• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Хімічний склад атмосферного повітря. Його гігієнічне значення.

План

1.Хімічний склад атмосферного повітря. Його гігієнічне значення.

2.Санітарно-гігіенічне значення забруднень атмосферного повітря і повітря закритих поміщень.

3. Джерела забруднення.

4.Особливості забруднення повітря.

5.Санітарна охорона атмосферного повітря.

Основними складовими частинами атмосфери є азот (78,1%), вуглекислий газ (0,03%), кисень (20,95%) та інертні гази.

Великі кількості азоту надходять у повітря під час вул­канічних вивержень. Також азот ви­діляють деякі типи гірських порід; виділяється під час згорання палива, яке міс­тить його; у ат­мосфері під впливом сонячного світла також утворюється (хоч і незначна кількість) сполук азо­ту, які потім з дощем і снігом по­трапляють на Землю. А під час біологічних процесів, що відбуваються у рослинах та водоростях, остан­ні беруть його з атмосфери.

Головний для життєдіяль­ності людини компонент повітря—це кисень. Основне джерело ат­мосферного кисню — це рослини, які у процесі обміну речовин виділяють його з вуглекислого газу. Джерелом кисню є також фо­тохімічне розкладання водяної пари у верхніх шарах атмосфери під впливом ультрафіолетового випромінювання Сонця. Кількість кисню у атмосферному повітрі залишається майже постійною за­вдяки тому, що він витрачається на дихання людини і тварин, про­цеси горіння і окислення.

У разі низької концентрації кисню у повітрі (на підводних чов­нах, у сховищах, герметизованих кабінах літаків, у рудниках, шах­тах, занедбаних колодязях тощо), коли кисень витісняється інши­ми газами і рівень його значно знижується (4—5 %), спостерігається виражена киснева недостатність, яка зумовлює зни­ження працездатності і супроводжується кашлем, відчуттям жару у грудях, головним болем, прискореним серцебиттям, гіпертензією тощо.

Людина і тварини вдихають кисень і видихають вуглекислий газ. Джерелами поповнення атмосфери вуглекислим газом є вулкани та органічні речовини у стані гниття (рослини, листя, трупи тварин, відходи промислово-

го виробницт­ва, забрудники атмосферного повітря).

Вуглекислий газ легко розчиняється у воді, а крім того, його відбирають з повітря велика кількість рослин.

Відомо, що вуглекислий газ у атмосфері діє як скло в оранже­реї: він пропускає сонячну радіацію і не пропускає назад інфрачер­воне (теплове) випромінювання, внаслідок чого виникає так зва­ний тепличний ефект.

Відомо, що господарська діяльність людини призводить до підвищен­ня С02 у земній атмосфері, яка внаслідок цього втрачає здатність віддавати надлишок тепла у космічний простір. Ця небезпечна тен­денція може стати причиною глобальних кліматичних катаклізм.

Вуглекислий газ не має запаху, він у 1,5 разу важчий, ніж повітря (1г С02 займає об'єм 506 мл). Гранично допустима концен­трація його у повітрі закритих приміщень звичайно не перевищує 1 %. С02 — збудник дихального центру. Прискорення і поглиблен­ня дихання спостерігається за умови концентрації його у повітрі 2—3 %. У більших кількостях вуглекислий газ має наркотичну дію і може зумовити смерть. Ознаки отруєння вуглекислотою (подраз­нення слизової оболонки дихальних шляхів, кашель, відчуття жару у грудях, головний біль, прискорене серцебиття, підвищений ар­теріальний тиск, зниження працездатності) з'являються, якщо кон­центрація її у повітрі становить 4—5 %. Якщо ж є 8—12 %, то може настати знепритомніння і смерть.

Отруєння може настати у замкнутих або герметично закритих приміщеннях (шахти, підводні човни), а також у місцях, де можливий інтенсивний розпад органічних речовин (каналізаційні труби, бро­дильні чани на пивоварних заводах, глибокі колодязі, силосні ями).

