Система захисту прав інтелектуальної власності та її призначення

Система захисту прав інтелектуальної власності та її призначення.

Лекція 5. Захист прав інтелектуальної власності.

2. Дії, що визнаються порушенням права інтелектуальної власності.

3. Категорії спорів.

4. Форми, порядок та способи захисту права інтелектуальної власності.

5. Захист прав інтелектуальної власності в рамках угоди TRIPS (угода країн які входять до Світової організації торгівлі).

Література:

1.Право інтелектуальної власності: Академічний курс. Підручник / за ред. О.А. Підопригори, О.Д. Святоцького. – К., 2004. – 672 с.

2.Жаров В.О. Захист права інтелектуальної власності. – К.: Інст. інтел. власн. і права, 2004. – 64 с.

Нормативні акти

Цивільний кодекс України, від 16.01.2003 р., № 435-IV;

Кодекс України про адміністративні правопорушення, від 07.12.1984 р. № 8073-X;

Кримінальний кодекс України, від 05.04.2001 р. № 2341-III;

Митний кодекс України, від 11.07.2002 р. № 92-IV;

Цивільний процесуальний кодекс України, вiд 18.03.2004 р. № 1618-IV;

Господарський процесуальний кодекс України, вiд 06.11.1991 р. № 1798-XII;

Угода про співробітництво по припиненню правопорушень у сфері інтелектуальної власності, від 21.09.2000 р.

Договір про проведення узгодженої антимонопольної політики, від 25.01.2000 р.

Немає рації у створенні складної і коштовної системи охорони прав і поширення інформації про охоронні документи на об'єкти інтелектуальної власності, якщо власники цих прав не будуть мати можливість забезпечити захист своїх прав задовільним чином. Для того, щоб запобігти у подальшому порушенню прав і компенсувати втрати, що виникають унаслідок порушення цих прав, вони повинні мати можливість захищати свої права.

Після того як об'єкт інтелектуальної власності створений і охоронним документом закріплені на нього права, настає важливий етап у його життєвому циклі - включення в господарський оборот. Саме на цьому етапі об'єкт інтелектуальної власності приносить правовласнику прибуток чи іншу користь, власне те, заради чого він і був створений. Однак, як тільки інформація про об'єкт інтелектуальної власності стає відомою несумлінним конкурентам, у них виникає спокуса використати його у своїх інтересах. При цьому порушник прав знаходиться в більш вигідних умовах, чим правовласник: він не несе витрат на стадії створення та охорони об'єкта інтелектуальної власності. Крім того, він може мати готову виробничу базу для використання об'єкта інтелектуальної власності, у той час, як правовласник повинен ще витратити час і ресурси на її створення. Тому порушник прав може швидше випустити продукцію з використанням об'єктів інтелектуальної власності і просунути її на ринок по більш низькій ціні, чим правоволоділець об'єкта інтелектуальної власності. Такий розвиток подій не тільки порушує права конкретного правоволодільця, але має і серйозні наслідки для суспільства в цілому, сповільнюючи його соціальний і економічний розвиток і ускладнюючи цивілізоване співробітництво з іншими країнами.

У наш час фактор захисту прав здобуває особливо великого значення, тому що у зв'язку зі швидким розвитком технологій, з'явилася можливість порушення прав у таких обсягах, що були неможливі раніше. Тому без належної правоохоронної інфраструктури, що забезпечує як захист прав, так і обмеження можливості одержання аналогічних прав іншими, система охорони інтелектуальної власності не може бути ефективною.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Дії, що визнаються порушенням права інтелектуальної власності

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.