Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Традиції українського народу в практиці валеологічного виховання дітей дошкільного віку в родині.

План

1. Традиції українського народу в практиці валеологічного виховання дітей дошкільного віку в родині.

2. Підвищення рівня педагогічної культури батьків щодо формування ЗСЖ дітей дошкільного віку.

 

Український народ з глибокої давнини поціновує здоров'я як найважливіший феномен буття. Багата скарбниця народної мудрості — фольклор — тому підтвердження. Глибоке розуміння необхідності турботи про своє здоров'я маємо й в образних порівняннях ("Здорова, як вода", "Здоровий, як дуб"), і в численних прислів'ях та приказках:

Турбота про здорове покоління програмувалася ще в дошлюбний період, під година весілля й у подальшому зумовлювала поведінку вагітної жінки. Так, під година весілля нареченим не дозволялося пити алкогольні напої та палити.

У народі засуджувалися ранні шлюби, бо організм батьків, особливо матері, ще недостатньо зміцнів для продукування нащадків. Не дозволялося укладати шлюби між близькими родичами, бо це-теж погане позначиться на нащадках.

Вагітну жінку намагалися убезпечити від важких робіт, від нервових потрясінь, дбали про якісне повноцінне харчування. Новонароджене дитя купали в літеплі (воді кімнатної температури), у воду кидали різне зілля, що мало оздоровчий вплив, примовляючи з безмежною любов'ю й теплом наївні сподівання:

Раціональні зерна санітарно-гігіенічних вимог містять численні правила й заборони щодо утримання помешкання, хатнього начиння, користування предметами особистої гігієни, як- від:

- необхідно закривати від пилку та комах посуд з їжею чи відро з водою;

- перед тім, як саджати хліб у піч, вишкребти й почистити діжу від тіста, накрити П;

- їсти тільки своєю ложкою;

- витиратися своїм рушником;

- по закінченні дня замітати хату;

- не можна невмитому виходити з хати;

- виливати помиї перед порогом;

- викидати кістки за вікно.

У нашого народу склалися усталений досвід та практика збереження навколишнього середовища й піклування про гігієну — свою власну, майбутньої матері та дитини.

Деякі заборони й певні правила поведінки, що подавалися здебільшого як повір'я, приписи, заклинання, були примітивними. Смороду відобразили ілюзорні уявлення про навколишній світ (скажімо, заборона вагітній жінці наступати на коромисло, бо в дитини на ногах будуть нариви, або лякатися — тому що в дитини на тому місці, якого з переляку торкнулася майбутня мати, буде родима пляма, схожа на ті, чого злякалася жінка). Однак усі смороду ґрунтувалися, як правило, на бажанні запобігти шкідливим та небезпечним для здоров'я дитини впливам. Адже негативні емоції, що переживає жінка, шкодять дитині.

Заборони й правила, що містили в собі звичаї та обряди, які з дня народження й до останніх днів регламентували поведінку людини й спонукали до здорового способу життя, забезпечували життя в гармонії з навколишнім середовищем, з природою, людьми й самою собою.

Збереження здоров'я й працездатності протягом життя завжди вважалося великим щастям. "Не смерть страшна, а недуги", — говорили в народі, бо здоров'я не купиш ні за які гроші, і берегти його треба змалку.

У науковій літературі існує багато визначень здоров'я. За Й. Брехманом, здоров'я — це не відсутність хвороби, а гармонія фізичного й психічного в людині. Це — спокійні стосунки між людьми, єднання з природою й мир у душі.

Усвідомлення цінності здоров'я часто приходити тоді, коли воно частково втрачене. Статистика вимальовує сумну картину. Цілком здоровими в Україні народжуються тільки двадцять відсотків немовлят. На 1000 дітей віком від один до 14 років реєструють 1300 хвороб, серед яких основними є захворювання центральної нервової системи, органів чуття, травлення.