Гігієнічне значення вуглекислого газу полягає у тому, що за його наявною кількістю судять про чистоту повітря у житлових і громадських приміщеннях. У разі великої кількості людей у приміщеннях, що погано вентилюються, концентрація вуглекисло­го газу може перевищувати 0,1 %. Повітря тоді набуває неприємно­го запаху і може зумовити порушення функціонального стану ор­ганізму. Паралельно накопиченню С02 у повітрі збільшується і вміст інших продуктів життєдіяльності людини, підвищується його температура і вологість. За такої умови у людей можуть вини­кати неприємне самопочуття і явища болю, що є наслідком пору­шення терморегуляції за рахунок підвищення температури і воло­гості повітря, а не результатом токсичного впливу С02.

Одним із важливих компонентів атмосфери є озон (03). Його утворення і розпад пов'язані з поглинанням ультрафіолетового проміння сонця, які згубні для живих організмів. Основна маса 03 розташовується на висотах 20—25 км, товщина шару складає близько 3 мм. Шар озону захищає поверх­ню Землі і усе живе на ній від жорстокого ультрафіолетового вип­ромінювання Сонця.. Найпомітніший вплив на озоновий шар можуть зробити деякі речовини, що потрапляють у тропосферу і по­водяться у цьому шарі хімічно інертно. Це насамперед хлорфторметани (фреони), що виділяються під час роботи холодильних уста­новок і використовуються як розчинювачі у промисловості, а також як пропеленти в аерозольних упаковках. Крім того, руйнуванню озону можуть сприяти закиси азоту, що виділяються у разі викори­стання мінеральних добрив, а також безпосередні викиди різноманіт­них речовин у стратосферу під час польотів надвисотних літаків. Рівень озону знижують хімічні компоненти, що утворюються під впливом сонячної активності.

Зменшення вмісту озону в атмосфері у глобальних масштабах по­силює небезпеку захворювань на рак шкіри і є причиною загибелі фло­ри і фауни. Це може призвести також до потепління на усій планеті.

Гігієнічне значення інших газів (інертних) у повітрі незначне. Вони не беруть участі у реакціях і не мають негативного впливу на людину. Значення їх, як і азоту, полягає лише у розбавленні кисню у повітрі.

Таким чином, атмосфера Землі є сумішшю газів, в основному азоту і кисню. Велике значення для підтримки рослинного і тварин­ного життя мають озон, вуглекислий газ і водяна пара.

Основна частина повітря знаходиться поблизу від поверхні Землі. По мірі віддалення від неї маса повітря у одиниці об'єму зменшується, тобто щільність повітря зменшується паралельно збільшенню висоти. Наприклад, на рівні моря за температури 0 °С 1 м3 повітря важить близько 1,3 кг. Той же об'єм повітря, але на ви­соті 7 км (теж за температури 0 °С) буде важити усього 0,6 кг.

Читайте також:

1. D-петля, що складається з 8–12 залишків, декілька з яких – дигідроуридинові.
2. I. При підготовці до переговорів визначите склад делегації і її керівника.
3. II. Анатомічний склад лімфатичної системи
4. II. Вимоги до складання паспорта бюджетної програми
5. II. За зміною ступенів окиснення елементів, які входять до складу реагуючих речовин
6. III. Вимоги до учасників, складу груп і керівників туристських подорожей
7. Аварійно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, їх призначення і склад.
8. Автокореляція залишків – це залежність між послідовними значеннями стохастичної складової моделі.
9. Автомобільний пасажирський транспорт – важлива складова єдиної транспортної системи держави
10. Аграрна політика як складова економічної політики держави. Сут­ність і принципи аграрної політики
11. Адвокатура — неодмінний складовий елемент механізму забезпечення прав людини.
12. Адміністративний поділ, площа і населення українських земель у складі Речі Посполитої в першій воловині ХVІІ ст.

Переглядів: 3790