• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Метод Лібова

Методи визначення величини крововтрати

Післяпологова вторинна (пізня) кровотеча

Кровотеча у послідовому (третьому) періоді пологів

Тактика при відшаруванні плаценти наприкінці І або у II періодах

- негайна амніотомія, якщо навколоплідний міхур цілий;

- при головному передлежанні плода - накладання акушерських щипців;

- при тазовому передлежанні - екстракція плода за тазовий кінець;

- при поперечному положенні другого з двійні плода виконується акушерський поворот з екстракцією плода за ніжку. У деяких випадках більш надійним буде кесарський розтин;

- ручне відділення плаценти та видалення посліду;

- скорочуючі засоби - в/в 10 ОД окситоцину, при відсутності ефекту 800 мкг мізопростолу (ректально);

- ретельне динамічне спостереження у післяпологовому періоді;

- відновлення величини крововтрати, лікування геморагічного шоку та ДВЗ-синдрому.

Післяпологова кровотеча- це втрата крові 0,5% або більше від маси тіла після народження плода.

Типи післяпологових кровотеч:

1. Кровотечі у третьому періоді пологів.

2. Первинні (ранні) післяпологові, які виникають в ранньому післяпологовому періоді або протягом 24 годин після пологів.

3. Вторинні (пізні) післяпологові кровотечі, які виникають після 24 годин та до 6 тижнів після пологів.

Причини:

- затримка частин плаценти або оболонок;

- патологія прикріплення плаценти;

- защемлення плаценти.

Величина крововтрати залежить від виду порушення прикріплення плаценти: повного, часткового прирощення або пророщення плаценти.

Рання (первинна) післяпологова кровотеча

Причини ранньої післяпологової кровотечі:

- гіпотонія або атонія матки (у 90 % випадків);

- затримка частин плаценти або оболонок;

- травматичні пошкодження пологових шляхів;

- порушення згортання крові (афібриногенемія, фібриноліз);

первинні захворювання крові.

Основні причини пізніх післяпологових кровотеч:

- затримка частин плаценти або посліду;

- відходження некротичних тканин після пологів;

- розходження швів та рани матки (після кесаревого розтину або розриву матки);

Найчастіше пізня післяпологова кровотеча виникає на 7-12 дні після пологів.

Об'єм крововтрати визначається після зважування серветок, які просочені кров'ю

Об'єм крововтрати = В / 2 х 15 % (при крововтраті менше 1000 мл) або х 30 % (при крововтраті більше 1000 мл)

де В - вага серветок, 15 % і 30 % - величина помилки на навколоплодові во­ди, дезрозчини.

Гематокритний методМооrе

КВ - ОЦК (н) х (ГТ (н) - ГТ (ф)) / ГТ (н)

КВ – крововтрата

ОЦК (н) - нормальний ОЦК

ГТ (н) - гематокрит у нормі (у жінок - 42)

ГТ (ф) - гематокрит фактичний, визначений після зупинки кровотечі та стабілі­
зації гемодинаміки.

Для орієнтовного визначення об'єму крововтрати у вагітних можливе ви­користання модифікованої формули Мооrе:

0,42-Нtф

КВ = М 75 • 0,42

Де: КВ - крововтрата (мл); М - маса тіла вагітної (кг); Нtф - фактичний гема­токрит хворої (л/л)

Геморагічний шок - стан тяжких гемодинамічних і метаболічних порушень, які виникають внаслідок крововтрати та характеризуються нездатністю системи кровообігу забезпечити адекватну перфузію життєво важливих органів через невідповідність об’єму циркулюючої крові об'єму судинного русла.

Небезпека розвитку геморагічного шоку виникає при крововтраті 15 - 20 % ОЦК або 750-1000 мл. Кровотеча, яка перевищує 1500 мл (25 - 30 % від ОЦК або 1,5% від маси тіла) вважається масивною.

Загальні принципи лікування гострої крововтрати:

1. Негайна зупинка кровотечі консервативними або хірургічними методами у
залежності від причини розвитку кровотечі.

2. Відновлення ОЦК.

3. Забезпечення адекватного газообміну.

4. Лікування органної дисфункції та профілактика поліорганної недостатності.

5. Корекція метаболічних порушень.

Першочергові дії при виникненні геморагічного шоку:

1. Оцінюють життєво важливі функції (пульс, артеріальний тиск, частоту та характер дихання, психічний статус).

2- Повідомляють відповідального чергового акушера-гінеколога або за­ступника головного лікаря з лікувальної роботи про виникнення кровотечі та розвиток геморагічного шоку, мобілізують персонал.

3. Піднімають ноги хворої або ножний кінець ліжка (положення Тренделенбурга) для підвищення венозного оберту до серця.

4. Повертають вагітну на лівий бік для запобігання розвитку аорто-кавального синдрому, зменшення ризику аспірації при блюванні та забезпечення вільної прохідності дихальних шляхів.

5. Катетеризують одну-дві периферичні вени катетерами великого діаметру

Читайте також:

1. D) методу мозкового штурму.
2. H) інноваційний менеджмент – це сукупність організаційно-економічних методів управління всіма стадіями інноваційного процесу.
3. I Метод Шеннона-Фано
4. I. Метод рiвних вiдрiзкiв.
5. VII. Нахождение общего решения методом характеристик
6. А. науковий факт, b. гіпотеза, с. метод
7. Автоматизація водорозподілу на відкритих зрошувальних системах. Методи керування водорозподілом. Вимірювання рівня води. Вимірювання витрати.
8. Агрегативна стійкість, коагуляція суспензій. Методи отримання.
9. АгротехнІЧНИЙ метод
10. Адаптовані й специфічні методи дослідження у журналістикознавстві
11. Адміністративні (прямі) методи регулювання.
12. Адміністративні методи - це сукупність прийомів, впливів, заснованих на використанні об'єктивних організаційних відносин між людьми та загальноорганізаційних принципів управління.

Переглядів: 843