Наші діти часто кволі, бліді, анемічні чи з явними ознаками ожиріння, що не менш небезпечно. Стан здоров'я й дітей, і дорослих дуже тривожний, що спонукує фахівців шукати заподій та шляхи подолання цих негараздів. Нерідко стикаємося з різними звинуваченнями на адресі лікарів дитячих закладів, бабусь і, звичайно ж, екології... Нарікання справедливі лише до деякої міри, адже спадковість, вродженість, оточуюче середовище й медичне обслуговування за офіційними даними спричинюють лише 50 % захворювань. Половина ж хвороб виникає внаслідок зневажливого ставлення людей до свого здоров'я, Інакше кажучи — через обраний спосіб життя. У повній мірі це стосується й того, як дорослі організували життя своїх малюків, і

Досить часто мі стикаємося з перегріванням дитячого організму, що порушує процес становлення терморегуляційної системи. Це відбувається й у надте теплому приміщенні, і навіть на свіжому повітрі через надмірно теплий одяг дітей. Тобто дитина постійно відчуває собі наче в термостаті. А переконати батьків, що в малюка генетично закладена здатність легше переносити холод, ніж спечу, практично неможливо. І послаблення захисних сил дитячого організму, яку призводить до зменшення опірності хворобам, великою мірою є результатом неправильної організації життя малюків. Наші прадіди добрі розуміли шкідливість перегрівання тіла. Усі мі знаємо українське прислів'я "Тримай голову в холоді, ноги в теплі — проживеш довгий вік на землі". Звернімо увагу, що воно знаходить підтвердження у висновках Гіппократа: якщо людина часто перебуває в теплі, це призводить до таких сумних наслідків, як слабкість м'язів, нервів, послаблення розумової діяльності, до кровотечі, випадків непритомності.

Наступна причина ослаблення організму — неправильне харчування. Люблячі батьки, бабусі, дідусі завжди раді нагодувати чи пригостити своїх малят солодким, борошняним, жирним. Відтак — одні діти страждають від ожиріння, інші скаржаться на відсутність апетиту. В останньому випадку дорослі часто вдаються до насильства, годуючи малого, не беручи до уваги його апетиту, споживи в їжі. Нерідко харчування дитини в сім'ї організовується без урахування зросту, важеля й емоційного стану дитини. Насильне годування дитини аж ніяк не йде їй на користь, а іноді викликає таке захворювання, як анорексію.

Ще один варіант прислів'я, що мі його вже наводили: "Тримай ноги в теплі, голову в холоді, живіт у голоді — не будеш хворіти, будеш довго жити".

Дуже згубною для здоров'я давно вже визнано гіподинамію. "Якщо дитина бігає й грається, те їй здоров'я усміхається", — каже народна мудрість. Дорослі ж, на жалко, дуже часто стримують дитячу рухову активність.

Сучасна медицина та фармакологія пропонують нам безліч лікувальних препаратів, і мі, не роздумуючи, кидаємося вивчати анотації й застосовувати найефективніші з ліків, аби дитина швидше одужала. Відкидається спосіб повернення доброго стану здоров'я шляхом застосування лікарських рослин та використання власних опірних сил дитячого організму як незручний, такий, що потребує багато клопоту та й не дає миттєвого, як хотілося б, результату. Натомість ліки, особливо антибіотики, роблять (лікуючи одну хворобу) свою згубну справу: руйнують імунну систему організму. Дитина стає слабкою, незахищеною, частіше хворіє.

І звичайно ж, великою мірою залежить фізичний стан людини від стану її психіки. Пригнічена психіка позбавляє її щиросердечного комфорту, викликає тривожність, неспокій, страх. "Як на душі, так і на тілі", — говорять у народі. "Весела думка — половина здоров'я".

Звернімося до етнопедагогіки, адже її принципи хоч і базуються подекуди на невиправданих забобонах, проте в кінцевому результаті забезпечують зростання здорової дитини, здоров'ий спосіб життя дорослої людини.

Наші прадіди були здоровіші за сьогоднішнє покоління — зокрема завдяки тому, що багато години перебували на свіжому повітрі, працювали фізично, вели рухливий спосіб життя, малі повноцінне харчування, жили серед природи, яка позитивно впливала на духовність, фізичне й психічне здоров'я.

Українська народна оздоровча система будується, як і системи інших, зокрема східних народів, на сповідуванні єдності п'яти стихій природи: земля — вода — дерево — залізо — вогонь. Людина — це частина природи, і всі процеси, що відбуваються в довкіллі, неодмінно й паралельно відбуваються в людському організмі. Тож для того, щоб статі сильним, як природа, треба жити в єдності з нею, підкорятися її законам.

