Системи зв’язку із частотним поділом каналів

В основі принципу частотного поділу каналів (ЧПК) лежить використання канальних сигналів, спектри яких не перекриваються. Повідомлення з виходів джерел Д (мал.1) подаються на канальні модулятори КМ, де модулюються гармонійні піднесучі, вироблювані генератором що піднесучих ГП. Груповий сигнал, сформований суматором , подається на спільний модулятор (СМ) і модулює високочастотну несучу, вироблювану передавачем Пер, який випромінюється передавальною антеною.

Д₁

Д₂

КМ₂

КМ₁

Д_n

КМ_n

∑

ПФ₁

ПФ₂

КД₂

КД₁

П₂

П₁

П_n

ПФ_n

КД_n

СМ

Пер

Пр

ОД

ГП₁

ГП₂

ГП_n

Малюнок 2- Структурна схема з частотним поділом каналів

На приймальній стороні прийнятий високочастотний сигнал підсилюється й фільтрується в лінійній частині приймача Прм, потім демодулюється спільним демодулятором СД, на виході якого виділяється оцінка групового сигналу . Для поділу канальних сигналів використовуються смугові фільтри СФ, кожний з яких виділяє піднесучу даного каналу й придушує піднесучі інших каналів. З виходів смугових фільтрів модульовані піднесучі надходять на канальні демодулятори КД, які формують оцінки переданих повідомлень .

У системах зі ЧПК є два щаблі модуляції: піднесучої переданим повідомленням і несучої груповим сигналом. У кожному щаблі може використовуватися один з видів аналогової модуляції гармонійного сигналу: АМ, БМ, ОБП, ФМ, ЧМ. Системи зі ЧПК класифікуються за видами модуляції піднесійної та несійної. Наприклад, у системі АМ-ЧМ поднесійна модульована по амплітуді, а несуча по частоті. У принципі розрізняють більше двох десятків видів систем з ЧПК. Однак реально використовується тільки частина з них, наприклад ОБП-ЧМ у радіорелейних лініях зв'язку.

Якість розділення сигналів в системах з ЧПК погіршується нелінійними і перехідними спотвореннями. Перехідні спотворення проявляються у взаємному впливі каналів. Вони, в основному, викликані перекриттям спектрів канальних сигналів, неповним придушенням канальних сигналів інших каналів у смугових фільтрах, не лінійністю спільного тракту (вхід спільного модулятора – вихід спільного демодулятору). Для боротьби з першими двома причинами перехідних завад необхідно зменшувати рівень поз смугових складових канальних сигналів і покращувати фільтруючі властивості смугових фільтрів.

Для видалення взаємного впливу між каналами необхідно, щоб спектри модульованих сигналів не перекривались, тому під несучі частоти обираються із умов і т.д. З урахуванням того, що смугові фільтри в приймальній апаратурі не можуть забезпечити високі селекції близько розташованих частот то необхідно смуги канальних сигналів розташовувати на відстані одна від одної, тобто вводити так звані захисні інтервали, які мають величини до 10-30% від ширини смуги канальних сигналів.

Недоліками частотного розділення каналів є:

1) розширення смуги частот багатоканальної системи відповідно до збільшення кількості каналів;

2) неповне використання заданого діапазона частот, тому що втрати смуги на розфільтровування досягає до 30-40%. Для зменшення цих втрат доводиться застосувати складні коштовні фільтри, які мають високу крутизну характеристики придушення;

3) громіздкість і висока вартість апаратури, яка містить велику кількість фільтрів, перетворювачів частоти і інших пристроїв у кожному каналів.

Внаслідок цього системи з частотним поділом каналів в даний час не розробляються і не виробляються.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Узагальнена структура багатоканальної системи зв’язку	\|	Системи зв’язку із часовим поділом каналів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.