Лекція 12. Передпроектний аналіз історичної забудови міст та історико-опорний план

Передпроектний цикл дослідницьких робіт має за мету розробку на основі проведеного історико-генетичного аналізу та вивчення сучасного стану архітектурного середовища історичного міста, умов його реконструкції.

Передпроектний цикл включає аналітично-дослідницькі роботи (збір інформації щодо міста, її систематизація та аналіз):

1. Історія виникнення і розвитку міста; етапи формування його архітектурних ансамблів (текстові матеріали, креслення, графічні та фотозображення тощо).

2. Аналіз планувально-просторової структури міста та його архітектури (аналітичні схеми планування міста, його вертикальної композиції, просторової організації міського середовища та головних ансамблів, композиційних і візуальних взаємозв’язків містобудівних вузлів та домінант, описання архітектурних споруд міста з показом їх на плані).

Необхідною та важливішою складовою передпроектних досліджень в царині реконструкції історичних міст є історико-генетичний аналіз. Він передбачає вивчення та співставлення історичних планів, виявлення найбільш сталих елементів структури, а також специфічних особливостей еволюції даного міста.

В кожному конкретному випадку напрямок, глибини опрацювання і склад матеріалів історико-генетичного аналізу залежать від специфіки міста, що підлягає реконструкції, а також від масштабів передбаченого реконструктивного втручання.

Вивчення планувальної структури міста ведеться головним чином по двом напрямам – архівні пошуки та натурні дослідження.

Основними архівними джерелами є письмові документи (літописи, акти, грамоти, топографічні, статистичні та економічні описи міст тощо), історичні карти та плани міста, графічні та живописні зображення, фотографії, а також проектні матеріали і топозйомки. В архівах зберігаються «межові плани» більшості історичних міст Лівобережжя (Гетьманщини та Слобожанщини), що були виконані в середині ХVІІІ століття як опорні плани для розробки проектів реконструкції цих міст. Ці матеріали висвітлюють дорегулярну планувальну структуру міст.

Натурне обстеження планувальної структури заключається в виявленні стародавніх елементів, що збереглись (залишки древніх городищ, фортець, кремлів, території стародавніх майданів; траси середньорічних вулиць та провулків). За участю археологів виявляються і фіксуються сліди споруд, що не збереглися.

На основі співставлення зібраних архівних даних і результатів натурного обстеження, з’ясування аномалій в забудові та плануванні й логічного аналізу їх причин проводиться ретроспективне дослідження планувальної системи міста, визначаються основні етапи еволюції планувальної організації міста, дається оцінка цих етапів з точки зору їх ролі в формуванні композиційної схеми плану міста.

Таким чином складається загальна картина виникнення і еволюції міського плану, на основі якої можна виділити оптимальні етапи його формування, визначити його головні й випадкові нашарування, обозначити історично цінні планувальні елементи.

Історико-опорний план є завершальним кресленням перед- проектного розділу роботи. Він включає всі основні об’єктивні дані, одержані дослідженнями та аналізом. На історико-опорному плані приводяться:

- періодизація освоєння міських територій по основним етапам з часів виникнення міського поселення, ділянки території з культурним шаром, що має археологічну цінність і з історичним ландшафтом;

- елементи планування міста різних періодів; вулиці, що відносяться до етапів дорегулярного і регулярного планування; стародавні міські укріплення - земляні рови, вали; межі стародавніх городищ, кремлів, посадів тощо;

- головні містобудівні вузли та домінанти, візуальні зв’язки домінант; основні видові точки і стули кутів зору, в межах яких формуються панорами та перспективи міста; вулиці, що є видовими направленнями на домінанти, а також місця втрачених домінант; споруди, які порушують зв’язки, що складались історично;

- періодизація забудови міста по основним етапам історії вітчизняної архітектури; ділянки комплексів і фрагментів історичної забудови, що збереглися; будівлі та споруди, що мають велику архітектурно-художню цінність (пам’ятки архітектури), а також споруди, що не відповідають історичному середовищу, а тому підлягають знесенню або зміні;

- інші пам’ятки (пам’ятки історії, садово-паркового мистецтва, археології тощо).

Історико-опорний план міста є основним вихідним матеріалом для розробки рекомендацій і умов реконструкції історичного міста (проекту історичних зон міста).

Література: [1, 13, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22]

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Лекція 11. Нормативно-правове та організаційне забезпечення реконструкції історичних міст	\|	До зон охорони пам’яток належать: охоронна зона, зона регулювання забудови, зона охоронюваного ландшафту, зона охорони археологічного культурного шару.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.014 сек.