторому, залитому сонцем кабінеті було пишно, багряно від прапорів (Гончар); У хаті було тепло.У лісі було тихо. Жаль буденебоги. 2. Напівповнозначні зв’язки стати, становити, здаватися, являти, зробитися, називатися частково втрачають своє лексичне значення. Пор. речення.: Циган зразу збілів, а його борода й волосся з чорних стали синіми (Коцюбинський) і Василина ввійшла в хату і не знала, де стати, де сісти (Нечуй-Левицький). 3. Повнозначні (конкретні) зв’язки ходити, сидіти, лежати та інші можуть виражати граматичні відношення між іменною частиною складеного присудка і підметом, зберігаючи при цьому своє лексичне значення: Мій друг, коли ішов на люди, не випинав дугою груди. Сорочечку одягне нову і йде тривожний, урочистий, з думками чистими своїми (Підсуха). Останні два різновиди зв’язок до службових слів не належать.
Модальними називається розряд слів, за допомогою яких той, хто говорить, оцінює своє висловлення або окремі частини його з точки зору відношення до об’єктивної дійсності. Наприклад: Всяк, певно, запам’ятав на все життя свій перший заробіток (Збанацький); Було мені тоді, мабуть, років із вісім (Васильченко). У першому реченні модальне слово певно виражає припущення, що висловлення мовця реальне. У другому реченні модальне слово мабуть виражає невпевненість мовця в реальності висловленого ним. У реченні З-під обніжка, певне, перелякавшись його голосу, зірвався нічний ширококрилий птах і полетів низько над землею, скорбно стогнучи (Скляренко) модальне слово певне виражає ставлення мовця не до всього висловлення, а лише до частини його (певне, перелякавшись його голосу). Пор. з реченням Разом з першою зміною, а може,щенавіть раніше, до школи прийшли восьми- та семикласники (Збанацький), у якому модальне слово може відноситься до слів ще навіть раніше. Читайте також:
|
||||||||
|