• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Педагогічна скринінгова діагностика розвитку дітей. Послідовність її проведення та методика оцінки рівня розвитку дитини.

Як розвивається людина? Стикаючись з навколишнім світом, людина пізнає його за допомогою органів чуття. Спочатку безпосередньо, потім опосередковано за допомогою слів.

У ранньому дитинстві самий інформативний для дитини орган — рот, потім — шкіра. З віком значення кожного органу чуття міняється і до школи на перше місце виходить зір і слух. Накопичення знань про навколишній світ йде постійно. У будь-якому віці людина пізнає непізнане. Особливо продуктивний в цьому плані вік від народження до 5 років.

Але виникає питання, чому діти, та і дорослі, не всі беруть з того, що їм пропонують. Щось засвоюють відразу, а щось шляхом тривалого зубріння.

Людина бере для себе ті знання, які йому потрібні, відповідають його інтересам, потребам. Тобто самовдосконалюється.

Як відмітив один з психологів, знання бувають «живі» і «мертві».

«Живі» — ті, які дитина бере сама на організованих заняттях, в повсякденному житті. Вони потрібні йому в житті.

А «мертві» знання — це ті, які не потрібні йому на даному життєвому етапі. Частина з них втрачається, забувається. І тоді педагог починає формувати навики і уміння, важливість яких дитина не усвідомлює, але які йому потрібні для виживання.

Виявляється, «живі» знання — рефлексуючі знання. Діти завжди дають відповідну реакцію на придбані знання. Це проявляється в їх діях, в діяльності (спілкування, гра, побутова діяльність, учбова і так далі). Все це можна спостерігати. За реакціями дитини ми судимо про те, як розвинена дитина.

Спостереження є основним методом діагностики в педагогічному процесі.

Психолого-педагогічна наука в результаті вікового досвіду роботи накопичила знання про особливості дітей в різному віці, про закономірності їх розвитку і запропонувала їх для керівництва в підходах до дітей.

Порівнявши образ конкретної дитини з нормативними показниками, ми отримаємо одну з 3-х оцінок:

• Розвиток в нормі.

• Розвиток відстає.

• Розвиток випереджає.

Це допоможе вийти на диференційований підхід в освітньому процесі

Критерії обстеження

У основу критеріїв, нормативних показників розвитку дитини на кожному віковому етапі покладені дослідження Д.Б. Ельконіна по сюжетно-рольовій грі, експрес-діагностиці психічного розвитку дошкільника П.А. Мясоеда, дослідження мовного розвитку О.С. Ушакової, особливості психічного розвитку дітей в роботах А.Л. Венгер, дослідження основних видів діятеяьності дошкільника Р. А. Урунтаєвой.

Були вибрані найголовніші базові показники розвитку дітей в кожному віці, без яких неможливий подальший розвиток. Показники кожного подальшого віку — це зона найближчого розвитку.

Були відібрані критерії, що характеризують всі сторони особистості дитини, його фізичний, психічний і соціальний розвиток.

Для зручності користування всі критерії були розподілені по видах дитячої діяльності і згруповані по підгрупах.

1. Рухова сфера (крупна і дрібна моторика з експресивною моторикою).

2. Пізнавальна сфера (уявлення про навколишній світ і мова).

3. Самостійна сфера діяльності (самообслуговування і саморегуляція поведінки).

4. Ігрова діяльність (ігрові дії і сюжетно-рольові ігри).

5. Сфера спілкування (з дорослими і з однолітками).

6. Продуктивна діяльність (способи передачі свого бачення дійсності і навики творчого самовираження).

Зміст їх наступний:

1. Рухова сфера (таблиця № 1).

Читайте також:

1. II. Організація і проведення спортивних походів
2. III.Цілі розвитку особистості
3. III.Цілі розвитку особистості
4. III.Цілі розвитку особистості
5. Internet. - це мережа з комутацією пакетів, і її можна порівняти з організацією роботи звичайної пошти.
6. Iсторiя розвитку геодезичного приладознавства
7. V Потреби та мотиви стимулюють пізнання себе та прагнення до саморозвитку.
8. V Процес інтеріоризації забезпечують механізми ідентифікації, відчуження та порівняння.
9. V Розвиток кожного нижчого рівня не припиняється з розвитком вищого.
10. VI. Оформлення маршрутної документації на проведення туристичних походів та експедицій
11. VI. Система навчаючих завдань для перевірки кінцевого рівня завдань.
12. VI. Система навчаючих завдань для перевірки кінцевого рівня завдань.

Переглядів: 724