Педагогічна скринінгова діагностика розвитку дітей. Послідовність її проведення та методика оцінки рівня розвитку дитини.

Як розвивається людина? Стикаючись з навколишнім світом, людина пізнає його за допомогою органів чуття. Спочатку безпосередньо, потім опосередковано за допомогою слів.

У ранньому дитинстві самий інформативний для дитини орган — рот, потім — шкіра. З віком значення кожного органу чуття міняється і до школи на перше місце виходить зір і слух. Накопичення знань про навколишній світ йде постійно. У будь-якому віці людина пізнає непізнане. Особливо продуктивний в цьому плані вік від народження до 5 років.

Але виникає питання, чому діти, та і дорослі, не всі беруть з того, що їм пропонують. Щось засвоюють відразу, а щось шляхом тривалого зубріння.

Людина бере для себе ті знання, які йому потрібні, відповідають його інтересам, потребам. Тобто самовдосконалюється.

Як відмітив один з психологів, знання бувають «живі» і «мертві».

«Живі» — ті, які дитина бере сама на організованих заняттях, в повсякденному житті. Вони потрібні йому в житті.

А «мертві» знання — це ті, які не потрібні йому на даному життєвому етапі. Частина з них втрачається, забувається. І тоді педагог починає формувати навики і уміння, важливість яких дитина не усвідомлює, але які йому потрібні для виживання.

Виявляється, «живі» знання — рефлексуючі знання. Діти завжди дають відповідну реакцію на придбані знання. Це проявляється в їх діях, в діяльності (спілкування, гра, побутова діяльність, учбова і так далі). Все це можна спостерігати. За реакціями дитини ми судимо про те, як розвинена дитина.

Спостереження є основним методом діагностики в педагогічному процесі.

Психолого-педагогічна наука в результаті вікового досвіду роботи накопичила знання про особливості дітей в різному віці, про закономірності їх розвитку і запропонувала їх для керівництва в підходах до дітей.

Порівнявши образ конкретної дитини з нормативними показниками, ми отримаємо одну з 3-х оцінок:

• Розвиток в нормі.

• Розвиток відстає.

• Розвиток випереджає.

Це допоможе вийти на диференційований підхід в освітньому процесі

Критерії обстеження

У основу критеріїв, нормативних показників розвитку дитини на кожному віковому етапі покладені дослідження Д.Б. Ельконіна по сюжетно-рольовій грі, експрес-діагностиці психічного розвитку дошкільника П.А. Мясоеда, дослідження мовного розвитку О.С. Ушакової, особливості психічного розвитку дітей в роботах А.Л. Венгер, дослідження основних видів діятеяьності дошкільника Р. А. Урунтаєвой.

Були вибрані найголовніші базові показники розвитку дітей в кожному віці, без яких неможливий подальший розвиток. Показники кожного подальшого віку — це зона найближчого розвитку.

Були відібрані критерії, що характеризують всі сторони особистості дитини, його фізичний, психічний і соціальний розвиток.

Для зручності користування всі критерії були розподілені по видах дитячої діяльності і згруповані по підгрупах.

1. Рухова сфера (крупна і дрібна моторика з експресивною моторикою).

2. Пізнавальна сфера (уявлення про навколишній світ і мова).

3. Самостійна сфера діяльності (самообслуговування і саморегуляція поведінки).

4. Ігрова діяльність (ігрові дії і сюжетно-рольові ігри).

5. Сфера спілкування (з дорослими і з однолітками).

6. Продуктивна діяльність (способи передачі свого бачення дійсності і навики творчого самовираження).

Зміст їх наступний:

1. Рухова сфера (таблиця № 1).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Етапи діагностичної роботи в ДНЗ	\|	Послідовність в проведенні скринінгової діагностики

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.