Безпереліку позитивне значення має перебування на свіжому повітрі, до чого всіляко заохочує народна педагогіка. Вченими доведене, що певний вплив на організм мають температура, вологість повітря, швидкість руху його потоків, його аероіонів. Склад аероіонів різний, скажімо, у морського й лугового повітря. Так, у потоках повітря з моря, переважають натрієві, бромисті й магнієві солі, вітер з луків несе деревний і квітковий пилянь та аероіони фітонцидів. Відомий німецький лікар X. Гуфеланд писав: "Щоденна повітряна ванна корисна для здоров'я. Вона дає тілу гнучкість і силу, душі — радісний настрій".

У великому пошанівку завжди була в нашого народу вода. Є безліч прислів'їв, приказок, народних повір'їв, казок про "живу" і "мертву" воду. Воду називають кров'ю землі. З одного боку — це цілюща життєдайна сила, основа всього живого на землі, з іншого — грізна, руйнівна стихія.

Воду здавна використовували з лікувальною й оздоровчою метою. Парення в лазні й занурення в холодну воду, припарки й компреси, вологі обгортання для ніг, рук та інші процедури використовувалися здавна для лікування багатьох захворювань.

Наші прадіди вірили, що оскільки вода має властивість змивати бруд, те з таким же успіхом вона може очищати людину від хвороб.

Великою оздоровчою силою наділяли й землю. Рідна земля завжди асоціюється з образом матері ("матінко землі"). На чужині земля з рідного краю гріє серце. Земля годувала й напувала людину, давала їй силу й ставала останнім притулком у кінці життєвого шляху.

Контакт із землею — прекрасний засіб гартування організму, надійний засіб запобігання плоскостопості. На жалко, мі рідко залучаємо до цього наших малюків. А такий спосіб зміцнення здоров'я відомий з давніх-давен. Сучасні вчені-фізіологи доводять, що підошви ніг належати до найбільш рефлексогенних зон людського організму. Стопи ніг — це наш розподільний щит, на якому є 72000 нервових закінчень: через нього можна впливати на будь-якові частину тіла. Крім того, на підошвах стоп значно більше, ніж на інших частинах тіла, терморецепторів, які реагують на тепло й холод і до того ж рефлекторно пов'язані з носовою частиною гортані. Саме через босі ноги земля поглинає електричні розряди, які накопичуються в організмі внаслідок носіння синтетичного одягу.

Ходіння босоніж- це своєрідний точковий масаж, який тонізує організм і підтримує його в робочому стані. Вісь чому наші пращури менше скаржилися на хвороби ніг, бо здебільшого ходили босоніж.

Важливим засобом оздоровлення завжди було сонце. "Коли сонечко пригріє, те й трава зеленіє", "Сонце гріє, сонце сяє, уся природа воскресає". Про цілющі властивості сонячних променів говорив ще Гіппократ. Смороду дуже корисні: поліпшують обмінні процеси, дихання, кровообіг, тонус нервової системи.

Людське буття, соціальні й родинні стосунки знайшли своє відображення в обрядових та календарно-обрядових піснях та дійствах. Система обрядів відповідала космічним циклам, нагальній потребі людини жити в активній співтворчості з природою.


Читайте також:

  1. Аліментні обов’язки батьків і дітей
  2. АНаліЗ СТанУ ЗДОРОВ'Я ДІТеЙ І ДОРОСЛИХ В УКРАЇНІ
  3. Англійська система фізичного виховання. Діяльність Томаса Арнольда.
  4. Антифеодальна боротьба українського народу
  5. Античні міста-держави на півдні України, їх культурні традиції.
  6. АРХІТЕКТУРНІ ТРАДИЦІЇ УКРАЇНСЬКИХ ДЕРЕВ‘ЯНИХ ЦЕРКОВ
  7. Базові поняття теорії і методики фізичного виховання.
  8. Батьки мають право звернутися за захистом прав та інтересів дітей і тоді, коли відповідно до закону вони самі мають право звернутися за таким захистом.
  9. Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.
  10. Більш широке залучення до управлінської діяльності талановитої молоді, жінок, а також виховання лідерів у сфері освіти.
  11. Боротьба українського козацтва проти турецько-татарської агресії.
  12. Боротьба українського народу за національну освіту й рідну мову




Переглядів: 4782

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Перспективный план по воспитанию сознательной установки на ЗСЖ и укреплению здоровья детей | Підвищення рівня педагогічної культури батьків щодо формування ЗСЖ дітей дошкільного віку.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.023 сек.